Ухвалення закону про спрощену систему оподаткування представники бізнесу вважають своєю перемогою. Як зазначила Радіо Свобода голова Всеукраїнського об’єднання малого та середнього бізнесу «Фортеця» Оксана Продан, основні моменти, які спричинили масові протести підприємців минулого року, і які були спірними між владою та бізнесом, були ухвалені на користь бізнесу.
«Для тих підприємців, які торгують на ринку чи надають побутові послуги з обігом до 150 тисяч гривень, ставка податку становитиме до 10% від мінімальної заробітної плати, – зазначає Оксана Продан. – Сьогодні це до 100 гривень на місяць. Вони зможуть працювати без касових апаратів, що було основною вимогою минулого року, та без обліку накладних витрат».
До другої групи підприємців, зазначає пані Продан, входять ті, хто здійснює будь-яку торгівлю і виробництво, а також надають послуги платникам єдиного податку чи фізичним особам. Вони платитимуть фіксовану ставку податку до 20% від мінімальної заробітної плати і працюватимуть без касових апаратів та обліку витрат. Найманих працівників у них може бути до десяти. Третя група платників податку зможе мати до двадцяти найманих працівників. Ця група уже зможе працювати з платниками податку на прибуток у частині послуг. Їхній податок становитиме 3% від прибутку без відшкодування ПДВ, або 5% із ПДВ. До четвертої групи входять юридичні особи, у них обіг дозволяється до 5 мільйонів (наразі – це 1 мільйон), і ставка податку така ж, як і у третьої групи.
Малий бізнес не наповнить бюджет
Попри це, у цьому законі залишилося дуже важке навантаження на фонд заробітної плати, каже Радіо Свобода колишня голова Держкомітету з питань регуляторної політики й підприємництва Олександра Кужель. За її словами, це продовжуватиме заганяти малий та середній бізнес у тінь.
«Сплачувати 380-400 гривень податку з кожної людини, яка у тебе працює, у нинішній кризовій ситуації практично неможливо, тому вони і йдуть у тінь. Результативності, яку хотіли отримати, можновладці немає. Малий бізнес – це не наповнювач бюджету, малий бізнес – це вирішення соціальних питань. Тобто, людина, яка є самозайнятою, зняла з держави навантаження щодо соціальних субсидій», – говорить Олександра Кужель.
«Для тих підприємців, які торгують на ринку чи надають побутові послуги з обігом до 150 тисяч гривень, ставка податку становитиме до 10% від мінімальної заробітної плати, – зазначає Оксана Продан. – Сьогодні це до 100 гривень на місяць. Вони зможуть працювати без касових апаратів, що було основною вимогою минулого року, та без обліку накладних витрат».
До другої групи підприємців, зазначає пані Продан, входять ті, хто здійснює будь-яку торгівлю і виробництво, а також надають послуги платникам єдиного податку чи фізичним особам. Вони платитимуть фіксовану ставку податку до 20% від мінімальної заробітної плати і працюватимуть без касових апаратів та обліку витрат. Найманих працівників у них може бути до десяти. Третя група платників податку зможе мати до двадцяти найманих працівників. Ця група уже зможе працювати з платниками податку на прибуток у частині послуг. Їхній податок становитиме 3% від прибутку без відшкодування ПДВ, або 5% із ПДВ. До четвертої групи входять юридичні особи, у них обіг дозволяється до 5 мільйонів (наразі – це 1 мільйон), і ставка податку така ж, як і у третьої групи.
Малий бізнес не наповнить бюджет
Попри це, у цьому законі залишилося дуже важке навантаження на фонд заробітної плати, каже Радіо Свобода колишня голова Держкомітету з питань регуляторної політики й підприємництва Олександра Кужель. За її словами, це продовжуватиме заганяти малий та середній бізнес у тінь.
«Сплачувати 380-400 гривень податку з кожної людини, яка у тебе працює, у нинішній кризовій ситуації практично неможливо, тому вони і йдуть у тінь. Результативності, яку хотіли отримати, можновладці немає. Малий бізнес – це не наповнювач бюджету, малий бізнес – це вирішення соціальних питань. Тобто, людина, яка є самозайнятою, зняла з держави навантаження щодо соціальних субсидій», – говорить Олександра Кужель.
