Лондон – Віце-прем'єр-міністр Сергій Тігіпко, який відповідає в українському уряді за соціальну політику і реформи, сказав, що 19 грудня Україна сподівається на парафування угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з Євросоюзом. Під час економічної конференції у Лондоні у вівторок він виступив на захист урядових програм, але визнав, що багато реформ є результатом політичних компромісів і поступок, і сказав, що є серйозні проблеми з їх упровадженням. Тігіпко у розмові з кореспондентом Радіо Свобода також повідомив, що готується брати участь у наступних парламентських виборах разом з Партією регіонів.
– Якщо угода України з ЄС про асоціацію і вільну торгівлю буде лише парафована, а її ратифікація і впровадження затягнеться на тривалий час, що це означатиме для України?
– Коли Ви запитуєте і говорите просто «парафування», то мені здається, що ми не до кінця оцінюємо, що відбулося. Для того, щоб ми підійшли до угоди і парафування... Скажімо, я в 2010 році координував діяльність уряду по угоді про асоціацію. Ми повинні були ухвалити 40 рішень. За рік ми прийняли остаточно 38. Це закон про державні закупівлі, це закон про ринок газу, закон про єдиного регулятора регулярних тарифів – от таких 40 рішень. Україна їх прийняла. Ми вийшли зараз на те, що ми технічно погоджуємо тексти – це говорить про те, що ми до цього часу багато зробили.
Що буде, якщо не буде цього (ред. – ратифікації)? Ми будемо залишатися в тому режимі, в якому ми зараз є. Погіршення режиму для нас немає. Адже сьогодні вже працює зона вільної торгівлі з країнами ЕФТА, і це дає свої результати.
Ми покращили угоду про зону вільної торгівлі з країнами СНД. Це також дасть нам гарну економічну підтримку, тому що там для нас дуже мало винятків: спирт, горілка, цукор. Все інше буде працювати на величезний ринок, який передбачає зростання у 2012 році, але, безумовно, треба, щоб угода була парафована. Після цього – підписана. І щоб відбулися рішення в кранах ЄС, щоб вона запрацювала.
– Угода про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС має політичну складову – зобов’язання України дотримуватися європейських принципів, верховенства закону, свободи, демократії й прав людини. Угоди з Росією та СНД також мають політичний багаж. Володимир Путін каже, що для нього розвал СРСР був найбільшою катастрофою 20 сторіччя. Чи можна відокремити політичні ідеї Кремля від економічних, які, очевидно, вигідні усім?
– Мені здається теж – не потрібно спрощувати. Потрібно реалістично дивитися на речі. Якщо говорити про короткострокову перспективу, будьмо відверті, угода з митним союзом Україні була б більш вигідна, ніж угода про асоціацію з Європейським Союзом. Тому що для нас зразу знизилися б ціни на газ, що дало б дуже серйозний поштовх для України. Але ми не можемо мислити тільки категоріями короткострокової перспективи. Якщо говорити про середньострокову перспективу, то, безумовно, європейський ринок набагато вигідніший. Це не говорить, що ми повинні закривати для себе ринок Росії. Ні в якому разі! І ринок того ж митного союзу. Сьогодні ми бачимо, що Росія швидко йде до угоди зі Світовою організацією торгівлі. І вона буде виходити на загальносвітові тенденції і правила роботи. Тому я б не ставив бар’єру. Завжди усі хочуть, щоб Україна прийняла чиєсь рішення. Інтереси України посередині. Ми повинні бути країною Європейського Союзу, де найкращі умови співпраці з європейськими інвесторами й економікою. Але з другого боку, ми не повинні погіршувати ситуацію у відносинах з Росією. Нам треба бути абсолютно прагматичними і кожного разу шукати конкретну вигоду України.
– При обговореннях економічних перспектив України вказують, що наступного року ключовим чинником буде виборча кампанія. Що би Ви хотіли встигнути зробити до тих виборів, і які Ваші власні політичні плани?
– Що стосується виборів 2012 року, то ми можемо сказати, що вони не дадуть проводити непопулярні рішення. Але я можу сказати, що таких рішень небагато залишилося. При цьому ми ще не ухвалили величезну кількість рішень, які потрібні бізнесу і суспільству. Вони будуть абсолютно нормально сприйматися людьми. У нас сьогодні нема трудового законодавства – залишилося старе з 70-х років з невеликими змінами. Не проведена легалізація заробітної плати, легалізація робочих місць. Ми ще не прийняли нове законодавство з банкрутства, щоб скоротити час, який ми витрачаємо на те, щоб підприємство знову запрацювало.
– Легалізація зарплати – це проблема платні у конвертах? Ви думаєте, що її можна вирішити до 2012 року?
– Безумовно. Частково. Такі рішення дають ефект не відразу. З досвіду інших країн ми знаємо, що це досягається за умов прозорої економіки, прозорого використання бюджету. А також зі страховою медициною, де якщо не сплатили соціальні внески, не отримуєте відповідно допомоги. Тобто треба мати зв’язок між сплатами у соціальні фонди і тим, що ви від них отримуєте. Тут треба буде ще багато чого доводити. Але у нас цей рік може бути ефективним, щоб ми могли допомогти своєму бізнесу і в податковому, і в митному законодавстві, і в регуляції. Це все позитивні рішення. Багато чого ми ще не змогли довести до кінця.
– Для того, щоб переконати суспільство у потрібності і справедливості реформ, про які Ви говорите, треба мати політичну платформу, з якої переконувати виборців , що реформи потрібні, навіть якщо вони важкі. Як Ви будете цього домагатися? Йти на вибори?
– На вибори йти, безумовно, потрібно. Зараз ми перебуваємо в консультаціях з Партією регіонів для того, щоб об’єднати зусилля під час виборів. Ми хочемо мати спільну програму і спільне бачення, яким чином ми будемо міняти країну. Про це мало говорилося, але найважливіше те, що Україна вперше за 20 років змогла консолідувати владу. У нас нині як єдине ціле: працюють президент, уряд і більшість парламенту. Досі такі ситуації виникали лише на короткий проміжок часу і, в основному, з популярними рішеннями. Коли хотіли схвалювати якісь непопулярні кроки, такої більшості не було.У парламенті це не проходило. Мені здається, що дуже важливо для країни, не дивлячись на ситуацію, крики опозиції тощо, – рухати країну вперед серйозними реформами. Нам 20 років завжди щось заважає.
Не дивлячись ні на що, хай каміння впаде з неба, нам треба приймати реформи, бо вони міняють країну.
– А що – опозиція хоче зла країні? Ви не можете знайти з нею спільну мову?
– Ви знаєте, ми не зможемо знайти спільної мови з опозицією, бо у кожного тут свої правила гри. Будемо казати відверто, часто опозиції вигідне – чим гірше, тим краще. А піднятися до того рівня, що «Україна понад усе», поки що ми не змогли.
– Можна ж довіряти виборцеві, якщо він не побачить в опозиції конструктиву, то...
– Ви знаєте, популізм ще ніхто не скасовував. І ніхто не скасовував його дію на виборців. На жаль, у багатьох країнах він діє, а в країнах з перехідною економікою, з несталою демократією там, де люди не проходили структурних реформ це поки що працює. Франція, коли проводили пенсійну реформу, там 2 мільйони виходили на вулиці. Але суспільство ділилося 50 на 50. У нас такого ділення нема, бо ми перший раз ведемо таку відверту і серйозну ромову. Тут ми не знайдемо спільної мови, але нічого. Є час набирати рейтинги. Зараз прийшов час використовувати їх для справи, щоб рухати Україну вперед.
– Якщо угода України з ЄС про асоціацію і вільну торгівлю буде лише парафована, а її ратифікація і впровадження затягнеться на тривалий час, що це означатиме для України?
Погіршення режиму для нас немає
– Коли Ви запитуєте і говорите просто «парафування», то мені здається, що ми не до кінця оцінюємо, що відбулося. Для того, щоб ми підійшли до угоди і парафування... Скажімо, я в 2010 році координував діяльність уряду по угоді про асоціацію. Ми повинні були ухвалити 40 рішень. За рік ми прийняли остаточно 38. Це закон про державні закупівлі, це закон про ринок газу, закон про єдиного регулятора регулярних тарифів – от таких 40 рішень. Україна їх прийняла. Ми вийшли зараз на те, що ми технічно погоджуємо тексти – це говорить про те, що ми до цього часу багато зробили.
Що буде, якщо не буде цього (ред. – ратифікації)? Ми будемо залишатися в тому режимі, в якому ми зараз є. Погіршення режиму для нас немає. Адже сьогодні вже працює зона вільної торгівлі з країнами ЕФТА, і це дає свої результати.
Ми покращили угоду про зону вільної торгівлі з країнами СНД. Це також дасть нам гарну економічну підтримку, тому що там для нас дуже мало винятків: спирт, горілка, цукор. Все інше буде працювати на величезний ринок, який передбачає зростання у 2012 році, але, безумовно, треба, щоб угода була парафована. Після цього – підписана. І щоб відбулися рішення в кранах ЄС, щоб вона запрацювала.
– Угода про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС має політичну складову – зобов’язання України дотримуватися європейських принципів, верховенства закону, свободи, демократії й прав людини. Угоди з Росією та СНД також мають політичний багаж. Володимир Путін каже, що для нього розвал СРСР був найбільшою катастрофою 20 сторіччя. Чи можна відокремити політичні ідеї Кремля від економічних, які, очевидно, вигідні усім?
Нам треба бути абсолютно прагматичними і кожного разу шукати конкретну вигоду України
– Мені здається теж – не потрібно спрощувати. Потрібно реалістично дивитися на речі. Якщо говорити про короткострокову перспективу, будьмо відверті, угода з митним союзом Україні була б більш вигідна, ніж угода про асоціацію з Європейським Союзом. Тому що для нас зразу знизилися б ціни на газ, що дало б дуже серйозний поштовх для України. Але ми не можемо мислити тільки категоріями короткострокової перспективи. Якщо говорити про середньострокову перспективу, то, безумовно, європейський ринок набагато вигідніший. Це не говорить, що ми повинні закривати для себе ринок Росії. Ні в якому разі! І ринок того ж митного союзу. Сьогодні ми бачимо, що Росія швидко йде до угоди зі Світовою організацією торгівлі. І вона буде виходити на загальносвітові тенденції і правила роботи. Тому я б не ставив бар’єру. Завжди усі хочуть, щоб Україна прийняла чиєсь рішення. Інтереси України посередині. Ми повинні бути країною Європейського Союзу, де найкращі умови співпраці з європейськими інвесторами й економікою. Але з другого боку, ми не повинні погіршувати ситуацію у відносинах з Росією. Нам треба бути абсолютно прагматичними і кожного разу шукати конкретну вигоду України.
– При обговореннях економічних перспектив України вказують, що наступного року ключовим чинником буде виборча кампанія. Що би Ви хотіли встигнути зробити до тих виборів, і які Ваші власні політичні плани?
Вибори 2012 року не дадуть проводити непопулярні рішення
– Що стосується виборів 2012 року, то ми можемо сказати, що вони не дадуть проводити непопулярні рішення. Але я можу сказати, що таких рішень небагато залишилося. При цьому ми ще не ухвалили величезну кількість рішень, які потрібні бізнесу і суспільству. Вони будуть абсолютно нормально сприйматися людьми. У нас сьогодні нема трудового законодавства – залишилося старе з 70-х років з невеликими змінами. Не проведена легалізація заробітної плати, легалізація робочих місць. Ми ще не прийняли нове законодавство з банкрутства, щоб скоротити час, який ми витрачаємо на те, щоб підприємство знову запрацювало.
– Легалізація зарплати – це проблема платні у конвертах? Ви думаєте, що її можна вирішити до 2012 року?
– Безумовно. Частково. Такі рішення дають ефект не відразу. З досвіду інших країн ми знаємо, що це досягається за умов прозорої економіки, прозорого використання бюджету. А також зі страховою медициною, де якщо не сплатили соціальні внески, не отримуєте відповідно допомоги. Тобто треба мати зв’язок між сплатами у соціальні фонди і тим, що ви від них отримуєте. Тут треба буде ще багато чого доводити. Але у нас цей рік може бути ефективним, щоб ми могли допомогти своєму бізнесу і в податковому, і в митному законодавстві, і в регуляції. Це все позитивні рішення. Багато чого ми ще не змогли довести до кінця.
– Для того, щоб переконати суспільство у потрібності і справедливості реформ, про які Ви говорите, треба мати політичну платформу, з якої переконувати виборців , що реформи потрібні, навіть якщо вони важкі. Як Ви будете цього домагатися? Йти на вибори?
Ми перебуваємо в консультаціях з Партією регіонів для того, щоб об’єднати зусилля під час виборів
– На вибори йти, безумовно, потрібно. Зараз ми перебуваємо в консультаціях з Партією регіонів для того, щоб об’єднати зусилля під час виборів. Ми хочемо мати спільну програму і спільне бачення, яким чином ми будемо міняти країну. Про це мало говорилося, але найважливіше те, що Україна вперше за 20 років змогла консолідувати владу. У нас нині як єдине ціле: працюють президент, уряд і більшість парламенту. Досі такі ситуації виникали лише на короткий проміжок часу і, в основному, з популярними рішеннями. Коли хотіли схвалювати якісь непопулярні кроки, такої більшості не було.У парламенті це не проходило. Мені здається, що дуже важливо для країни, не дивлячись на ситуацію, крики опозиції тощо, – рухати країну вперед серйозними реформами. Нам 20 років завжди щось заважає.
Не дивлячись ні на що, хай каміння впаде з неба, нам треба приймати реформи, бо вони міняють країну.
– А що – опозиція хоче зла країні? Ви не можете знайти з нею спільну мову?
Ми не зможемо знайти спільної мови з опозицією, бо у кожного тут свої правила гри
– Ви знаєте, ми не зможемо знайти спільної мови з опозицією, бо у кожного тут свої правила гри. Будемо казати відверто, часто опозиції вигідне – чим гірше, тим краще. А піднятися до того рівня, що «Україна понад усе», поки що ми не змогли.
– Можна ж довіряти виборцеві, якщо він не побачить в опозиції конструктиву, то...
Популізм ще ніхто не скасовував
– Ви знаєте, популізм ще ніхто не скасовував. І ніхто не скасовував його дію на виборців. На жаль, у багатьох країнах він діє, а в країнах з перехідною економікою, з несталою демократією там, де люди не проходили структурних реформ це поки що працює. Франція, коли проводили пенсійну реформу, там 2 мільйони виходили на вулиці. Але суспільство ділилося 50 на 50. У нас такого ділення нема, бо ми перший раз ведемо таку відверту і серйозну ромову. Тут ми не знайдемо спільної мови, але нічого. Є час набирати рейтинги. Зараз прийшов час використовувати їх для справи, щоб рухати Україну вперед.
