Доступність посилання

ТОП новини

Україна і Туреччина мають шанси посилити периферію ЄС (європейська преса)


Прага – Чимало західних експертів розмірковують над майбутнім європейської інтеграції у зв’язку з проблемами зони євро. Аналітики не виключають, що рух до більшої інтеграції в єврозоні може стати одним із найбільших випробовувань у стосунках між європейськими державами з часів падіння комунізму. Це може надихнути до відновлення ентузіазму розширення ЄС серед країн, які є поза зоною євро. Тут з’являться шанси для України і Туреччини, які можуть поповнити групу країн ЄС поза межами єврозони. Газети також звертають увагу на чергове загострення проблеми російської мови в Україні у зв’язку з заявою російського генконсула в Криму, що експерти пояснюють «небайдужістю Москви» до нинішньої політики Києва. Велика Британія вже сьогодні детально консультує нову можливу хвилю своїх туристів до Києва.

Пол Ґаннон пише на сторінках «Волл Стріт Джорнал», що у перспективі ЄС може умовно поділитися на дві групи країн, одні – члени єврозони, яка може при нинішніх жорстких підходах Німеччини і Франції дещо «схуднути», і так звана периферія ЄС, яка може збільшитися з відновленням ентузіазму розширення ЄС за рахунок України і Туреччини. Автор не виключає, що намагання Німеччини поставити під контроль фінанси та економіку так званих «ненадійних» членів єврозони на кшталт тієї ж Греції може викликати небажання підпорядковуватися цьому контролю таких країн ЄС, як Польща , Чехія чи Угорщина, а Ірландію, наприклад, змусити вийти з єврозони. Так що у перспективі, як розмірковує Пол Ґаннон, у разі порятунку єврозони кількість країн ЄС поза її межами може зрости, як за рахунок розширення ЄС з включенням таких великих країн, як Україна і Туреччина, так і за рахунок тих, що можуть покинути єврозону.

Московська «Нєзавісімая газета» інформує, що українська опозиція вимагає видворення російського генконсула Володимира Андреєва з Криму. Інтерв’ю цього дипломата в одній із кримських газет обурило в Україні багатьох, навіть поміркованих політиків. Бо Андреєв не лише закликав на сторінках «Севастопольской газети» до негайного надання Києвом статусу другої державної мови російській, а й провокаційно характеризував українську як таку, що «є загрозою для життя».

Видання з Росії вважає, посилаючись на експертів, що «актуалізація питання про статус російської мови в Україні є сигналом невдоволення російської влади діями Києва у зовсім інших сферах».

Лондонська «Дейлі Телеґраф» вже традиційно друкує чимало матеріалів про туристичні принади Києва, називаючи при цьому столицю України «колискою східнослов’янської цивілізації». Газета звертає увагу на багатство історично-архітектурних пам’яток Києва – Києво-Печерську Лавру, Софію Київську, називаючи при цьому головне місто України «містом тисяч золотих бань».

«Дейлі Телеґраф» захоплено змальовує нові культурно-музейні центри Києва, а також оновлені історичні місця на кшталт Андріївського узвозу з його ресторанами. В газеті також є характеристика можливостей транспортних подорожей із Лондона до Києва, ціни на авіаквитки, київський міський транспорт. Газета не забуває попередити британців, що з київським таксистом необхідно наперед узгоджувати ціну поїздки, бути обережними з кишеньковими злодіями в київському метро, не міняти гроші в Борисполі, де курс гривні традиційно занижений.
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG