Лондон – Британський уряд оголосив нові плани скорочення бюджетних видатків, щоб країна не опинилася у такій трагічній ситуації, як Греція, чи під такою загрозою, як Італія. Лондон не збирається просити допомоги в Міжнародного валютного фонду і покладається на заходи економії та заохочування бізнесу. Критики кажуть, що бюджетні скорочення придушують економічне зростання і поглиблюють кризу.
Міністр фінансів Джордж Осборн оголосив, що дефіцит бюджету виявився більшим, ніж побоювалися, бо економічний бум минулих років був масштабнішим, а падіння економічного зростання глибшим, ніж передбачали.
Поміж політиками у Лондоні ходить анекдот, а може, й правдива історія про те, що, коли члени теперішнього уряду консерваторів та ліберальних демократів вперше минулого року прийшли в свої кабінети, то у Міністерстві фінансів в одній із шухляд знайшли записку від попередників лейбористів такого змісту: «Грошей нема. Ми все витратили».
Уряд Дейвіда Камерона одразу ж взявся скорочувати витрати і робить це досі, заявляючи, що головне завдання – зменшити дефіцит. Лейбористи ж, які тепер в опозиції, кажуть, що дефіцит – це не найголовніше. Головне, кажуть вони, – дати людям гроші, щоб ті купували товари й послуги, і дати підприємцям позики, щоб вони могли розширювати бізнес.
Суперечки щодо економічних методів
Скорочення бюджетних витрат поглиблює дефіцит, кажуть лейбористи, бо люди втрачають роботу, бізнес згортається, споживачі економлять, банки не дають позик. Не все так просто, зауважує критикам ветеран британської і міжнародної політики ліберальний демократ Педі Ашдавн.
«Лейбористи залишили після себе боргів на 963 мільярди фунтів. Це більший борг стосовно ВВП, ніж має Італія. Але ми платимо вісотки нижчі, ніж платять німці. Чому? Тому, що ми серйозно працюємо над скороченням дефіциту», – говорить Ашдавн. Він наголошує на тому, що, якби на міжнародних ринках цінних паперів склалося враження, що Британія не здатна економити і не може підштовхнути у найближчому майбутньому зростання своєї економіки, то на Лондон звалився б іще більший багатомільярдний тягар виплати відсотків, оскільки британські облігації зовнішніх позик втратили б ціну.
Під таким тягарем уже впала Греція. Під ним стогне Італія. Без допомоги МВФ не змогли обійтися Португалія та Ірландія.
Щоб показати серйозність своїх намірів, британський міністр фінансів нині оголосив обмеження росту зарплати працівників бюджетного сектора – зараз вона заморожена – і підвищення пенсійного віку до 67 років від 2026 року.
Щоб заохотити бізнес, уряд оголосив багатомільярдні гарантії позик для підприємців. Але передбачають, що загалом майже три чверті мільйона бюджетних працівників втратять роботу.
Завтра профспілки виводять бюджетників на страйк, що має бути одним із найбільших за останні десятиріччя.
Тепер у Британії навіть найбільші оптимісти згодні, що економічна ситуація якщо і покращиться, то не раніше, ніж наступного року, але перед тим закликають затягувати паски і бути готовими до гіршого.
Міністр фінансів Джордж Осборн оголосив, що дефіцит бюджету виявився більшим, ніж побоювалися, бо економічний бум минулих років був масштабнішим, а падіння економічного зростання глибшим, ніж передбачали.
Поміж політиками у Лондоні ходить анекдот, а може, й правдива історія про те, що, коли члени теперішнього уряду консерваторів та ліберальних демократів вперше минулого року прийшли в свої кабінети, то у Міністерстві фінансів в одній із шухляд знайшли записку від попередників лейбористів такого змісту: «Грошей нема. Ми все витратили».
Уряд Дейвіда Камерона одразу ж взявся скорочувати витрати і робить це досі, заявляючи, що головне завдання – зменшити дефіцит. Лейбористи ж, які тепер в опозиції, кажуть, що дефіцит – це не найголовніше. Головне, кажуть вони, – дати людям гроші, щоб ті купували товари й послуги, і дати підприємцям позики, щоб вони могли розширювати бізнес.
Суперечки щодо економічних методів
Скорочення бюджетних витрат поглиблює дефіцит, кажуть лейбористи, бо люди втрачають роботу, бізнес згортається, споживачі економлять, банки не дають позик. Не все так просто, зауважує критикам ветеран британської і міжнародної політики ліберальний демократ Педі Ашдавн.
«Лейбористи залишили після себе боргів на 963 мільярди фунтів. Це більший борг стосовно ВВП, ніж має Італія. Але ми платимо вісотки нижчі, ніж платять німці. Чому? Тому, що ми серйозно працюємо над скороченням дефіциту», – говорить Ашдавн. Він наголошує на тому, що, якби на міжнародних ринках цінних паперів склалося враження, що Британія не здатна економити і не може підштовхнути у найближчому майбутньому зростання своєї економіки, то на Лондон звалився б іще більший багатомільярдний тягар виплати відсотків, оскільки британські облігації зовнішніх позик втратили б ціну.
Під таким тягарем уже впала Греція. Під ним стогне Італія. Без допомоги МВФ не змогли обійтися Португалія та Ірландія.
Щоб показати серйозність своїх намірів, британський міністр фінансів нині оголосив обмеження росту зарплати працівників бюджетного сектора – зараз вона заморожена – і підвищення пенсійного віку до 67 років від 2026 року.
Щоб заохотити бізнес, уряд оголосив багатомільярдні гарантії позик для підприємців. Але передбачають, що загалом майже три чверті мільйона бюджетних працівників втратять роботу.
Завтра профспілки виводять бюджетників на страйк, що має бути одним із найбільших за останні десятиріччя.
Тепер у Британії навіть найбільші оптимісти згодні, що економічна ситуація якщо і покращиться, то не раніше, ніж наступного року, але перед тим закликають затягувати паски і бути готовими до гіршого.
