Київ – Учені розпочали обговорення двох нових елементів, якими у найближчому майбутньому, ймовірно, доповнять періодичну систему. Йдеться про флеровіум і ліверморіум, які у таблиці Менделєєва займуть 114-у і 116-у позиції відповідно. Хіміки сподіваються, що це відкриття дасть змогу спрогнозувати появу нових елементів.
«Час додати флеровіум (Fl) та ліверморіум (Lv) у таблицю Менделєєва», – пише NewScientist. Міжнародний союз фундаментальної та прикладної хімії (IUPAC) цього тижня офіційно запропонував назви для елементів 114 і 116. Їх відкрили понад 10 років тому, але формально визнали лише у червні. Остаточно назву елементів затвердять лише за 5 місяців – увесь цей час у науковій спільноті триватиме обговорення.
Назви елементів намагалися пов’язати з групами вчених, які свого часу долучилися до їх відкриття, а саме – з російським Об’єднаним інститутом ядерних досліджень у Дубні та Ліверморською національною лабораторією імені Лоренса у Каліфорнії у США. Флеровіум назвали на честь одного з дослідницьких центрів у структурі російського інституту – Лабораторії ядерних реакцій імені Георгія Флерова.
Видання пише: поки виробили замало атомів нових елементів, щоб учені могли належно дослідити їхні хімічний властивості. Водночас науковці припускають, що робота з флеровіумом та ліверморіумом наблизить їх до так званого «острову стабільності» в періодичній системі, де важкі елементи матимуть достатньо стабільні ізотопи, щоб їх можна було вивчити глибше чи й застосувати практично.
«Різдвяний спалах»: астрономи пропонують дві версії феномену
Астрономи пропонують дві версії загадкового гамма-спалаху GRB 101225A. Його зафіксували 25 грудня 2010 року (з огляду на це астрономи назвали його «різдвяним спалахом»). Він тривав незвично довго – 28 хвилин, його оптичне «відлуння» – ще понад тиждень, причому вчені навіть не змогли визначити відстань до об’єкта, хоч і намагалися відстежити явище за допомогою кількох телескопів.
Російське інтернет-видання Membrana.ru нагадує: загалом вважається, що гамма-спалахи (найпотужніші у Всесвіті вибухи) генеруються під час народження деяких різновидів наднових зірок, або ж коли йдеться про злиття двох нейтронних зірок чи про злиття нейтронної зірки з чорною дірою. Водночас специфіка «різдвяного спалаху» поки не дає вченим можливості зарахувати його до жодного з раніше визначених явищ.
Міжнародна команда дослідників пояснила гамма-спалах зануренням нейтронної зірки в атмосферу червоного гіганта, так що значна частина оболонки великої зірки опинилася «за бортом». Згідно з першою версією, у момент злиття у космос потрапили струмені частинок, які рухалися майже зі швидкістю світла. Саме взаємодія цих струменів із викинутою оболонкою гіганта може пояснити дивне випромінювання, вважають вчені. Якщо їхня версія правильна, гамма-спалах стався на відстані у 5,5 мільярдів світлових років від Землі.
Інша версія, пише видання, ще екзотичніша. Згідно з нею, гамма-спалах стався за 10 світлових років від Землі (тобто в нашій Галактиці, у Чумацькому Шляху), коли велика комета впала на нейтронну зірку. Випромінювання тривало так довго, тому що, на думку астрономів, елементи комети, яка розірвалася під час падіння на зірку, могли затриматися на її орбіті. «У будь-якому разі фіксація GRB 101225A свідчить про те, що гамма-спалахи – явища, значно різноманітніші за своєю природою, ніж вважалося донедавна», – резюмує видання.
Хробаки можуть першими заселити Марс
Британські вчені вважають, що хробаки, які біологічно подібні до людей, можуть допомогти людству «колонізувати» інші планети. Агентство Reuters пояснює: мова йде про дослідження групи науковців, яку очолив Натаніель Шевчик із Ноттінгемського університету. Саме вони провели експеримент із хробаками виду Caenorhabditis elegans на борту американського космічного корабля. Цей вид учені обрали не випадково: C. elegans мають кількість генів, яка є майже ідентичною людській (у хробаків їх – близько 20 тисяч, у людини – 23 тисячі).
Серед основних викликів, які нині постають перед дослідниками, зайнятими вивченням перспектив «колонізації» інших планет, – виживання організму в умовах тривалої космічної мандрівки (дорога на Марс займе 250 днів). Вчені з Ноттінгемського університету переконані: якщо вдасться довести витривалість організму на прикладі C. Elegans, з’явиться надія, що витримати складні умови зможе й людина.
Загалом під час експерименту вчені за допомогою спеціальних датчиків мали можливість відстежувати стан організму хробаків і їхню поведінку. За попередніми висновками, ці створіння можуть нормально розвиватися у космосі упродовж тривалого часу, і цей факт робить можливим їхнє відправлення на Марс. «Нам потрібно знайти способи жити на інших планетах», – пояснює Натаніель Шевчик мету свого дослідження.
«Час додати флеровіум (Fl) та ліверморіум (Lv) у таблицю Менделєєва», – пише NewScientist. Міжнародний союз фундаментальної та прикладної хімії (IUPAC) цього тижня офіційно запропонував назви для елементів 114 і 116. Їх відкрили понад 10 років тому, але формально визнали лише у червні. Остаточно назву елементів затвердять лише за 5 місяців – увесь цей час у науковій спільноті триватиме обговорення.
Назви елементів намагалися пов’язати з групами вчених, які свого часу долучилися до їх відкриття, а саме – з російським Об’єднаним інститутом ядерних досліджень у Дубні та Ліверморською національною лабораторією імені Лоренса у Каліфорнії у США. Флеровіум назвали на честь одного з дослідницьких центрів у структурі російського інституту – Лабораторії ядерних реакцій імені Георгія Флерова.
Видання пише: поки виробили замало атомів нових елементів, щоб учені могли належно дослідити їхні хімічний властивості. Водночас науковці припускають, що робота з флеровіумом та ліверморіумом наблизить їх до так званого «острову стабільності» в періодичній системі, де важкі елементи матимуть достатньо стабільні ізотопи, щоб їх можна було вивчити глибше чи й застосувати практично.
«Різдвяний спалах»: астрономи пропонують дві версії феномену
Астрономи пропонують дві версії загадкового гамма-спалаху GRB 101225A. Його зафіксували 25 грудня 2010 року (з огляду на це астрономи назвали його «різдвяним спалахом»). Він тривав незвично довго – 28 хвилин, його оптичне «відлуння» – ще понад тиждень, причому вчені навіть не змогли визначити відстань до об’єкта, хоч і намагалися відстежити явище за допомогою кількох телескопів.
Російське інтернет-видання Membrana.ru нагадує: загалом вважається, що гамма-спалахи (найпотужніші у Всесвіті вибухи) генеруються під час народження деяких різновидів наднових зірок, або ж коли йдеться про злиття двох нейтронних зірок чи про злиття нейтронної зірки з чорною дірою. Водночас специфіка «різдвяного спалаху» поки не дає вченим можливості зарахувати його до жодного з раніше визначених явищ.
Міжнародна команда дослідників пояснила гамма-спалах зануренням нейтронної зірки в атмосферу червоного гіганта, так що значна частина оболонки великої зірки опинилася «за бортом». Згідно з першою версією, у момент злиття у космос потрапили струмені частинок, які рухалися майже зі швидкістю світла. Саме взаємодія цих струменів із викинутою оболонкою гіганта може пояснити дивне випромінювання, вважають вчені. Якщо їхня версія правильна, гамма-спалах стався на відстані у 5,5 мільярдів світлових років від Землі.
Інша версія, пише видання, ще екзотичніша. Згідно з нею, гамма-спалах стався за 10 світлових років від Землі (тобто в нашій Галактиці, у Чумацькому Шляху), коли велика комета впала на нейтронну зірку. Випромінювання тривало так довго, тому що, на думку астрономів, елементи комети, яка розірвалася під час падіння на зірку, могли затриматися на її орбіті. «У будь-якому разі фіксація GRB 101225A свідчить про те, що гамма-спалахи – явища, значно різноманітніші за своєю природою, ніж вважалося донедавна», – резюмує видання.
Хробаки можуть першими заселити Марс
Британські вчені вважають, що хробаки, які біологічно подібні до людей, можуть допомогти людству «колонізувати» інші планети. Агентство Reuters пояснює: мова йде про дослідження групи науковців, яку очолив Натаніель Шевчик із Ноттінгемського університету. Саме вони провели експеримент із хробаками виду Caenorhabditis elegans на борту американського космічного корабля. Цей вид учені обрали не випадково: C. elegans мають кількість генів, яка є майже ідентичною людській (у хробаків їх – близько 20 тисяч, у людини – 23 тисячі).
Серед основних викликів, які нині постають перед дослідниками, зайнятими вивченням перспектив «колонізації» інших планет, – виживання організму в умовах тривалої космічної мандрівки (дорога на Марс займе 250 днів). Вчені з Ноттінгемського університету переконані: якщо вдасться довести витривалість організму на прикладі C. Elegans, з’явиться надія, що витримати складні умови зможе й людина.
Загалом під час експерименту вчені за допомогою спеціальних датчиків мали можливість відстежувати стан організму хробаків і їхню поведінку. За попередніми висновками, ці створіння можуть нормально розвиватися у космосі упродовж тривалого часу, і цей факт робить можливим їхнє відправлення на Марс. «Нам потрібно знайти способи жити на інших планетах», – пояснює Натаніель Шевчик мету свого дослідження.
