«Інтернешнел Гералд Трібюн» друкує статтю дослідника Бруклінського інституту США, колишнього американського посла в Україні Стівена Пайфера, в якій екс-дипломат попереджає, що нинішній Президент України Віктор Янукович, розуміючи весь ризик ізоляції його держави у світі внаслідок ним же впроваджуваної політики, продовжує йти цим небезпечним шляхом.
«Руйнування зв’язків України зі Заходом, імовірно, підштовхує Москву до того, щоб сильніше тиснути на Київ», – вважає Стівен Пайфер. Він також наголошує, що, «таким чином, якщо Янукович буде дотримуватися вибраного курсу й надалі, то його репресії всередині держави можуть поставити Україну у становище, у якому вона якраз не бажає залишатися – вона стане сірою зоною між Європою і Росією».
Пайфер також зауважує, що не таке важливе вже й імовірне небажання Януковича йти цим шляхом далі, бо «він тягне Україну у ту прикордонну нішу, якої держава так довго намагалася уникнути».
Намагання Генпрокуратури України розслідувати нібито причетність Юлії Тимошенко до організації вбивства бізнесмена підвищує рівень напруженості у конфронтації влади Києва зі США та Європою, де бачать нові звинувачення на адресу лідера української опозиції як «політично мотивовані». Так пише у понеділок «Волл Стріт Джорнал». Такі міркування викликає нова заява заступника Генпрокурора Рената Кузьміна про необхідність розслідування причетності Юлії Тимошенко до замовлення вбивства у 1996 році на донецькому летовищі депутата парламенту і бізнесмена Євгена Щербаня. Газета зауважує з посиланнями на аналітиків, що «влада в Києві продовжує накопичувати нові звинувачення проти Тимошенко з метою підірвати її підтримку Заходом».
Австрійська «Дер Штандард» цитує заступника Генпрокурора України Рената Кузьміна, який заявляє журналістам у Києві, що «ми маємо протокол допиту в США свідка, котрий заявляє, що вбивство Євгена Щербаня оплачувалося грошима з рахунків Павла Лазаренка і Юлії Тимошенко…» Т«ому ми мусимо перевірити ці факти», – каже Кузьмін. Речники з табору Тимошенко не лише обурюються такими спробам Генпрокуратури, а й наголошують, що сам Лазаренко заперечував будь-яку причетність до цього вбивства перед американським правосуддям.
Опитування громадської думки в Європі, як інформує лондонська «Ґардіан», не лише засвідчують переважну думку, що «старість починається в 59 років», а й виділяють країни, де найбільше дискримінують громадян за віком, тобто найменше рахуються у суспільстві зі старістю. До таких країн належать у Європі, насамперед, Росія, Україна, Румунія, Чехія, Словаччина, а також і Велика Британія.
Від 65 до 45 відсотків опитаних в Європі вважають, що дискримінація старших людей – надзвичайно серйозна проблема. Дискримінація старших людей починається на роботі, продовжується за релігійними, соціальними ознаками, обмеженням їхнього доступу до закладів охорони здоров’я. Статистика ілюструє також різні оцінки початку старості. Так, англійці думають, що старість стартує вже у віці 59 років, греки ж вважають, що у віці 68 років. Подібні розбіжності і в оцінках закінчення молодого віку людини. У Великій Британії вважають, що молодість закінчується у віці 35 років, в Греції, наприклад, вважають, що у віці 52 років. Вчені вважають, що проблемі дискримінації за віком необхідно приділяти все більше уваги в європейських урядах.
«Руйнування зв’язків України зі Заходом, імовірно, підштовхує Москву до того, щоб сильніше тиснути на Київ», – вважає Стівен Пайфер. Він також наголошує, що, «таким чином, якщо Янукович буде дотримуватися вибраного курсу й надалі, то його репресії всередині держави можуть поставити Україну у становище, у якому вона якраз не бажає залишатися – вона стане сірою зоною між Європою і Росією».
Пайфер також зауважує, що не таке важливе вже й імовірне небажання Януковича йти цим шляхом далі, бо «він тягне Україну у ту прикордонну нішу, якої держава так довго намагалася уникнути».
Намагання Генпрокуратури України розслідувати нібито причетність Юлії Тимошенко до організації вбивства бізнесмена підвищує рівень напруженості у конфронтації влади Києва зі США та Європою, де бачать нові звинувачення на адресу лідера української опозиції як «політично мотивовані». Так пише у понеділок «Волл Стріт Джорнал». Такі міркування викликає нова заява заступника Генпрокурора Рената Кузьміна про необхідність розслідування причетності Юлії Тимошенко до замовлення вбивства у 1996 році на донецькому летовищі депутата парламенту і бізнесмена Євгена Щербаня. Газета зауважує з посиланнями на аналітиків, що «влада в Києві продовжує накопичувати нові звинувачення проти Тимошенко з метою підірвати її підтримку Заходом».
Австрійська «Дер Штандард» цитує заступника Генпрокурора України Рената Кузьміна, який заявляє журналістам у Києві, що «ми маємо протокол допиту в США свідка, котрий заявляє, що вбивство Євгена Щербаня оплачувалося грошима з рахунків Павла Лазаренка і Юлії Тимошенко…» Т«ому ми мусимо перевірити ці факти», – каже Кузьмін. Речники з табору Тимошенко не лише обурюються такими спробам Генпрокуратури, а й наголошують, що сам Лазаренко заперечував будь-яку причетність до цього вбивства перед американським правосуддям.
Опитування громадської думки в Європі, як інформує лондонська «Ґардіан», не лише засвідчують переважну думку, що «старість починається в 59 років», а й виділяють країни, де найбільше дискримінують громадян за віком, тобто найменше рахуються у суспільстві зі старістю. До таких країн належать у Європі, насамперед, Росія, Україна, Румунія, Чехія, Словаччина, а також і Велика Британія.
Від 65 до 45 відсотків опитаних в Європі вважають, що дискримінація старших людей – надзвичайно серйозна проблема. Дискримінація старших людей починається на роботі, продовжується за релігійними, соціальними ознаками, обмеженням їхнього доступу до закладів охорони здоров’я. Статистика ілюструє також різні оцінки початку старості. Так, англійці думають, що старість стартує вже у віці 59 років, греки ж вважають, що у віці 68 років. Подібні розбіжності і в оцінках закінчення молодого віку людини. У Великій Британії вважають, що молодість закінчується у віці 35 років, в Греції, наприклад, вважають, що у віці 52 років. Вчені вважають, що проблемі дискримінації за віком необхідно приділяти все більше уваги в європейських урядах.
