Італійський прем’єр-міністр Сільвіо Берлусконі щойно оголосив, що відмовиться від влади, як тільки реформи, обіцяні його урядом колегам по Євросоюзу, будуть ухвалені. Італійський лідер також зазначив, що не висуватиме своєї кандидатури на позачергових виборах, що очікуються у лютому наступного року. Французький політолог із паризького Центру міжнародних досліджень Марк Лазар каже, що період «берлусконізму», вочевидь, добігає кінця.
«Наразі існують дві різні політики. Одна – Сільвіо Берлусконі, який хоче позачергових виборів. Інша – президента Італії Джорджо Наполітано, котрий перебуває під впливом міжнародних вимог та фінансових ринків. Він відстоює думку, що виборів не треба у жодному разі, бо це тільки посилить хвилювання ринків. На його думку, на місце прем’єра слід знайти особу, здатну заспокоїти ринки й оздоровити економіку».
Із огляду на коментар французького політолога, Сільвіо Берлусконі – найновіша жертва європейської боргової кризи.
Криза єврозони руйнує посади європейських політиків
Першим потрапив до, так би мовити, «кризової м’ясорубки» лідер Ірландії. У лютому цього року Браян Ковен, який правив урядом з 2008 року, втратив свою посаду. Причиною цього вважають його переговори із МВФ щодо плану допомоги країні. Цей проект громадяни Ірландії тоді сприйняли як приниження, тож Браян Ковен одразу поступився місцем прем’єра, і від лютого коаліційним урядом керує Енда Кенні.
Не оминула така ж доля і португальського прем’єра Жозе Сократіша, який втратив крісло у березні. До цього призвела відмова парламенту від 4-го плану бюджетних скорочень. Представник центральноліберальних політичних сил Педру Пассуш Коелью змінив соціаліста Сократіша. Парадоксом цієї перестановки стало ухвалення влітку ще суворішої програми заощаджень, ніж та, яку пропонували ЄС та МВФ.
Лідер Словаччини Івета Радічова подала у відставку разом зі своїм урядом у жовтні. Втрата лідерства словацьких християн-демократів настала внаслідок відмови парламенту збільшувати внески держави до Європейського фонду фінансової стабільності. Політичні баталії у Словаччині призвели до призначення позачергових виборів у березні наступного року.
Бурхливі зміни грядуть і в Іспанії: прем’єр-міністр Хосе Луїс Сапатеро, що керує державою сьомий рік, найімовірніше, незабаром передасть владу іншому. На 20 листопада призначені вибори і всі прогнози не на його користь. Популярність Хосе Луїса Сапатеро впала внаслідок рецесії, тиску на іспанську економіку світових рейтингових агентств, високого рівня безробіття та масових протестів.
Папандреу усунула криза і фатальна помилка
Прем’єр-міністр Греції Йоргос Папандреу минулої неділі погодився на відставку, про яку має оголосити найближчим часом. Умова – створення нового, так званого «уряду національної єдності». Величезний зовнішній борг та неспроможність греків самотужки впоратись із кризою, і головне – фатальна помилка Папандреу, пов’язана із пропозицією референдуму з приводу міжнародного плану фінансової допомоги Греції. Такі основні причини його фактичного відсторонення від влади та очікуваного призначення виборів на лютий 2012 року.
Однак і серед інших держав Європи наростає невдоволення своїми лідерами. Зокрема, падають рейтинги французького президента Ніколя Саркозі, який є кандидатом на наступні вибори 2012 року. Навіть федеральний канцлер Німеччини Анґела Меркель нині перебуває під тиском і змушена ухвалювати вирішальні рішення, перебуваючи у тісному співробітництві з парламентом.
«Наразі існують дві різні політики. Одна – Сільвіо Берлусконі, який хоче позачергових виборів. Інша – президента Італії Джорджо Наполітано, котрий перебуває під впливом міжнародних вимог та фінансових ринків. Він відстоює думку, що виборів не треба у жодному разі, бо це тільки посилить хвилювання ринків. На його думку, на місце прем’єра слід знайти особу, здатну заспокоїти ринки й оздоровити економіку».
Із огляду на коментар французького політолога, Сільвіо Берлусконі – найновіша жертва європейської боргової кризи.
Криза єврозони руйнує посади європейських політиків
Першим потрапив до, так би мовити, «кризової м’ясорубки» лідер Ірландії. У лютому цього року Браян Ковен, який правив урядом з 2008 року, втратив свою посаду. Причиною цього вважають його переговори із МВФ щодо плану допомоги країні. Цей проект громадяни Ірландії тоді сприйняли як приниження, тож Браян Ковен одразу поступився місцем прем’єра, і від лютого коаліційним урядом керує Енда Кенні.
Не оминула така ж доля і португальського прем’єра Жозе Сократіша, який втратив крісло у березні. До цього призвела відмова парламенту від 4-го плану бюджетних скорочень. Представник центральноліберальних політичних сил Педру Пассуш Коелью змінив соціаліста Сократіша. Парадоксом цієї перестановки стало ухвалення влітку ще суворішої програми заощаджень, ніж та, яку пропонували ЄС та МВФ.
Лідер Словаччини Івета Радічова подала у відставку разом зі своїм урядом у жовтні. Втрата лідерства словацьких християн-демократів настала внаслідок відмови парламенту збільшувати внески держави до Європейського фонду фінансової стабільності. Політичні баталії у Словаччині призвели до призначення позачергових виборів у березні наступного року.
Бурхливі зміни грядуть і в Іспанії: прем’єр-міністр Хосе Луїс Сапатеро, що керує державою сьомий рік, найімовірніше, незабаром передасть владу іншому. На 20 листопада призначені вибори і всі прогнози не на його користь. Популярність Хосе Луїса Сапатеро впала внаслідок рецесії, тиску на іспанську економіку світових рейтингових агентств, високого рівня безробіття та масових протестів.
Папандреу усунула криза і фатальна помилка
Прем’єр-міністр Греції Йоргос Папандреу минулої неділі погодився на відставку, про яку має оголосити найближчим часом. Умова – створення нового, так званого «уряду національної єдності». Величезний зовнішній борг та неспроможність греків самотужки впоратись із кризою, і головне – фатальна помилка Папандреу, пов’язана із пропозицією референдуму з приводу міжнародного плану фінансової допомоги Греції. Такі основні причини його фактичного відсторонення від влади та очікуваного призначення виборів на лютий 2012 року.
Однак і серед інших держав Європи наростає невдоволення своїми лідерами. Зокрема, падають рейтинги французького президента Ніколя Саркозі, який є кандидатом на наступні вибори 2012 року. Навіть федеральний канцлер Німеччини Анґела Меркель нині перебуває під тиском і змушена ухвалювати вирішальні рішення, перебуваючи у тісному співробітництві з парламентом.
