Світові ринки знову запанікували, а єврозона ще й обурилася несподіваним рішенням уряду Греції провести референдум щодо плану міжнародної фінансової позики. У вівторок вночі на позачерговому засіданні грецького уряду це рішення ще й отримало «зелене світло». У п’ятницю щодо цієї ідеї, а також щодо довіри уряду Йоргоса Папандреу має висловитися і парламент Греції.
Тим часом, у Каннах, де 3–4 листопада відбудеться саміт голів держав «Групи двадцяти», тривають екстрені консультації лідерів євроустанов, Міжнародного валютного фонду та окремих потужних країн зони євро. Головне питання, на яке вони намагаються знайти відповідь, сформулював президент Франції Ніколя Саркозі, який заявив, що хоче почути від грецького прем’єр-міністра, за яких умов тепер він має намір виконати зобов’язання перед своїми європейськими колегами, Єврокомісією та МВФ. За словами Саркозі, є тільки один шлях подолання грецької кризи.
«Франція хоче нагадати, що план, одностайно ухвалений минулого четверга сімнадцятьма країнами єврозони, – це єдиний можливий шлях для вирішення проблеми грецького боргу», – заявив французький президент.
Банківська система європейської співдружності, ослаблена грецькою кризою, до того ж чекає швидкої рекапіталізації. Представники фінансової сфери вже заявили, що «грецька ситуація вимагає негайних реакцій», тоді як очікування референдуму можуть затягнути і навіть загальмувати рятувальний процес.
Можливий вихід Греції із єврозони – вже не табу
У середу увечері так звана «франкфуртська група», а саме лідери Німеччини та Франції, голови євроустанов і генеральний директор МВФ проводять зустріч із прем’єр-міністром Греції Йоргосом Папандреу. Головне завдання наради – заспокоїти пристрасті, викликані рішенням щодо референдуму, який вочевидь, відбудеться у грудні.
Як стверджують експерти, сьогодні вперше Ніколя Саркозі та Анґела Меркель розглядають можливість виходу Греції із Європейського валютного союзу. Донині цей крок лідери двох країн називали неприйнятним.
Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу в середу закликав грецький народ до національної та політичної єдності. «Без згоди Греції на програму ЄС/МВФ життя її громадян стане ще болючішим, особливо це стосується найбідніших верств. Наслідки цього неможливо навіть уявити», – зазначив Баррозу.
Греція втрачає довіру?
Однак, ще декілька днів тому здавалося, що новий план допомоги Греції владнати з борговою кризою нарешті знайдений. В обмін на додаткові, але непопулярні зусилля, грекам пообіцяли списати половину державного боргу та надати новий транш. Але тепер, в очікуванні референдуму, єврозона знову не знає, як їй бути. І, зрештою, чи бути їй взагалі. Адже ніхто не відкидає можливості, що грецьке населення проголосує проти нових непопулярних заходів заощаджень. На думку Жан-Клода Юнкера, голови Єврогрупи (клубу міністрів фінансів єврозони), відмова греків від пакету фінансової допомоги може спричинити банкрутство цієї держави.
Тим часом, зрозуміле одне: Греція не зможе вижити без кредитів, а їх їй ніхто не дасть без гарантій, що ці гроші колись будуть повернуті. Тож нині прем’єр-міністру Йоргосу Папандреу намагаються довести, що без довіри, яку Греція може легко і остаточно втратити, фінансової допомоги йому чекати не слід. Тож, навіть у крайньому випадку, якщо греків викреслять із єврозони, «великої депресії» цій державі не оминути.
Тим часом, у Каннах, де 3–4 листопада відбудеться саміт голів держав «Групи двадцяти», тривають екстрені консультації лідерів євроустанов, Міжнародного валютного фонду та окремих потужних країн зони євро. Головне питання, на яке вони намагаються знайти відповідь, сформулював президент Франції Ніколя Саркозі, який заявив, що хоче почути від грецького прем’єр-міністра, за яких умов тепер він має намір виконати зобов’язання перед своїми європейськими колегами, Єврокомісією та МВФ. За словами Саркозі, є тільки один шлях подолання грецької кризи.
«Франція хоче нагадати, що план, одностайно ухвалений минулого четверга сімнадцятьма країнами єврозони, – це єдиний можливий шлях для вирішення проблеми грецького боргу», – заявив французький президент.
Банківська система європейської співдружності, ослаблена грецькою кризою, до того ж чекає швидкої рекапіталізації. Представники фінансової сфери вже заявили, що «грецька ситуація вимагає негайних реакцій», тоді як очікування референдуму можуть затягнути і навіть загальмувати рятувальний процес.
Можливий вихід Греції із єврозони – вже не табу
У середу увечері так звана «франкфуртська група», а саме лідери Німеччини та Франції, голови євроустанов і генеральний директор МВФ проводять зустріч із прем’єр-міністром Греції Йоргосом Папандреу. Головне завдання наради – заспокоїти пристрасті, викликані рішенням щодо референдуму, який вочевидь, відбудеться у грудні.
Як стверджують експерти, сьогодні вперше Ніколя Саркозі та Анґела Меркель розглядають можливість виходу Греції із Європейського валютного союзу. Донині цей крок лідери двох країн називали неприйнятним.
Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу в середу закликав грецький народ до національної та політичної єдності. «Без згоди Греції на програму ЄС/МВФ життя її громадян стане ще болючішим, особливо це стосується найбідніших верств. Наслідки цього неможливо навіть уявити», – зазначив Баррозу.
Греція втрачає довіру?
Однак, ще декілька днів тому здавалося, що новий план допомоги Греції владнати з борговою кризою нарешті знайдений. В обмін на додаткові, але непопулярні зусилля, грекам пообіцяли списати половину державного боргу та надати новий транш. Але тепер, в очікуванні референдуму, єврозона знову не знає, як їй бути. І, зрештою, чи бути їй взагалі. Адже ніхто не відкидає можливості, що грецьке населення проголосує проти нових непопулярних заходів заощаджень. На думку Жан-Клода Юнкера, голови Єврогрупи (клубу міністрів фінансів єврозони), відмова греків від пакету фінансової допомоги може спричинити банкрутство цієї держави.
Тим часом, зрозуміле одне: Греція не зможе вижити без кредитів, а їх їй ніхто не дасть без гарантій, що ці гроші колись будуть повернуті. Тож нині прем’єр-міністру Йоргосу Папандреу намагаються довести, що без довіри, яку Греція може легко і остаточно втратити, фінансової допомоги йому чекати не слід. Тож, навіть у крайньому випадку, якщо греків викреслять із єврозони, «великої депресії» цій державі не оминути.
