Представники урядів, компаній та активісти з понад 60 країн говорили про невід’ємність інтернету від сучасного способу життя, а також про потребу певних правил, щоб зробити його безпечнішим.
Дехто бажав конференції успіху у вироблені міжнародної стратегії. Але лунали і застереження тих, хто вважає шкідливим будь-яке втручання і намагання контролювати інтернет.
«Нам усім потрібен інтернет», – заявив, відкриваючи Лондонську конференцію з питань кібернетичного простору, британський міністр закордонних справ Вільям Гейґ.
Правила, але не обмеження
У зв’язку з важливістю і світовими масштабами постають питання: чи повинні бути якісь узгоджені правила для інтернету?
Потрібні правила, але не обмеження – так кажуть багато політиків та фахівців, але тут постають небезпеки, про які згадав учасникам віце-президент США Джо Байден, який зауважив, що не всі згодні з ідеями повної відкритості інтернету.
«Як вам відомо, є і такі, хто має інші погляди. Вони домагаються міжнародних законів, щоб отримати винятковий урядовий контроль над інтернетними ресурсами, установами та матеріалами в інтернеті. Вони хочуть створити бар’єри на кордонах країн, на шляху вільних потоків інформації. Але на наш погляд це призвело б до подрібненого інтернету, який би не поєднував, а ділив людей. Це був би застояний кібернетичний простір, без інновацій, і, зрештою, він би був менш безпечний з меншою довірою до нього в різних країнах», – заявив Джо Байден.
Із пропозиціями урядового контролю та національних бар’єрів виступили група країн на чолі з Росією та Китаєм, і до них приєдналися такі держави як Таджикистан і Узбекистан.
Наразі такі ідеї провідним країнам світу підтримувати не личить, але британському прем’єру Дейвіду Камерону дорікали щодо намірів контролювати мережі під час лондонських заворушень улітку.
Думати про майбутні виклики
Проблеми інтернету коріняться в його можливостях. Відкритість, доступність та поширеність можуть бути використані як з користю, так і зі зловмисними намірами.
Ерік Акербум, національний координатор із питань контр-тероризму та безпеки Голландії свої можливості оцінює скромно.
«Інтернет – це відкрита система і досягти повної стовідсоткової безпеки неможливо. Нам не слід навіть намагатися це робити. Але нам треба бути здатними у разі потреби адекватно діяти у відповідь», – зауважив Акербум.
Повний захист від небезпек в інтернеті не обіцяв навіть Євгеній Касперський – росіянин, який заробив величезні статки на антивірусних програмах та інших засобах захисту комп’ютерних мереж.
Він згадав також про іншу важливу властивість інтернету. «Інтернет такий швидкий, що люди схожі на Алісу з Країни чудес із чаюванням о 5 вечора, коли розмови ведуться про те, що вже відбулося. Тому я хотів би, щоб ви думали про майбутнє. Я хочу, щоб ви були готові до нових питань, які постануть з інтернету й цифрових мереж. Я хотів би, щоб такі розмови і зустрічі були ефективнішими, швидшими. Нам треба працювати зі швидкістю інтернету. Інакше – ми спізнилися», – застеріг Євгеній Касперский.
Дехто бажав конференції успіху у вироблені міжнародної стратегії. Але лунали і застереження тих, хто вважає шкідливим будь-яке втручання і намагання контролювати інтернет.
«Нам усім потрібен інтернет», – заявив, відкриваючи Лондонську конференцію з питань кібернетичного простору, британський міністр закордонних справ Вільям Гейґ.
Правила, але не обмеження
У зв’язку з важливістю і світовими масштабами постають питання: чи повинні бути якісь узгоджені правила для інтернету?
Потрібні правила, але не обмеження – так кажуть багато політиків та фахівців, але тут постають небезпеки, про які згадав учасникам віце-президент США Джо Байден, який зауважив, що не всі згодні з ідеями повної відкритості інтернету.
«Як вам відомо, є і такі, хто має інші погляди. Вони домагаються міжнародних законів, щоб отримати винятковий урядовий контроль над інтернетними ресурсами, установами та матеріалами в інтернеті. Вони хочуть створити бар’єри на кордонах країн, на шляху вільних потоків інформації. Але на наш погляд це призвело б до подрібненого інтернету, який би не поєднував, а ділив людей. Це був би застояний кібернетичний простір, без інновацій, і, зрештою, він би був менш безпечний з меншою довірою до нього в різних країнах», – заявив Джо Байден.
Із пропозиціями урядового контролю та національних бар’єрів виступили група країн на чолі з Росією та Китаєм, і до них приєдналися такі держави як Таджикистан і Узбекистан.
Наразі такі ідеї провідним країнам світу підтримувати не личить, але британському прем’єру Дейвіду Камерону дорікали щодо намірів контролювати мережі під час лондонських заворушень улітку.
Думати про майбутні виклики
Проблеми інтернету коріняться в його можливостях. Відкритість, доступність та поширеність можуть бути використані як з користю, так і зі зловмисними намірами.
Ерік Акербум, національний координатор із питань контр-тероризму та безпеки Голландії свої можливості оцінює скромно.
«Інтернет – це відкрита система і досягти повної стовідсоткової безпеки неможливо. Нам не слід навіть намагатися це робити. Але нам треба бути здатними у разі потреби адекватно діяти у відповідь», – зауважив Акербум.
Повний захист від небезпек в інтернеті не обіцяв навіть Євгеній Касперський – росіянин, який заробив величезні статки на антивірусних програмах та інших засобах захисту комп’ютерних мереж.
Він згадав також про іншу важливу властивість інтернету. «Інтернет такий швидкий, що люди схожі на Алісу з Країни чудес із чаюванням о 5 вечора, коли розмови ведуться про те, що вже відбулося. Тому я хотів би, щоб ви думали про майбутнє. Я хочу, щоб ви були готові до нових питань, які постануть з інтернету й цифрових мереж. Я хотів би, щоб такі розмови і зустрічі були ефективнішими, швидшими. Нам треба працювати зі швидкістю інтернету. Інакше – ми спізнилися», – застеріг Євгеній Касперский.
