3У Європі першу могилу Невідомого солдата спорудили французи. Таким чином вони вшанували численних воїнів, загиблих під час Першої світової війни. Йоанна Козловська, історик із Варшавського університету, каже, що ідею французів швидко підхопили інші європейські народи, зокрема поляки.
Вже у 1923 році у Варшаві створили тимчасовий оргкомітет з будови пам’ятника Невідомому солдату. Козловська звертає увагу на те, що головою цього комітету був польський генерал Станіслав Шептицький – рідний брат митрополита УГКЦ Андрея Шептицького. Проте у життя ідею втілив наступний оргкомітет – під керівництвом генерала Юзефа Галлера.
Жереб впав на Львів
Чому ж прах солдата до Варшави привезли саме зі Львова? У 1925-му, розповідає Козловська, польське Міністерство військових справ підготувало список із п’ятнадцяти місць, де в 1918-1920 роках у боях загинули польські солдати. Серед інших місць у списку був Львів, де в 1918 році точилися запеклі польсько-українські бої. Козловська розповідає про те, яким чином ухвалювалося остаточне рішення.
«Це відбулося у формі жеребкування, а сталося це в квітні 1925 року, і жереб упав на Львів. Після цього жеребкування на кладовищі Львівських Орлят провели ексгумацію, вона розпочалася 25 жовтня 1925 року. Серед кількох ексгумованих потрібно було вибрати одного. Тож знову було жеребкування. Обрати одну труну з трьох викопаних довірили матері загиблого у бою з більшовиками солдата. Це була львів’янка вірменського походження Ядвіґа Заруґевічувна. Саме вона вказала на одну труну, з останками зовсім молодого хлопця. І таке рішення ухвалили», – розповіла історик.
Українці Польщі звикли до такого символу
Молодого львів’янина-добровольця, загиблого в польсько-українській війні урочисто перепоховали в центрі Варшави. Вже 86 років ця могила є одним із найголовніших символів польського патріотизму. Відвідуючи Варшаву, президенти різних держав, зокрема України, покладають до цієї могили квіти.
Голова Об’єднання українців Польщі Петро Тима вважає, що нема підстав говорити про якісь історичні парадокси. Він пояснює, що впродовж десятиліть варшавська могила Невідомого солдата стала невід’ємною частиною польської історичної пам’яті.
«Як би ми не дивилися на це, це частина історичної спадщини польського суспільства, – каже він. – Українці Польщі звикли до того, що саме такий памятник є важливим польським символом, і думаю, що іншого підходу тут на даний момент не може бути».
За словами Петра Тими, той факт, що у варшавській могилі невідомого солдата похований польський юнак, який поліг у бою з українцями, не спричиняє в Польщі якихось антиукраїнських настроїв. Він каже, що позитивну роль для примирення двох народів, які колись воювали за Львів, відіграло відновлення і урочисте відкриття польського меморіалу – «Цвинтаря Орлят» на львівському Личаківському кладовищі.
Вже у 1923 році у Варшаві створили тимчасовий оргкомітет з будови пам’ятника Невідомому солдату. Козловська звертає увагу на те, що головою цього комітету був польський генерал Станіслав Шептицький – рідний брат митрополита УГКЦ Андрея Шептицького. Проте у життя ідею втілив наступний оргкомітет – під керівництвом генерала Юзефа Галлера.
Жереб впав на Львів
Чому ж прах солдата до Варшави привезли саме зі Львова? У 1925-му, розповідає Козловська, польське Міністерство військових справ підготувало список із п’ятнадцяти місць, де в 1918-1920 роках у боях загинули польські солдати. Серед інших місць у списку був Львів, де в 1918 році точилися запеклі польсько-українські бої. Козловська розповідає про те, яким чином ухвалювалося остаточне рішення.
«Це відбулося у формі жеребкування, а сталося це в квітні 1925 року, і жереб упав на Львів. Після цього жеребкування на кладовищі Львівських Орлят провели ексгумацію, вона розпочалася 25 жовтня 1925 року. Серед кількох ексгумованих потрібно було вибрати одного. Тож знову було жеребкування. Обрати одну труну з трьох викопаних довірили матері загиблого у бою з більшовиками солдата. Це була львів’янка вірменського походження Ядвіґа Заруґевічувна. Саме вона вказала на одну труну, з останками зовсім молодого хлопця. І таке рішення ухвалили», – розповіла історик.
Українці Польщі звикли до такого символу
Молодого львів’янина-добровольця, загиблого в польсько-українській війні урочисто перепоховали в центрі Варшави. Вже 86 років ця могила є одним із найголовніших символів польського патріотизму. Відвідуючи Варшаву, президенти різних держав, зокрема України, покладають до цієї могили квіти.
Голова Об’єднання українців Польщі Петро Тима вважає, що нема підстав говорити про якісь історичні парадокси. Він пояснює, що впродовж десятиліть варшавська могила Невідомого солдата стала невід’ємною частиною польської історичної пам’яті.
«Як би ми не дивилися на це, це частина історичної спадщини польського суспільства, – каже він. – Українці Польщі звикли до того, що саме такий памятник є важливим польським символом, і думаю, що іншого підходу тут на даний момент не може бути».
За словами Петра Тими, той факт, що у варшавській могилі невідомого солдата похований польський юнак, який поліг у бою з українцями, не спричиняє в Польщі якихось антиукраїнських настроїв. Він каже, що позитивну роль для примирення двох народів, які колись воювали за Львів, відіграло відновлення і урочисте відкриття польського меморіалу – «Цвинтаря Орлят» на львівському Личаківському кладовищі.