Чеська «Лідове новіни» інформує про феноменального науковця, фізика з України, який, можливо, допоміг іранцям створити власну ядерну бомбу. Газета наголошує: «закордонний фахівець, який міг співпрацювати з Тегераном у виробництві ядерної зброї, походить з колишнього СРСР і його ім’я В’ячеслав Даниленко, йому нині 76 років». Живе він у Києві і не має бажання спілкуватися з журналістами. Та все ж сьогодні його ім’я і фото помістили на перших сторінках світових видань. «Згідно з російськими та українськими джерелами, саме Даниленко є тією особою, котра, згідно з найновішою інформацією МАГАТЕ, могла допомагати Ірану в його спробах створити власну ядерну бомбу. Ще один український фізик, колега Даниленка – Володимир Падалка розповів, що «Даниленко є батьком нано-плазми і ще у 1962 році відкрив синтез діамантів методом вибуху». Сам Падалка працював разом із Даниленком у Житомирі з 1992-го по 1996 рік саме у фірмі «Аліт» із виробництва нано-діамантів. Перед цим, як інформує газета з Праги, В’ячеслав Даниленко понад 30 років працював у Російському федеральному ядерному центрі (Всеросійський НДІ технічної фізики імені академіка Забабахіна) в Снєжинську Челябінської області, що відомий світовими розробками ядерних пристроїв.
Російська «Комерсант» з цього приводу інформує про офіційну точку зору МЗС Росії, котре, враховуючи заяву самого Даниленка про те, що він, мовляв, не причетний до ядерних розробок в Ірані,про його нібито далеку від ядерної зброї спеціалізацію, заперечує серйозність останньої інформації МАГАТЕ. «Ми підозрюємо їх (МАГАТЕ) у політичній недобросовісності та переслідуванні цілей, що не мають нічого спільного із завданням зняти занепокоєння щодо іранської ядерної програми», – заявило МЗС Росії.
Однак американська «Вашингтон Пост» посилається на авторитети у розвідці США та експертів МАГАТЕ, котрі вважають, що під час роботи В’ячеслава Даниленка в Ірані у 1996-2002 роках іранські фізики могли, знав чи не знав про це Даниленко, використати його досвід розробки мініатюрного оптико-волоконного вимірювача вибуху та високоточного детонатора у розробці свого детонатора ядерної бомби. Бо вже у 2003 році, як пише американське видання, Іран, щонайменше один раз провів випробовування такого приладу для ядерного пристрою. Іранці не змогли пояснити МАГАТЕ, для чого вони випробовували цей пристрій. Деякі американські джерела, що їх цитує «Вашингтон пост», стверджують, що сам Даниленко у приватних розмовах не виключав використання Іраном його розробок саме у відмінних від нано-діамантної технології цілях.
Лондонська «Санді Таймз» стверджує також, що в США добре знали про допомогу Ірану з боку Росії та фізиків-ядерників із колишнього СРСР наприкінці 90-х, але замовчували це нібито з-за побоювань нашкодити слабкому режимові Бориса Єльцина. Про це і про В’ячеслава Даниленка лондонському виданню розповів колишній член Ради безпеки Сполучених Штатів при Біллу Клінтону Джек Каравеллі. Роль експертів на кшталт Даниленка, як каже Каравеллі, була тоді для Ірану «дуже значною і важливою».
Чеська «Господаржске новіни» вважає, що з відкриттям росіянами та німцями минулого тижня «Північного потоку» «енергобезпека Європи стоїть під питанням». Видання наголошує, що Росія не закачує до нового газогону на Балтиці новий газ, а перенаправляє його сюди з українського напрямку. А це створює проблеми для низки країн Центральної Європи, не кажучи вже про Україну. Чехія, скажімо, втрачає від цього дві третини своїх транзитних надходжень. Словаччина так і не знає на сьогодні, як бути з постачанням через Україну. Має з цим великі проблеми і Польща. Чеське видання цитує експертів, котрі прогнозують, що з розподілом після відкриття «Північного потоку» газового ринку за принципом «Німеччина та всі інші» варто очікувати загострення суперечок між Росією та Україною. Угорські аналітики вважають, що з відкриттям «Північного потоку» з транзитом газу через Україну «буде справжня проблема».
Польська «Ґазета Виборча» та італійська «Іль Леньйо Сторто» міркують над новою зовнішньополітичною заявою міністрів закордонних справ Німеччини та Польщі, Ґідо Вестервелле та Радослава Сікорського.Вони закликають ЄС до «нової стратегічної співпраці з Росією з метою її демократизації». Чи вдасться Варшаві переконати при цьому ЄС щодо ратифікації угоди з Україною, чи ж ця угода буде заморожена і Київ зблизиться з Москвою – питання для експертів.
Російська «Комерсант» з цього приводу інформує про офіційну точку зору МЗС Росії, котре, враховуючи заяву самого Даниленка про те, що він, мовляв, не причетний до ядерних розробок в Ірані,про його нібито далеку від ядерної зброї спеціалізацію, заперечує серйозність останньої інформації МАГАТЕ. «Ми підозрюємо їх (МАГАТЕ) у політичній недобросовісності та переслідуванні цілей, що не мають нічого спільного із завданням зняти занепокоєння щодо іранської ядерної програми», – заявило МЗС Росії.
Однак американська «Вашингтон Пост» посилається на авторитети у розвідці США та експертів МАГАТЕ, котрі вважають, що під час роботи В’ячеслава Даниленка в Ірані у 1996-2002 роках іранські фізики могли, знав чи не знав про це Даниленко, використати його досвід розробки мініатюрного оптико-волоконного вимірювача вибуху та високоточного детонатора у розробці свого детонатора ядерної бомби. Бо вже у 2003 році, як пише американське видання, Іран, щонайменше один раз провів випробовування такого приладу для ядерного пристрою. Іранці не змогли пояснити МАГАТЕ, для чого вони випробовували цей пристрій. Деякі американські джерела, що їх цитує «Вашингтон пост», стверджують, що сам Даниленко у приватних розмовах не виключав використання Іраном його розробок саме у відмінних від нано-діамантної технології цілях.
Лондонська «Санді Таймз» стверджує також, що в США добре знали про допомогу Ірану з боку Росії та фізиків-ядерників із колишнього СРСР наприкінці 90-х, але замовчували це нібито з-за побоювань нашкодити слабкому режимові Бориса Єльцина. Про це і про В’ячеслава Даниленка лондонському виданню розповів колишній член Ради безпеки Сполучених Штатів при Біллу Клінтону Джек Каравеллі. Роль експертів на кшталт Даниленка, як каже Каравеллі, була тоді для Ірану «дуже значною і важливою».
Чеська «Господаржске новіни» вважає, що з відкриттям росіянами та німцями минулого тижня «Північного потоку» «енергобезпека Європи стоїть під питанням». Видання наголошує, що Росія не закачує до нового газогону на Балтиці новий газ, а перенаправляє його сюди з українського напрямку. А це створює проблеми для низки країн Центральної Європи, не кажучи вже про Україну. Чехія, скажімо, втрачає від цього дві третини своїх транзитних надходжень. Словаччина так і не знає на сьогодні, як бути з постачанням через Україну. Має з цим великі проблеми і Польща. Чеське видання цитує експертів, котрі прогнозують, що з розподілом після відкриття «Північного потоку» газового ринку за принципом «Німеччина та всі інші» варто очікувати загострення суперечок між Росією та Україною. Угорські аналітики вважають, що з відкриттям «Північного потоку» з транзитом газу через Україну «буде справжня проблема».
Польська «Ґазета Виборча» та італійська «Іль Леньйо Сторто» міркують над новою зовнішньополітичною заявою міністрів закордонних справ Німеччини та Польщі, Ґідо Вестервелле та Радослава Сікорського.Вони закликають ЄС до «нової стратегічної співпраці з Росією з метою її демократизації». Чи вдасться Варшаві переконати при цьому ЄС щодо ратифікації угоди з Україною, чи ж ця угода буде заморожена і Київ зблизиться з Москвою – питання для експертів.
