Київ – Напередодні саміту Україна-ЄС у Міністерстві закордонних справ заявили, що, найімовірніше, угоду про асоціацію цього разу не парафують. Тим часом, дослідження соціологів показують, що українці більше тяжіють саме до ЄС, ніж до союзів із Росією. І на це не вплине можлива невдача саміту. А політологи констатують: перевагу Європі віддають і так звані олігархи, пов’язані зі владою.
Парафування угоди про асоціацію на саміті Україна-ЄС 19 грудня може і не відбутися, але це не фатально, саміт важливий сам по собі, переконував Директор департаменту інформаційної політики МЗС Олег Волошин у коментарі Лігабізнесінформ.
Цю думку продовжує депутат-регіонал Валерій Коновалюк, який вважає, що Україна повинна рухатися у тому напрямку інтеграції, який вигідний для національної економіки. Законодавчо визначена мета України – європейська інтеграція. Однак у найближчі 10 років вступити до Євросоюзу вона все одно не зможе, спрогнозував Радіо Свобода Валерій Коновалюк.
«Ми мусимо будувати Європу, незважаючи на результати саміту, тут, в Україні. Ми мусимо досягати тих європейських стандартів, які переважно пов’язані із соціально-економічними реформами, просування на шляху демократії, верховенства права і побудови демократичного суспільства», – зауважив він.
Проєвропейські настрої українців посилюватимуться
Самі українці не мають чіткої відповіді, який напрямок інтеграції їм більше до вподоби. Відповідно до опитування Центру Разумкова, проведеного цієї осені, 43% українців хоче приєднання до ЄС, 30% – до Митного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном, решта або не визначились, або проти приєднання до будь-яких блоків. Водночас директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна зауважує, що з часом кількість проєвропейськи налаштованих українців тільки зростатиме. В основному, за рахунок молоді, яка виступає за європейські перспективи України, і це стосується всіх регіонів, констатує Ірина Бекешкіна.
«Власне, молодь зі східних регіонів небагато чим відрізняється у підтримці євроінтеграції від своїх ровесників із західного регіону, – зазначає соціолог. – А переважно негативне ставлення до євроінтеграції у східному регіоні, перш за все, пояснюється тим, що старше покоління, особливо ті, кому за п’ятдесят п’ять, на Сході України категорично проти».
Обидві сторони переговорів блефують
Україна не піде у союз із Росією, і навіть не через імовірний спротив більшості населення, – це невигідно великому бізнесу, вважає політичний експерт Олексій Толкачов. Нинішні заяви у МЗС він називає «грою на європейську публіку», щоб змусити її піти на поступки і заплющити очі на порушення прав людини в Україні.
«Українські олігархи розуміють, що Митний союз їх просто розчавить. Тому багато хто з Партії Регіонів категорично зацікавлені в будь-якій євроінтеграції, щоб уберегти себе від Митного союзу», – пояснює Олексій Толкачов.
Водночас він стверджує, що на «публіку» грають і в Євросоюзі. Насправді, на думку експерта, в парафуванні угоди зацікавлений і ЄС. Толкачов не виключає, що парафування може відбутися ще цього року, але після саміту. Таким чином можна буде показати, що на поступки Європа йде неохоче. Якщо ж українська політична ситуація ЄС не влаштовуватиме кардинально, можна буде говорити про вибіркове ухвалення окремих угод. Зокрема тих, що стосуються економічної інтеграції й зони вільної торгівлі, але без угоди про асоціацію.
Парафування угоди про асоціацію на саміті Україна-ЄС 19 грудня може і не відбутися, але це не фатально, саміт важливий сам по собі, переконував Директор департаменту інформаційної політики МЗС Олег Волошин у коментарі Лігабізнесінформ.
Цю думку продовжує депутат-регіонал Валерій Коновалюк, який вважає, що Україна повинна рухатися у тому напрямку інтеграції, який вигідний для національної економіки. Законодавчо визначена мета України – європейська інтеграція. Однак у найближчі 10 років вступити до Євросоюзу вона все одно не зможе, спрогнозував Радіо Свобода Валерій Коновалюк.
«Ми мусимо будувати Європу, незважаючи на результати саміту, тут, в Україні. Ми мусимо досягати тих європейських стандартів, які переважно пов’язані із соціально-економічними реформами, просування на шляху демократії, верховенства права і побудови демократичного суспільства», – зауважив він.
Проєвропейські настрої українців посилюватимуться
Самі українці не мають чіткої відповіді, який напрямок інтеграції їм більше до вподоби. Відповідно до опитування Центру Разумкова, проведеного цієї осені, 43% українців хоче приєднання до ЄС, 30% – до Митного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном, решта або не визначились, або проти приєднання до будь-яких блоків. Водночас директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна зауважує, що з часом кількість проєвропейськи налаштованих українців тільки зростатиме. В основному, за рахунок молоді, яка виступає за європейські перспективи України, і це стосується всіх регіонів, констатує Ірина Бекешкіна.
«Власне, молодь зі східних регіонів небагато чим відрізняється у підтримці євроінтеграції від своїх ровесників із західного регіону, – зазначає соціолог. – А переважно негативне ставлення до євроінтеграції у східному регіоні, перш за все, пояснюється тим, що старше покоління, особливо ті, кому за п’ятдесят п’ять, на Сході України категорично проти».
Обидві сторони переговорів блефують
Україна не піде у союз із Росією, і навіть не через імовірний спротив більшості населення, – це невигідно великому бізнесу, вважає політичний експерт Олексій Толкачов. Нинішні заяви у МЗС він називає «грою на європейську публіку», щоб змусити її піти на поступки і заплющити очі на порушення прав людини в Україні.
«Українські олігархи розуміють, що Митний союз їх просто розчавить. Тому багато хто з Партії Регіонів категорично зацікавлені в будь-якій євроінтеграції, щоб уберегти себе від Митного союзу», – пояснює Олексій Толкачов.
Водночас він стверджує, що на «публіку» грають і в Євросоюзі. Насправді, на думку експерта, в парафуванні угоди зацікавлений і ЄС. Толкачов не виключає, що парафування може відбутися ще цього року, але після саміту. Таким чином можна буде показати, що на поступки Європа йде неохоче. Якщо ж українська політична ситуація ЄС не влаштовуватиме кардинально, можна буде говорити про вибіркове ухвалення окремих угод. Зокрема тих, що стосуються економічної інтеграції й зони вільної торгівлі, але без угоди про асоціацію.
