Київ – Росія не зацікавлена руйнувати до кінця українську економіку. Це зазначив в ефірі Радіо Свобода московський політолог та історик Віктор Мироненко, говорячи про вплив Росії на Україну після виборів до Держдуми. На думку Віктора Мироненка, ці вибори відбулися з порушеннями і «демократизацію в Росії поставили на паузу». Але і ознак можливих заворушень у цій країні експерт не вбачає.
– За Вашими спостереженнями, чи були порушення під час цих виборів до Державної Думи? І якщо були – які саме?
– Порушення були і вони зафіксовані. Взагалі, приховувати порушення стає все складніше та складніше. Тому що люди мають такі засоби зв’язку, яких не було навіть на попередніх виборах до Державної Думи і є можливість фіксувати порушення. І наскільки зараз відомо – лише асоціація «Голос» зафіксувала у себе на мапі порушень близько 1300. Ці порушення були дуже різними. Передусім – недопуск представників опозиційних партій. Навіть тих, які допущені до виборів. А тим більше – недопуск спостерігачів на виборчі дільниці. І решта порушень, взагалі-то вони є традиційними. А загалом, велетень, Росія, ворушиться уві сні, але ще спить. Процес дуже повільного транзиту Росії до сучасних форм організації політичного життя все-таки триває. Значно повільніше, ніж того хотілося б. Але, враховуючи сучасний стан економіки Росії та рівень життя людей тут, стан суспільної свідомості, а також деякі відомі вам історичні традиції Росії , для сусідів (таких, як Україна) і для світу в цілому це не найгірша новина. Якщо перефразувати крилатий вислів Віктора Януковича, демократизацію в Росії поставили на паузу. Але і ознак «русского бунта, бессмысленного и беспощадного» поки що не видно і це, мабуть, непогано.
– А яким є нинішній стан економіки Росії, що Ви маєте на увазі?
– Це – економіка, що базується на експорті енергоносіїв. Яка це економіка? Тобто, радянська економіка конає вже 20 років. І те, що залишилося, на тому й живемо. А жити за рахунок експорту енергоносіїв неможливо. Тобто, на жаль, отака цивілізаційна пауза і в економічному розвитку, і у політичному. І навіть у розвитку свідомості. Хоча в останньому все ж таки зміни зараз відчутні. І на цих виборах ми їх відчували.
– Якщо говорити і про економіку, і про політику, що може змінитися в українсько-російських відносинах після цих виборів у Росії, а також після президентських виборів (вже висунули основного кандидата – Володимира Путіна)? Зокрема, підпишуть зрештою «газову угоду» чи ні?
– Я абсолютно переконаний, що «газова угода» буде. Мені здається, що там відповідні домовленості вже є. Просто не знають, як їх подати для громадської думки і російської, і української. Тому що інерція історично це – конфронтація. Принаймні, у цих стосунках. А зараз, особливо, після білоруського прикладу (коли до Росії перейшла вся газотранспортна система Білорусі), не думаю, що щось подібне буде в Україні, але буде щось схоже. Тобто, угоду досягнуть. До цього примушує навіть той стан, в якому зараз перебуває «Газпром» із продажем газу в Європу. І Україні далі немає куди йти. І якщо говорити про вплив Росії на Україну, то який сенс мати вплив на країну, яка буде зруйнована. Руйнувати до кінця українську економіку, це не в інтересах навіть українофобів у Росії. Я абсолютно переконаний, що якісь домовленості досягнуть і якихось різких рухів, «газової війни» (як це вже траплялося двічі у нашій історії), не буде. Але напруженість зберігатиметься. Тому що Україна навіть зараз демонструє швидші темпи модернізації. Зокрема, політичної модернізації.
– За Вашими спостереженнями, чи були порушення під час цих виборів до Державної Думи? І якщо були – які саме?
– Порушення були і вони зафіксовані. Взагалі, приховувати порушення стає все складніше та складніше. Тому що люди мають такі засоби зв’язку, яких не було навіть на попередніх виборах до Державної Думи і є можливість фіксувати порушення. І наскільки зараз відомо – лише асоціація «Голос» зафіксувала у себе на мапі порушень близько 1300. Ці порушення були дуже різними. Передусім – недопуск представників опозиційних партій. Навіть тих, які допущені до виборів. А тим більше – недопуск спостерігачів на виборчі дільниці. І решта порушень, взагалі-то вони є традиційними. А загалом, велетень, Росія, ворушиться уві сні, але ще спить. Процес дуже повільного транзиту Росії до сучасних форм організації політичного життя все-таки триває. Значно повільніше, ніж того хотілося б. Але, враховуючи сучасний стан економіки Росії та рівень життя людей тут, стан суспільної свідомості, а також деякі відомі вам історичні традиції Росії , для сусідів (таких, як Україна) і для світу в цілому це не найгірша новина. Якщо перефразувати крилатий вислів Віктора Януковича, демократизацію в Росії поставили на паузу. Але і ознак «русского бунта, бессмысленного и беспощадного» поки що не видно і це, мабуть, непогано.
– А яким є нинішній стан економіки Росії, що Ви маєте на увазі?
– Це – економіка, що базується на експорті енергоносіїв. Яка це економіка? Тобто, радянська економіка конає вже 20 років. І те, що залишилося, на тому й живемо. А жити за рахунок експорту енергоносіїв неможливо. Тобто, на жаль, отака цивілізаційна пауза і в економічному розвитку, і у політичному. І навіть у розвитку свідомості. Хоча в останньому все ж таки зміни зараз відчутні. І на цих виборах ми їх відчували.
– Якщо говорити і про економіку, і про політику, що може змінитися в українсько-російських відносинах після цих виборів у Росії, а також після президентських виборів (вже висунули основного кандидата – Володимира Путіна)? Зокрема, підпишуть зрештою «газову угоду» чи ні?
– Я абсолютно переконаний, що «газова угода» буде. Мені здається, що там відповідні домовленості вже є. Просто не знають, як їх подати для громадської думки і російської, і української. Тому що інерція історично це – конфронтація. Принаймні, у цих стосунках. А зараз, особливо, після білоруського прикладу (коли до Росії перейшла вся газотранспортна система Білорусі), не думаю, що щось подібне буде в Україні, але буде щось схоже. Тобто, угоду досягнуть. До цього примушує навіть той стан, в якому зараз перебуває «Газпром» із продажем газу в Європу. І Україні далі немає куди йти. І якщо говорити про вплив Росії на Україну, то який сенс мати вплив на країну, яка буде зруйнована. Руйнувати до кінця українську економіку, це не в інтересах навіть українофобів у Росії. Я абсолютно переконаний, що якісь домовленості досягнуть і якихось різких рухів, «газової війни» (як це вже траплялося двічі у нашій історії), не буде. Але напруженість зберігатиметься. Тому що Україна навіть зараз демонструє швидші темпи модернізації. Зокрема, політичної модернізації.
