Київ – Політичні сили, що входять до Комітету опору диктатурі, взяли тижневий тайм-аут перед початком переговорів про розподіл виборчих округів на наступних парламентських виборах. До того часу деякі політичні сили, зокрема, партія «Свобода», мають ухвалити своє рішення щодо можливої участі в подібних переговорах та подальшому перебуванні в Комітеті.
У понеділок на засіданні Комітету опору диктатурі (КОД) обговорювали новий закон про вибори та формат співпраці опозиціонерів на наступних парламентських перегонах. Представник партії «Свобода» Андрій Іллєнко каже, що «Батьківщина» та «Фронт змін» порушили попередні домовленості про неголосування за зміни до виборчого закону. Відтак виникають сумніви щодо доцільності перебування в Комітеті.
«Невідомо, навіщо існує цей КОД – як майданчик для координації дій? – зауважує Андрій Іллєнко. – Бо в моменти, коли вирішуються важливі питання, позиція КОДу не важить нічого. Звичайно, кожна політична партія вільна діяти так, як вона вважає за доцільне. Але тоді треба казати про це прямо і не намагатися гратися в якесь псевдооб’єднання».
Спільному походу на вибори бракує конкретики
Тепер, за словами Андрія Іллєнка, ініціатори переговорів не запропонували зрозумілої концепції узгодження кандидатів на виборчих округах.
«Конкретики не почули, лише загальні фрази. Абстрактно – всі «за». Але, повірте, як доходить до конкретики, то все набагато складніше. Ну, наприклад, на яких умовах відбуватиметься розподіл округів між партіями?» – зазначає Андрій Іллєнко.
Натомість перший заступник голови партії «Батьківщина» Олександр Турчинов каже, що голосування за зміни до виборчого законодавства було виправданим.
«Це не найкращий закон, але ми зробили максимально можливе в тих умовах, в яких сьогодні знаходиться парламентська меншість. Ми зробили максимально можливе, щоб зменшити ризик фальсифікації виборів», – заявив він.
Відтак у понеділок на засіданні Комітету опору диктатурі партії вирішили зробити тижневу паузу, під час якої окремі партії мають вирішити, чи залишатися надалі в Комітеті опору диктатурі та чи узгоджувати спільний формат участі у виборах.
КОД скоріше мертвий, ніж живий?
Політолог Володимир Фесенко вважає, що Комітет опору диктатурі, створений у відповідь на арешт Юлії Тимошенко влітку цього року, не став дієвою структурою.
«Найпомітнішою акцією цього Комітету була акція опозиції 24 серпня. Після цього жодних помітних дій, навіть інформації про його діяльність, не було. Показово, що КОД ніяк не вплинув на організацію заходів під час вироку Тимошенко», – зауважив Володимир Фесенко.
На думку експерта, «Батьківщина» та «Фронт змін» проявили партійний егоїзм, підтримавши підвищення прохідного бар’єру із 3 до 5 відсотків. Відтак це змушує партії «Свобода» Олега Тягнибока та «Удар» Віталія Кличка активніше працювати з електоратом, щоб потрапити до парламенту наступного скликання.
У понеділок на засіданні Комітету опору диктатурі (КОД) обговорювали новий закон про вибори та формат співпраці опозиціонерів на наступних парламентських перегонах. Представник партії «Свобода» Андрій Іллєнко каже, що «Батьківщина» та «Фронт змін» порушили попередні домовленості про неголосування за зміни до виборчого закону. Відтак виникають сумніви щодо доцільності перебування в Комітеті.
«Невідомо, навіщо існує цей КОД – як майданчик для координації дій? – зауважує Андрій Іллєнко. – Бо в моменти, коли вирішуються важливі питання, позиція КОДу не важить нічого. Звичайно, кожна політична партія вільна діяти так, як вона вважає за доцільне. Але тоді треба казати про це прямо і не намагатися гратися в якесь псевдооб’єднання».
Спільному походу на вибори бракує конкретики
Тепер, за словами Андрія Іллєнка, ініціатори переговорів не запропонували зрозумілої концепції узгодження кандидатів на виборчих округах.
«Конкретики не почули, лише загальні фрази. Абстрактно – всі «за». Але, повірте, як доходить до конкретики, то все набагато складніше. Ну, наприклад, на яких умовах відбуватиметься розподіл округів між партіями?» – зазначає Андрій Іллєнко.
Натомість перший заступник голови партії «Батьківщина» Олександр Турчинов каже, що голосування за зміни до виборчого законодавства було виправданим.
«Це не найкращий закон, але ми зробили максимально можливе в тих умовах, в яких сьогодні знаходиться парламентська меншість. Ми зробили максимально можливе, щоб зменшити ризик фальсифікації виборів», – заявив він.
Відтак у понеділок на засіданні Комітету опору диктатурі партії вирішили зробити тижневу паузу, під час якої окремі партії мають вирішити, чи залишатися надалі в Комітеті опору диктатурі та чи узгоджувати спільний формат участі у виборах.
КОД скоріше мертвий, ніж живий?
Політолог Володимир Фесенко вважає, що Комітет опору диктатурі, створений у відповідь на арешт Юлії Тимошенко влітку цього року, не став дієвою структурою.
«Найпомітнішою акцією цього Комітету була акція опозиції 24 серпня. Після цього жодних помітних дій, навіть інформації про його діяльність, не було. Показово, що КОД ніяк не вплинув на організацію заходів під час вироку Тимошенко», – зауважив Володимир Фесенко.
На думку експерта, «Батьківщина» та «Фронт змін» проявили партійний егоїзм, підтримавши підвищення прохідного бар’єру із 3 до 5 відсотків. Відтак це змушує партії «Свобода» Олега Тягнибока та «Удар» Віталія Кличка активніше працювати з електоратом, щоб потрапити до парламенту наступного скликання.