Москва – Росія і Україна до кінця року не зможуть підписати нову угоду про постачання російського газу, попереджають у «Газпромі». Причиною затримки російські експерти називають складні переговори про участь російського газового монополіста в управлінні українськими газопроводами. Про це у матеріалі російської редакції Радіо Свобода.
Голова правління російського «Газпрому» Олексій Міллер і міністр енергетики України Юрій Бойко провели 12 грудня черговий раунд переговорів про умови поставок російського газу українським споживачам. За його підсумками сторони визнали, що до кінця нинішнього року нову угоду замість діючої їм підписати не вдасться. Київ розраховує домовитися про значне зниження цін на паливо, Москва у відповідь хотіла б отримати частку в українській газотранспортній системі.
Партнер і аналітик компанії RusEnergy Михайло Крутихін коментує: «Наполегливість Росії в ціновому питанні на газ призводить до того, що українська економіка зараз перебуває в жалюгідному стані через високі ціни, і їй з цим треба щось робити. Я не виключаю, що українська влада дійсно піде на те, щоб передати «Газпрому» половину контролю над своїми газорозподільними і газотранспортними мережами. Знижка на газ, безумовно, буде, інакше Україна не погодиться на такі умови. У цьому випадку «Газпром» фінансово трохи втратить, оскільки йому доведеться ділитися з «Нафтогазом» України, продаючи газ за ціною нижчою за нинішню», – вважає Михайло Крутіхін.
Нова українська влада може передумати
Деталі переговорів сторони не розкривають, однак, як повідомляє газета «Коммерсант», «Газпром» і «Нафтогаз» України обговорюють можливість створення двох спільних підприємств, які будуть контролювати магістральні газопроводи і відповідно внутрішні газорозподільні мережі. При цьому Євросоюз, який раніше заявляв про свою готовність взяти участь в цьому проекті, в переговорах не бере участь. Генеральний директор російського Фонду національної енергетичної безпеки Костянтин Симонов вважає це не дуже гарною новиною:
«Я завжди був прихильником того, щоб повернутися у формат тристоронніх відносин. На мій погляд, дуже важливо, щоб європейці надали легітимність цій угоді – влада в Україні змінюється дуже швидко і всякі кульбіти там можливі. Буде дуже сумно, якщо після стількох років, витрачених на обговорення і схвалення цієї угоди, влада зміниться, а нове керівництво України скаже: «ми нічого не знаємо, це ось мерзенний Янукович віддав москалям нашу трубу, давайте будемо забирати». Тому підвищення легітимності було б важливим елементом цієї угоди», – говорить російський оглядач.
Куди дівся Євросоюз
Втім, російським експертам зрозуміло, чому Євросоюз, який, як неодноразово заявляв його комісар з енергетики Ґюнтер Еттінґер, наполягав на тристоронньому консорціумі, сьогодні усунувся від контактів з Росією і Україною. Михайло Крутихін впевнений, що причина цього – банальна європейська неорганізованість:
«В Європі спостерігається повна відсутність будь-якої координації між найбільшими енергетичними компаніями, які до того ж не дуже й прагнуть виконувати рішення Європейської комісії щодо «Третього енергетичного пакету» і стосовно інтеграції. А оскільки немає координації, зараз просто не можна знайти компанії, які погодилися б увійти в подібний консорціум з європейського боку».
Схожої думки дотримується і економіст Костянтин Симонов. Він також вважає, що Європа втрачає шанс взяти участь в управлінні газотранспортної системи Україні виключно з власної вини:
«Європа, звичайно, наполягає, щоб увійти в проект третьою стороною. Але для цього не робить зовсім нічого при тому, що жодна з європейських компаній на сьогоднішній день публічно не заявила про готовність обговорювати свою участь у тристоронньому консорціумі. От кажуть, що Європа готова. Але хто в Європі готовий? Брюссель? Але в якому вигляді, оскільки він не є комерційною компанією? Тому він, як і Європейська комісія, не може увійти в цю трубу. Повинні бути конкретні компанії – виконавці цього рішення», – каже Симонов.
Чи вийде обійти Україну з двох флангів?
Обговорювана конфігурація присутності російського «Газпрому» в управлінні українськими трубопроводами, особливо після покупки ним аналогічної інфраструктури в Білорусі, як вважають російські експерти, знову ставить під сумнів доцільність будівництва газопроводу «Південний потік» по дну Чорного моря.
Партнер і аналітик компанії RusEnergy Михайло Крутихін вважає, що відмова від цього проекту може компенсувати російській стороні втрати від угоди з Україною: «На мій погляд, це не надто привабливий варіант для «Газпрому». Однак, якщо такі повідомлення підтвердяться, то можна зробити висновок, що на цю угоду російська компанія пішла не від хорошого життя, а тільки лише через те, що проект «Південний потік» вже фактично закрився. Тобто, Європа не дає можливості будувати «Південний потік» на умовах «Газпрому». Отже, обійти Україну з двох флангів (по Балтиці і по Чорному морю) і повністю позбавити її транзиту у «Газпрому» ніяк не виходить».
У тому, що проект «Південний потік» у разі досягнення домовленостей між Москвою і Києвом потребуватиме коригування, не сумнівається і генеральний директор Фонду національної енергетичної безпеки Костянтин Симонов. Однак він вважає передчасним говорити про це до моменту юридичного оформлення угоди:
«Поки до кінця не ясно, як ця схема буде реалізована, і кому буде належати ця власність. Адже сьогодні «Нафтогаз» України не є власником магістральних газопроводів. Припустимо, буде створено нове підприємство з участю «Газпрому» – значить, йому треба буде передати право власності на ці труби. І це доведеться робити через Верховну раду, а там ситуація і так не проста, ще й перевибори скоро. Тобто, якщо «Газпром» отримує газотранспортну систему України у власність, то, безумовно, питання про «Південний потік» потрібно переосмислювати. Але принципове питання – чи є у нього ця власність сьогодні? А її немає, і тому обговорення «Південного потоку» триває,» – резюмує Костянтин Симонов.
«Газпром» тим часом від «Південного потоку» все одно відмовлятися не збирається. Як заявили «Комерсанту» представники компанії, цей проект відбудеться незалежно від переговорів з партнерами у справі транзиту.
Голова правління російського «Газпрому» Олексій Міллер і міністр енергетики України Юрій Бойко провели 12 грудня черговий раунд переговорів про умови поставок російського газу українським споживачам. За його підсумками сторони визнали, що до кінця нинішнього року нову угоду замість діючої їм підписати не вдасться. Київ розраховує домовитися про значне зниження цін на паливо, Москва у відповідь хотіла б отримати частку в українській газотранспортній системі.
Не виключаю, що українська влада дійсно піде на те, щоб передати «Газпрому» половину контролю над своїми газорозподільними і газотранспортними мережамиМихайло Крутихін
Партнер і аналітик компанії RusEnergy Михайло Крутихін коментує: «Наполегливість Росії в ціновому питанні на газ призводить до того, що українська економіка зараз перебуває в жалюгідному стані через високі ціни, і їй з цим треба щось робити. Я не виключаю, що українська влада дійсно піде на те, щоб передати «Газпрому» половину контролю над своїми газорозподільними і газотранспортними мережами. Знижка на газ, безумовно, буде, інакше Україна не погодиться на такі умови. У цьому випадку «Газпром» фінансово трохи втратить, оскільки йому доведеться ділитися з «Нафтогазом» України, продаючи газ за ціною нижчою за нинішню», – вважає Михайло Крутіхін.
Нова українська влада може передумати
Деталі переговорів сторони не розкривають, однак, як повідомляє газета «Коммерсант», «Газпром» і «Нафтогаз» України обговорюють можливість створення двох спільних підприємств, які будуть контролювати магістральні газопроводи і відповідно внутрішні газорозподільні мережі. При цьому Євросоюз, який раніше заявляв про свою готовність взяти участь в цьому проекті, в переговорах не бере участь. Генеральний директор російського Фонду національної енергетичної безпеки Костянтин Симонов вважає це не дуже гарною новиною:
Дуже важливо, щоб європейці надали легітимність цій угодіКостянтин Симонов
«Я завжди був прихильником того, щоб повернутися у формат тристоронніх відносин. На мій погляд, дуже важливо, щоб європейці надали легітимність цій угоді – влада в Україні змінюється дуже швидко і всякі кульбіти там можливі. Буде дуже сумно, якщо після стількох років, витрачених на обговорення і схвалення цієї угоди, влада зміниться, а нове керівництво України скаже: «ми нічого не знаємо, це ось мерзенний Янукович віддав москалям нашу трубу, давайте будемо забирати». Тому підвищення легітимності було б важливим елементом цієї угоди», – говорить російський оглядач.
Куди дівся Євросоюз
Втім, російським експертам зрозуміло, чому Євросоюз, який, як неодноразово заявляв його комісар з енергетики Ґюнтер Еттінґер, наполягав на тристоронньому консорціумі, сьогодні усунувся від контактів з Росією і Україною. Михайло Крутихін впевнений, що причина цього – банальна європейська неорганізованість:
Зараз просто не можна знайти компанії, які погодилися б увійти в подібний консорціум з європейського бокуМихайло Крутихін
«В Європі спостерігається повна відсутність будь-якої координації між найбільшими енергетичними компаніями, які до того ж не дуже й прагнуть виконувати рішення Європейської комісії щодо «Третього енергетичного пакету» і стосовно інтеграції. А оскільки немає координації, зараз просто не можна знайти компанії, які погодилися б увійти в подібний консорціум з європейського боку».
Схожої думки дотримується і економіст Костянтин Симонов. Він також вважає, що Європа втрачає шанс взяти участь в управлінні газотранспортної системи Україні виключно з власної вини:
«Європа, звичайно, наполягає, щоб увійти в проект третьою стороною. Але для цього не робить зовсім нічого при тому, що жодна з європейських компаній на сьогоднішній день публічно не заявила про готовність обговорювати свою участь у тристоронньому консорціумі. От кажуть, що Європа готова. Але хто в Європі готовий? Брюссель? Але в якому вигляді, оскільки він не є комерційною компанією? Тому він, як і Європейська комісія, не може увійти в цю трубу. Повинні бути конкретні компанії – виконавці цього рішення», – каже Симонов.
Чи вийде обійти Україну з двох флангів?
Обговорювана конфігурація присутності російського «Газпрому» в управлінні українськими трубопроводами, особливо після покупки ним аналогічної інфраструктури в Білорусі, як вважають російські експерти, знову ставить під сумнів доцільність будівництва газопроводу «Південний потік» по дну Чорного моря.
Обійти Україну з двох флангів у «Газпрому» ніяк не виходитьМихайло Крутихін
Партнер і аналітик компанії RusEnergy Михайло Крутихін вважає, що відмова від цього проекту може компенсувати російській стороні втрати від угоди з Україною: «На мій погляд, це не надто привабливий варіант для «Газпрому». Однак, якщо такі повідомлення підтвердяться, то можна зробити висновок, що на цю угоду російська компанія пішла не від хорошого життя, а тільки лише через те, що проект «Південний потік» вже фактично закрився. Тобто, Європа не дає можливості будувати «Південний потік» на умовах «Газпрому». Отже, обійти Україну з двох флангів (по Балтиці і по Чорному морю) і повністю позбавити її транзиту у «Газпрому» ніяк не виходить».
У тому, що проект «Південний потік» у разі досягнення домовленостей між Москвою і Києвом потребуватиме коригування, не сумнівається і генеральний директор Фонду національної енергетичної безпеки Костянтин Симонов. Однак він вважає передчасним говорити про це до моменту юридичного оформлення угоди:
«Поки до кінця не ясно, як ця схема буде реалізована, і кому буде належати ця власність. Адже сьогодні «Нафтогаз» України не є власником магістральних газопроводів. Припустимо, буде створено нове підприємство з участю «Газпрому» – значить, йому треба буде передати право власності на ці труби. І це доведеться робити через Верховну раду, а там ситуація і так не проста, ще й перевибори скоро. Тобто, якщо «Газпром» отримує газотранспортну систему України у власність, то, безумовно, питання про «Південний потік» потрібно переосмислювати. Але принципове питання – чи є у нього ця власність сьогодні? А її немає, і тому обговорення «Південного потоку» триває,» – резюмує Костянтин Симонов.
«Газпром» тим часом від «Південного потоку» все одно відмовлятися не збирається. Як заявили «Комерсанту» представники компанії, цей проект відбудеться незалежно від переговорів з партнерами у справі транзиту.
