Нью-Йорк – У Вашингтоні комісія закордонних справ Сенату, верхньої палати Конгресу, відклала на невизначений час голосування щодо затвердження кандидатури нового посла до Росії.
Досі було двопартійне погодження: і демократи, і республіканці схвалювали кандидатуру Майкла МакФола, чільного дорадника Білого дому з російських питань, але відтак на вимогу республіканських законодавців голосування відклали.
Це може пояснюватись або тимчасовою затримкою, або принциповими розходженнями між республіканцями у Конгресі й Білим домом, де сидить президент-демократ Барак Обама.
Важко визначити чого тут більше – впливу передвиборчої президентської кампанії, що розпочалася, республіканської критики так званого «перезавантаження» взаємин із Росією чи протесту проти запланованого скорочення оборонних видатків.
Сенатор-республіканець Боб Коркер, член комісії закордонних справ, обумовлює голосування за МакФола обіцянкою Білого дому виділити необхідні кошти для модернізації ядерного арсеналу, «щоб запевнити його безпеку й надійність».
Президентові Бараку Обамі нагадують, що в кінці минулого року він обіцяв асигнувати на це 85 мільярдів доларів протягом наступних 10 років.
Лише за такої передумови республіканці погодилися підтримати новий договір із Росією про скорочення ядерних озброєнь. Цей договір є центральним пунктом політики «перезавантаження», але нині, за умов бюджетної кризи, виділення коштів – під сумнівом.
Зв’язок між політикою і призначенням нового посла
На перший погляд, прямого зв’язку ніби й нема, але численним законодавцям йдеться про правильність політики щодо Росії взагалі.
Багато хто з сенаторів-республіканців звинувачують адміністрацію Обами в ігноруванні дій Москви стосовно грузинських провінцій, Абхазії та Південної Осетії, що проголосили незалежність, хоча фактично вони є, так би мовити, російськими васальними князівствами.
Республіканці також вважають, що Білий дім заради добрих взаємин із Москвою заплющує очі на численні порушення прав людини в Росії.
Майкл МакФол, однак, зазначив: «На мій погляд, ми дотримуємося нашої політики, тобто будемо співробітничати з російським урядом на ґрунті обопільних інтересів, а паралельно й водночас ми співпрацюватимемо й будемо поглиблювати наші зв’язки з російським громадянським суспільством – і я сподіваюся брати участь у цьому, якщо мене затвердять послом».
Чимало сенаторів, треба сказати, незадоволені тим, що Білий дім підтримує вступ Росії до Світової організації торгівлі, вважаючи цю підтримку «винагородою» Москві за численні порушення прав людини.
Оглядачі звертають увагу, зокрема, на справу Сергія Магнітського, юриста, замордованого у тюрмі на Луб’янці за те, що викрив корупцію високих чинів російської міліції та прокуратури. 16 листопада минуло два роки з дня його смерті.
У Конгресі підготовано законопроект під назвою «Закон імені Сергія Магнітського про відповідальність і верховенство права». Він передбачає заборону в’їзду і заморожування фінансових активів 60 високопоставлених російських діячів, причетних до смерті Сергія Магнітського.
Досі було двопартійне погодження: і демократи, і республіканці схвалювали кандидатуру Майкла МакФола, чільного дорадника Білого дому з російських питань, але відтак на вимогу республіканських законодавців голосування відклали.
Це може пояснюватись або тимчасовою затримкою, або принциповими розходженнями між республіканцями у Конгресі й Білим домом, де сидить президент-демократ Барак Обама.
Важко визначити чого тут більше – впливу передвиборчої президентської кампанії, що розпочалася, республіканської критики так званого «перезавантаження» взаємин із Росією чи протесту проти запланованого скорочення оборонних видатків.
Сенатор-республіканець Боб Коркер, член комісії закордонних справ, обумовлює голосування за МакФола обіцянкою Білого дому виділити необхідні кошти для модернізації ядерного арсеналу, «щоб запевнити його безпеку й надійність».
Президентові Бараку Обамі нагадують, що в кінці минулого року він обіцяв асигнувати на це 85 мільярдів доларів протягом наступних 10 років.
Лише за такої передумови республіканці погодилися підтримати новий договір із Росією про скорочення ядерних озброєнь. Цей договір є центральним пунктом політики «перезавантаження», але нині, за умов бюджетної кризи, виділення коштів – під сумнівом.
Зв’язок між політикою і призначенням нового посла
На перший погляд, прямого зв’язку ніби й нема, але численним законодавцям йдеться про правильність політики щодо Росії взагалі.
Багато хто з сенаторів-республіканців звинувачують адміністрацію Обами в ігноруванні дій Москви стосовно грузинських провінцій, Абхазії та Південної Осетії, що проголосили незалежність, хоча фактично вони є, так би мовити, російськими васальними князівствами.
Республіканці також вважають, що Білий дім заради добрих взаємин із Москвою заплющує очі на численні порушення прав людини в Росії.
Майкл МакФол, однак, зазначив: «На мій погляд, ми дотримуємося нашої політики, тобто будемо співробітничати з російським урядом на ґрунті обопільних інтересів, а паралельно й водночас ми співпрацюватимемо й будемо поглиблювати наші зв’язки з російським громадянським суспільством – і я сподіваюся брати участь у цьому, якщо мене затвердять послом».
Чимало сенаторів, треба сказати, незадоволені тим, що Білий дім підтримує вступ Росії до Світової організації торгівлі, вважаючи цю підтримку «винагородою» Москві за численні порушення прав людини.
Оглядачі звертають увагу, зокрема, на справу Сергія Магнітського, юриста, замордованого у тюрмі на Луб’янці за те, що викрив корупцію високих чинів російської міліції та прокуратури. 16 листопада минуло два роки з дня його смерті.
У Конгресі підготовано законопроект під назвою «Закон імені Сергія Магнітського про відповідальність і верховенство права». Він передбачає заборону в’їзду і заморожування фінансових активів 60 високопоставлених російських діячів, причетних до смерті Сергія Магнітського.
