Прага – Аналітики на Заході не дуже вірять у звільнення Юлії Тимошенко до 19 грудня, дня саміту Україна – ЄС. А деякі з них вважають, що задоволення Віктором Януковичем вимог Європи щодо негайного звільнення Тимошенко перетворить його на політичного спекулянта. Відомі західні експерти також вважають, що ізоляція України від Європи не сприятиме усуненню дефіциту демократії в цій державі, вони закликають ЄС укласти до кінця року Угоду про асоціацію з Києвом. Газети наголошують також, що США закликають Європу взяти під контроль модернізацію української газотранспортної системи.
Відомий американський експерт, координатор діалогу між США та Україною Адріан Каратницький пише на сторінках «Волл Стріт Джорнал», що упродовж 20 років незалежності України Захід використовував її як своєрідного «хлопчика для биття». Постійний тиск на Київ у питаннях ядерної зброї, претензії до Леоніда Кучми, слабка реакція Заходу на Помаранчеву революцію – все це, на думку Каратницького, «було далеким від спроб усунути дефіцит демократії в Україні, більше того – такі дії Заходу часто перешкоджали цій же демократії або ж навіть повертали ці процеси назад». Тепер же, коли сподівання на підписання 19 грудня Угоди про асоціацію України з ЄС «перебувають під загрозою», і значною мірою через ув’язнення Юлії Тимошенко, Європі, як зауважує американський спостерігач, варто було б подумати, що «рішення відкласти Угоду було б серйозним прорахунком із цілої низки причин». Адріан Каратницький вважає, що вимоги брюссельської бюрократії щодо негайного звільнення Юлії Тимошенко є насамперед політичною бравадою щодо вірності ідеалам прав людини, і додає: «Якщо Президент Янукович задовольнить заклики Європи про звільнення Тимошенко, то він стане виглядати таким собі політичним спекулянтом, замість того, щоб дійсно змінити некоректне судочинство». Автор цього аналізу вважає, що Януковича дійсно є за що критикувати, але «навряд чи він вибудовує авторитарну державу», бо, на думку Каратницького, суд над Тимошенко затіняє деякі позитивні кроки влади Януковича на кшталт скорочення уряду, зниження податків, широкого судового переслідування корупції у владних структурах… Американський експерт стверджує тут, що «демократія досягла успіхів в Україні також за Януковича», наводить як приклад компроміс головних партій опозиції з владною Партією регіонів при ухваленні нового закону про парламентські вибори. Каратницький переконаний, що «будь-яка спроба Януковича чи когось іншого встановити авторитарну державу в Україні вимагала б масових репресій і, ймовірно, була б приречена на невдачу». Для прискорення України на шляху реформ, як вважає координатор діалогу між США та Україною, Брюссель та США мали б вести прагматичну політику, створення умов для послідовних, правильних кроків лідерів України, а не лише «тиснути» на них. Тому Адріан Каратницький закликає ЄС усе ж підписати 19 грудня Угоду з Україною, дати цим позитивний сигнал Києву, а вже потім використовувати можливості впливу на подальший прогрес України, посилювати цей тиск можливістю відкладення процесу ратифікації Угоди про асоціацію.
Аналітик із Брюсселя Аманда Пол наголошує на сторінках EUObserver, що у стосунках між ЄС та Україною настав «вирішальний момент», і це полягає у реалізації чи нереалізації одного з головних елементів політики «Східного партнерства» Брюсселя, Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі (DCFT) між ЄС та Україною, підписання якої планувалося на 19 грудня в Києві, нині є під загрозою зриву. Чи не головною перешкодою, як зауважує Аманда Пол, тут виступає ув’язнення лідера української опозиції Юлії Тимошенко. Брюссельський експерт вважає, що ЄС у своїх претензіях до Януковича про негайне звільнення Тимошенко «суперечить сам собі у вимогах незалежності судової влади і разом з тим вимагає, щоб Янукович втрутився». Разом з тим цей європейський експерт висловлює сумніви у ймовірності звільнення Юлії Тимошенко до 19 грудня та попереджає, що зрив підписання Угоди про асоціацію між Брюсселем та Києвом завдасть нищівного удару у цілому по «Східному партнерству». Тому Аманда Пол закликає європейських політиків відмовитися у випадку з Україною від сумнівних подвійних стандартів, не відкладати підписання Угоди між ЄС і Києвом, включивши до неї посилання на статтю 49 Лісабонської угоди ЄС (за якою кожна європейська держава, яка поважає цінності поважання людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права і дотримання прав людини, зокрема, прав меншин, і віддана їхній підтримці, може звернутися із заявкою про вступ до Євросоюзу), що полегшить процес реформ в Україні. Угода, на думку аналітика з Брюсселя, має стати своєрідним контрольним інструментом щодо виконання зобов’язань Києва у цьому напрямку.
Російське видання «Коммерсант» інформує, що у четвер Росія і ЄС починають черговий раунд переговорів щодо газу на тлі серйозного загострення стосунків у цій галузі. Москва вже не сподівається на реальний успіх у здобутті підтримки з боку Європи своєму проектові «Південний потік», але намагатиметься хоча б якось включитися в реалізацію європейського «Набукко». У цих умовах, як зауважує газета, варто виділити «головне, до чого закликають Європу США, – це до контролю у тому чи іншому вигляді над українською газотранспортною системою (ГТС)». «Тепер, коли «Газпром» отримав у власність 100 відсотків «Белтрансгазу», Європі, як заявили учора в Держдепартаменті США, варто звернути увагу на модернізацію ГТС України, через яку і йде основний потік експорту російського газу в ЄС (до 100 мільярдів кубометрів,чи дві третини обсягу, в 2010 році)», – наголошує московське видання. «Коммерсант» також інформує, що якраз про це сказав виданню у Москві енергокомісар ЄС Ґюнтер Еттінґер напередодні зустрічі з міністром енергетики Росії Сергієм Шматком.
Відомий американський експерт, координатор діалогу між США та Україною Адріан Каратницький пише на сторінках «Волл Стріт Джорнал», що упродовж 20 років незалежності України Захід використовував її як своєрідного «хлопчика для биття». Постійний тиск на Київ у питаннях ядерної зброї, претензії до Леоніда Кучми, слабка реакція Заходу на Помаранчеву революцію – все це, на думку Каратницького, «було далеким від спроб усунути дефіцит демократії в Україні, більше того – такі дії Заходу часто перешкоджали цій же демократії або ж навіть повертали ці процеси назад». Тепер же, коли сподівання на підписання 19 грудня Угоди про асоціацію України з ЄС «перебувають під загрозою», і значною мірою через ув’язнення Юлії Тимошенко, Європі, як зауважує американський спостерігач, варто було б подумати, що «рішення відкласти Угоду було б серйозним прорахунком із цілої низки причин». Адріан Каратницький вважає, що вимоги брюссельської бюрократії щодо негайного звільнення Юлії Тимошенко є насамперед політичною бравадою щодо вірності ідеалам прав людини, і додає: «Якщо Президент Янукович задовольнить заклики Європи про звільнення Тимошенко, то він стане виглядати таким собі політичним спекулянтом, замість того, щоб дійсно змінити некоректне судочинство». Автор цього аналізу вважає, що Януковича дійсно є за що критикувати, але «навряд чи він вибудовує авторитарну державу», бо, на думку Каратницького, суд над Тимошенко затіняє деякі позитивні кроки влади Януковича на кшталт скорочення уряду, зниження податків, широкого судового переслідування корупції у владних структурах… Американський експерт стверджує тут, що «демократія досягла успіхів в Україні також за Януковича», наводить як приклад компроміс головних партій опозиції з владною Партією регіонів при ухваленні нового закону про парламентські вибори. Каратницький переконаний, що «будь-яка спроба Януковича чи когось іншого встановити авторитарну державу в Україні вимагала б масових репресій і, ймовірно, була б приречена на невдачу». Для прискорення України на шляху реформ, як вважає координатор діалогу між США та Україною, Брюссель та США мали б вести прагматичну політику, створення умов для послідовних, правильних кроків лідерів України, а не лише «тиснути» на них. Тому Адріан Каратницький закликає ЄС усе ж підписати 19 грудня Угоду з Україною, дати цим позитивний сигнал Києву, а вже потім використовувати можливості впливу на подальший прогрес України, посилювати цей тиск можливістю відкладення процесу ратифікації Угоди про асоціацію.
Аналітик із Брюсселя Аманда Пол наголошує на сторінках EUObserver, що у стосунках між ЄС та Україною настав «вирішальний момент», і це полягає у реалізації чи нереалізації одного з головних елементів політики «Східного партнерства» Брюсселя, Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі (DCFT) між ЄС та Україною, підписання якої планувалося на 19 грудня в Києві, нині є під загрозою зриву. Чи не головною перешкодою, як зауважує Аманда Пол, тут виступає ув’язнення лідера української опозиції Юлії Тимошенко. Брюссельський експерт вважає, що ЄС у своїх претензіях до Януковича про негайне звільнення Тимошенко «суперечить сам собі у вимогах незалежності судової влади і разом з тим вимагає, щоб Янукович втрутився». Разом з тим цей європейський експерт висловлює сумніви у ймовірності звільнення Юлії Тимошенко до 19 грудня та попереджає, що зрив підписання Угоди про асоціацію між Брюсселем та Києвом завдасть нищівного удару у цілому по «Східному партнерству». Тому Аманда Пол закликає європейських політиків відмовитися у випадку з Україною від сумнівних подвійних стандартів, не відкладати підписання Угоди між ЄС і Києвом, включивши до неї посилання на статтю 49 Лісабонської угоди ЄС (за якою кожна європейська держава, яка поважає цінності поважання людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права і дотримання прав людини, зокрема, прав меншин, і віддана їхній підтримці, може звернутися із заявкою про вступ до Євросоюзу), що полегшить процес реформ в Україні. Угода, на думку аналітика з Брюсселя, має стати своєрідним контрольним інструментом щодо виконання зобов’язань Києва у цьому напрямку.
Російське видання «Коммерсант» інформує, що у четвер Росія і ЄС починають черговий раунд переговорів щодо газу на тлі серйозного загострення стосунків у цій галузі. Москва вже не сподівається на реальний успіх у здобутті підтримки з боку Європи своєму проектові «Південний потік», але намагатиметься хоча б якось включитися в реалізацію європейського «Набукко». У цих умовах, як зауважує газета, варто виділити «головне, до чого закликають Європу США, – це до контролю у тому чи іншому вигляді над українською газотранспортною системою (ГТС)». «Тепер, коли «Газпром» отримав у власність 100 відсотків «Белтрансгазу», Європі, як заявили учора в Держдепартаменті США, варто звернути увагу на модернізацію ГТС України, через яку і йде основний потік експорту російського газу в ЄС (до 100 мільярдів кубометрів,чи дві третини обсягу, в 2010 році)», – наголошує московське видання. «Коммерсант» також інформує, що якраз про це сказав виданню у Москві енергокомісар ЄС Ґюнтер Еттінґер напередодні зустрічі з міністром енергетики Росії Сергієм Шматком.
