Рига – У Латвії напередодні Дня проголошення незалежності держави, який відзначають 18 листопада, актуалізувалося питання про патріотизм та почуття державності у жителів країни. Як виявилося, у корінного населення та представників інших національностей, що живуть у Латвії, різні підходи до поняття патріотизму. Корінне населення – латиші – вважає важливим проявом патріотизму в сучасних умовах відмову від виїзду на заробітки за кордон, а представники російськомовного населення впевнені, що бути патріотом означає чесно працювати й платити податки.
Результати дослідження, проведеного фірмою DNB Latvijas barometrs, засвідчили, що латиші серед важливих проявів патріотизму назвали також захист держави від ворогів, знання історії та інші емоційні фактори, зокрема, святкування офіційних державних свят.
Соціальний антрополог Клавс Седленієкс вважає, що більшість латишів люблять не державу, а землю, на якій живуть. Такий патріотизм та небажання платити податки є проявом їхнього ставлення до сучасної ситуації в Латвії, спосіб відокремити себе та місце свого проживання від державних структур.
Історик та режисер Едвінс Шноре зауважив, що для більшості жителів Латвії домінує аспект власного добробуту. І неважливо, де це буде – у Латвії, чи у Великій Британії, Тому 200 тисяч латвійців і залишило Латвію у пошуках кращого життя.
«Держава – це жителі, державна мова та територія. Це три важливі фактори, на які орієнтуються громадяни інших держав. При втраті одного з них можна говорити про загрозу державності. А у Латвії кількість населення серйозно зменшилася», – зазначив Едвінс Шноре.
Бути патріотом чи асимілюватися?
Президент Латвії Андріс Берзиньш впевнений, що держава матиме майбутнє у тому випадку, якщо у молодого покоління буде почуття патріотизму, яке й слід виховувати.
Молоді ж латвійці мають власний погляд на це питання.
«Ми є патріотами, – зазначила член національної студентської корпорації Daugaviete Івета. – Безумовно щодня не ходитимеш зі стрічкою кольорів латвійського прапору, що є візуальним проявом патріотизму. Однак у перебігу державного свята незалежності ми можемо показати всім, як ми пишаємося нашою державою».
Карліс аразі не вірить у майбутнє Латвії і пояснює це глобальною ситуацією у світі. На його думку, маленьким державам, на кшталт Латвії, важко буде зберегти свою ідентичність та суверенність.
«Мені особисто байдуже. Думаю, що для латишів розумніше було б асимілюватися. Питання лише у тому, в якому напрямку відбуватиметься ця асиміляція, – у напрямку Росії чи Заходу», – зауважив Карліс.
Чи допоможуть законодавчі ініціативи з виховання державності?
Щоб питання патріотизму було актуальним не лише один раз на рік, у Саеймі (парламенті) Латвії створено Комісію з виховання державності.
Депутати мають намір запропонувати законодавчі ініціативи, які сприятимуть зростанню патріотизму в молоді.
Спікер латвійської Саейми Солвіта Аболтиня вважає, що патріотизм жителів Латвії зросте тоді, коли у країні покращиться економічна ситуація й підвищиться добробут населення. Тоді буде патріотизм, гордість за державу, й латвійці повертатимуться з-за кордону.
Результати дослідження, проведеного фірмою DNB Latvijas barometrs, засвідчили, що латиші серед важливих проявів патріотизму назвали також захист держави від ворогів, знання історії та інші емоційні фактори, зокрема, святкування офіційних державних свят.
Соціальний антрополог Клавс Седленієкс вважає, що більшість латишів люблять не державу, а землю, на якій живуть. Такий патріотизм та небажання платити податки є проявом їхнього ставлення до сучасної ситуації в Латвії, спосіб відокремити себе та місце свого проживання від державних структур.
Історик та режисер Едвінс Шноре зауважив, що для більшості жителів Латвії домінує аспект власного добробуту. І неважливо, де це буде – у Латвії, чи у Великій Британії, Тому 200 тисяч латвійців і залишило Латвію у пошуках кращого життя.
«Держава – це жителі, державна мова та територія. Це три важливі фактори, на які орієнтуються громадяни інших держав. При втраті одного з них можна говорити про загрозу державності. А у Латвії кількість населення серйозно зменшилася», – зазначив Едвінс Шноре.
Бути патріотом чи асимілюватися?
Президент Латвії Андріс Берзиньш впевнений, що держава матиме майбутнє у тому випадку, якщо у молодого покоління буде почуття патріотизму, яке й слід виховувати.
Молоді ж латвійці мають власний погляд на це питання.
«Ми є патріотами, – зазначила член національної студентської корпорації Daugaviete Івета. – Безумовно щодня не ходитимеш зі стрічкою кольорів латвійського прапору, що є візуальним проявом патріотизму. Однак у перебігу державного свята незалежності ми можемо показати всім, як ми пишаємося нашою державою».
Карліс аразі не вірить у майбутнє Латвії і пояснює це глобальною ситуацією у світі. На його думку, маленьким державам, на кшталт Латвії, важко буде зберегти свою ідентичність та суверенність.
«Мені особисто байдуже. Думаю, що для латишів розумніше було б асимілюватися. Питання лише у тому, в якому напрямку відбуватиметься ця асиміляція, – у напрямку Росії чи Заходу», – зауважив Карліс.
Чи допоможуть законодавчі ініціативи з виховання державності?
Щоб питання патріотизму було актуальним не лише один раз на рік, у Саеймі (парламенті) Латвії створено Комісію з виховання державності.
Депутати мають намір запропонувати законодавчі ініціативи, які сприятимуть зростанню патріотизму в молоді.
Спікер латвійської Саейми Солвіта Аболтиня вважає, що патріотизм жителів Латвії зросте тоді, коли у країні покращиться економічна ситуація й підвищиться добробут населення. Тоді буде патріотизм, гордість за державу, й латвійці повертатимуться з-за кордону.
