Київ – Працівники столичної міліції затримали 19-річного юнака, який вбивав собак. Скоєні злочини, а їх близько 40, зловмисник фіксував і поширював у мережі інтернету. Про це повідомив речник МВС України Володимир Поліщук. Проти столичного «догхантера» порушили кримінальну справу. Йому, за словами речника МВС, загрожує до 5 років позбавлення волі. За офіційними даними, цього року українські правоохоронці склали близько 5 тисяч адміністративних протоколів за неналежне утримання тварин, а також порушили 21 кримінальну справу за жорстоке поводження з чотириногими.
Про мисливців на безпритульних собак, їх ще називають «догхантерами», останнім часом стало відомо і в Україні. Як зазначив один із них, ефективною є лише одна схема вирішення проблеми безпритульних тварин – відлов, утримання в притулках для тварин впродовж короткого часу, після чого собак потрібно присипляти. На його думку, замість того, щоб обговорювати, скільки грошей іде на утримання чиновників, варто задуматися над тим, чи взагалі є доцільною програма стерилізації і випуску собак, а також пропозиція утримувати їх довічно у притулках.
На думку «догхантера», їх до спонукає активних дій намагання захистити свої родини від небезпечних безпритульних тварин та невміння муніципальної влади вирішувати ці проблеми.
За інформацією «Центру ідентифікації тварин» (ЦІТ), цього річ більш ніж 2 тисячі мешканців столиці були покусані домашніми собаками і приблизно ж така кількість – безпритульними тваринами.
Втім, якими б не були мотиви, дії «догхантерів» підпадають під конкретні статті Кримінального кодексу.
Є певна невідповідність і правова колізія, вважає речник Міністерства внутрішніх справ Володимир Поліщук. Адже для того, щоб скласти адміністративний протокол щодо жорстокого поводження з тваринами, потрібно, щоб тварина померла від тортур, зокрема, дій «донхантера». Тож законодавство потребує змін, вважає він.
За вбивство тварини, відповідно до Кримінального кодексу України, передбачено 6 місяців арешту і штраф 850 гривень. Якщо такі дії вчинені в присутності дитини, то такий злочин карається обмеженням волі до 2 років, а за розповсюдження фіксації злочинних дій у мережі інтернету – від 3 до 5 років позбавлення волі.
Лише законодавством проблеми не вирішити
Одним зі способів вирішення проблеми зростання кількості безпритульних тварин начальник відділу охорони тваринного світу Мінприроди Володимир Домашлінець вважає посилення відповідальності власників чотириногих друзів шляхом змін до законодавства. «Ті собаки, власники яких викидають на вулицю, є реальним джерелом поповнення безпритульних тварин на вулиці. Якщо цього не зупинити, то це буде нескінченно», – сказав Володимир Домашлінець.
Складовою системи відповідальності власників тварин, на думку директора комунального підприємства «Центр ідентифікації тварин» (ЦІТ) Олега Качкана, є чипування тварин. «Коли ми маємо чип, який контролюється, ми зможемо побачити, звідки ця собака, грубо кажучи, викинута», – наголошує керівник ЦІТ.
Працівники КП «Київська міська клініка ветеринарної медицини» цього року простерилізували 3940 тварин, які також привиті від сказу і означені червоними нашийниками з номерами. За словами керівника цього підприємства Інни Макаріної, серед тварин є й ті, які знову з’явилися у місцях свого колишнього перебування під опікою волонтерів.
Проблема б вирішилась, якби влада цього хотіла
«Проблема безпритульних тварин вже давно б вирішилась, якби влада хотіла її вирішити», – наголошує президент Міжнародного товариства захисту тварин «SOS» Тамара Тарнавська. На її переконання, кошти осідають у кишенях тих, хто має опікуватися цією проблемою, адже сусідні держави (зокрема, поляки, чехи, словаки і навіть румуни) вирішують успішно цю проблему, тому що хочуть її вирішувати, наголосила експерт.
Як вважає керівник організації «SOS», безпритульні тварини – продукт бездіяльності української влади, а також безвідповідальних громадян, які викинули тварин на вулицю. За інформацією Тамари Тарнавської, Київська міська державна адміністрація тільки цього року виділила на КП «Притулок для тварин» 9,9 мільйона гривень, але системою комунальних підприємств проблема безпритульних тварин не вирішується, тому що вони не зацікавлені в тому. Натомість активними сподвижниками вирішення проблем безпритульних тварин і захисниками їх від жорстокості Тамара Тарнавська вважає громадські організації.
Серед заходів, які покликані зменшити кількість безпритульних тварин, лідер громадської організації «SOS» називає їхню стерилізацію і розміщення у притулках. «Якщо Ви хочете бути європейцями, поводьтеся цивілізовано із живими істотами, що живуть разом з нами. Вони також жителі цієї планети», – наголошує Тамара Тарнавська.
На її переконання, підхід українських чиновників необхідно змінити шляхом тиску з Європи. Зокрема, як зауважила Тарнавська, громадські організації планують невдовзі провести масові акції протесту під стінами посольств України в європейських столицях.
Євро-2012 як чинник захисту тварин
Проблему безпритульних тварин, як вважає експерт Андрій Капустін, можна вирішити зміною системи і ставленням до цієї проблеми. На його думку, зміна системи полягає в тому, що потрібно закрити усі комунальні підприємства та оголосити тендер серед зоозахисних організацій та підприємств на створення притулків для тварин. Потім вибрати найкращі проекти і профінансувати, визначивши систему відповідальності. А за підсумками року подивитися на результати. «Якщо якась організація не вправляється, то на зміну їй приходитиме інша», – зазначає Капустін. Він вважає, що конкуренція та цільове фінансування за суворого контролю неодмінно дадуть позитивний результат.
До сьогоднішнього дня українські чиновники фактично ще не зрозуміли серйозності загрози, яку несе проблема неналежного ставлення до тварин, для України в геополітичному плані, зазначає Андрій Капустін. За його словами, в країнах Європи через це розпочався збір підписів про бойкот Євро-2012, що є досить серйозним сигналом для Україні, яка не може поки що зрозуміти, що вирішити проблему з бездомними тваринами – це настільки ж важливо, як і збудувати стадіон, бо стадіонами до Євро-2012 перекрити проблему з бездомними тваринами неможливо.
Як позитивне вирішення означеної проблеми Андрій Капустін навів приклад функціонування притулку для тварин у Пирогові, що на Київщині, під орудою Міжнародного товариства захисту тварин «SOS», що утримується на кошти західноєвропейських платників податків. «Якщо б держава трохи більше грошей виділяла на вирішення проблеми бездомних тварин і трохи менше виділяла коштів на роздування штату чиновників, то ми б дуже швидко побачили вирішення проблеми», – наголосив Андрій Капустін.
|
«Догхантери» («мисливці на собак» – від англ. dog + hunters) – самоназва осіб, що з власної ініціативи займаються винищенням бродячих собак.
|
Про мисливців на безпритульних собак, їх ще називають «догхантерами», останнім часом стало відомо і в Україні. Як зазначив один із них, ефективною є лише одна схема вирішення проблеми безпритульних тварин – відлов, утримання в притулках для тварин впродовж короткого часу, після чого собак потрібно присипляти. На його думку, замість того, щоб обговорювати, скільки грошей іде на утримання чиновників, варто задуматися над тим, чи взагалі є доцільною програма стерилізації і випуску собак, а також пропозиція утримувати їх довічно у притулках.
На думку «догхантера», їх до спонукає активних дій намагання захистити свої родини від небезпечних безпритульних тварин та невміння муніципальної влади вирішувати ці проблеми.
За інформацією «Центру ідентифікації тварин» (ЦІТ), цього річ більш ніж 2 тисячі мешканців столиці були покусані домашніми собаками і приблизно ж така кількість – безпритульними тваринами.
Втім, якими б не були мотиви, дії «догхантерів» підпадають під конкретні статті Кримінального кодексу.
Є певна невідповідність і правова колізія, вважає речник Міністерства внутрішніх справ Володимир Поліщук. Адже для того, щоб скласти адміністративний протокол щодо жорстокого поводження з тваринами, потрібно, щоб тварина померла від тортур, зокрема, дій «донхантера». Тож законодавство потребує змін, вважає він.
За вбивство тварини, відповідно до Кримінального кодексу України, передбачено 6 місяців арешту і штраф 850 гривень. Якщо такі дії вчинені в присутності дитини, то такий злочин карається обмеженням волі до 2 років, а за розповсюдження фіксації злочинних дій у мережі інтернету – від 3 до 5 років позбавлення волі.
Лише законодавством проблеми не вирішити
Одним зі способів вирішення проблеми зростання кількості безпритульних тварин начальник відділу охорони тваринного світу Мінприроди Володимир Домашлінець вважає посилення відповідальності власників чотириногих друзів шляхом змін до законодавства. «Ті собаки, власники яких викидають на вулицю, є реальним джерелом поповнення безпритульних тварин на вулиці. Якщо цього не зупинити, то це буде нескінченно», – сказав Володимир Домашлінець.
Складовою системи відповідальності власників тварин, на думку директора комунального підприємства «Центр ідентифікації тварин» (ЦІТ) Олега Качкана, є чипування тварин. «Коли ми маємо чип, який контролюється, ми зможемо побачити, звідки ця собака, грубо кажучи, викинута», – наголошує керівник ЦІТ.
Працівники КП «Київська міська клініка ветеринарної медицини» цього року простерилізували 3940 тварин, які також привиті від сказу і означені червоними нашийниками з номерами. За словами керівника цього підприємства Інни Макаріної, серед тварин є й ті, які знову з’явилися у місцях свого колишнього перебування під опікою волонтерів.
Проблема б вирішилась, якби влада цього хотіла
«Проблема безпритульних тварин вже давно б вирішилась, якби влада хотіла її вирішити», – наголошує президент Міжнародного товариства захисту тварин «SOS» Тамара Тарнавська. На її переконання, кошти осідають у кишенях тих, хто має опікуватися цією проблемою, адже сусідні держави (зокрема, поляки, чехи, словаки і навіть румуни) вирішують успішно цю проблему, тому що хочуть її вирішувати, наголосила експерт.
Як вважає керівник організації «SOS», безпритульні тварини – продукт бездіяльності української влади, а також безвідповідальних громадян, які викинули тварин на вулицю. За інформацією Тамари Тарнавської, Київська міська державна адміністрація тільки цього року виділила на КП «Притулок для тварин» 9,9 мільйона гривень, але системою комунальних підприємств проблема безпритульних тварин не вирішується, тому що вони не зацікавлені в тому. Натомість активними сподвижниками вирішення проблем безпритульних тварин і захисниками їх від жорстокості Тамара Тарнавська вважає громадські організації.
Серед заходів, які покликані зменшити кількість безпритульних тварин, лідер громадської організації «SOS» називає їхню стерилізацію і розміщення у притулках. «Якщо Ви хочете бути європейцями, поводьтеся цивілізовано із живими істотами, що живуть разом з нами. Вони також жителі цієї планети», – наголошує Тамара Тарнавська.
На її переконання, підхід українських чиновників необхідно змінити шляхом тиску з Європи. Зокрема, як зауважила Тарнавська, громадські організації планують невдовзі провести масові акції протесту під стінами посольств України в європейських столицях.
Євро-2012 як чинник захисту тварин
Проблему безпритульних тварин, як вважає експерт Андрій Капустін, можна вирішити зміною системи і ставленням до цієї проблеми. На його думку, зміна системи полягає в тому, що потрібно закрити усі комунальні підприємства та оголосити тендер серед зоозахисних організацій та підприємств на створення притулків для тварин. Потім вибрати найкращі проекти і профінансувати, визначивши систему відповідальності. А за підсумками року подивитися на результати. «Якщо якась організація не вправляється, то на зміну їй приходитиме інша», – зазначає Капустін. Він вважає, що конкуренція та цільове фінансування за суворого контролю неодмінно дадуть позитивний результат.
До сьогоднішнього дня українські чиновники фактично ще не зрозуміли серйозності загрози, яку несе проблема неналежного ставлення до тварин, для України в геополітичному плані, зазначає Андрій Капустін. За його словами, в країнах Європи через це розпочався збір підписів про бойкот Євро-2012, що є досить серйозним сигналом для Україні, яка не може поки що зрозуміти, що вирішити проблему з бездомними тваринами – це настільки ж важливо, як і збудувати стадіон, бо стадіонами до Євро-2012 перекрити проблему з бездомними тваринами неможливо.
Як позитивне вирішення означеної проблеми Андрій Капустін навів приклад функціонування притулку для тварин у Пирогові, що на Київщині, під орудою Міжнародного товариства захисту тварин «SOS», що утримується на кошти західноєвропейських платників податків. «Якщо б держава трохи більше грошей виділяла на вирішення проблеми бездомних тварин і трохи менше виділяла коштів на роздування штату чиновників, то ми б дуже швидко побачили вирішення проблеми», – наголосив Андрій Капустін.
