Із обуренням сприйняли італійці іронічні посмішки Анґели Меркель та Ніколя Саркозі в неділю на прес-конференції в Брюсселі, коли зайшлося про довіру до уряду Сільвіо Берлусконі. Водночас опозиція зауважує, що сміються не над країною, а над її лідером.
На пакет структурних реформ із розвитку італійської економіки європейці чекають вже кілька місяців. Велетенський державний борг у 120 відсотків від розміру національної економіки та повільне промислове зростання країни ставлять під загрозу всю зону євровалюти. А запроваджені раніше заходи суворих заощаджень держбюджету Євросоюз вважає недостатніми.
Пенсійні пристрасті
У середу італійський прем’єр має представити європейським партнерам чіткий план стимулювання економіки. Перший його пункт стосується підвищення пенсійного віку в Італії до 67 років.
Проти цього категорично виступає партія «Північна ліга» – ключовий союзник владної коаліції. Лігісти погрожують вивести людей на майдан у разі розгляду пенсійного питання.
Решта членів більшості погоджується на пенсійну реформу і закликає соратників не бунтувати, а спільно працювати над пакетом нових заходів.
«Італія не зазіхає на права пенсіонерів, але також прагне дати нинішнім молодим працівникам перспективу, що через 30–40 років і вони зможуть отримувати пенсію. В іншому випадку система пенсійного забезпечення буде недієздатною», – зазначив міністр закордонних справ Франко Фраттіні.
Ухвалити рішення про підвищення пенсійного віку готові й ліві опозиціонери, але за однієї умови: кабінет міністрів після цього має піти у відставку.
«На сьогодні країні потрібний серйозний уряд, який взяв би на себе зобов’язання перед європейськими партнерами і дотримувався їх, і при цьому відстоював національну гідність Італії. Ми не можемо терпіти іронічних насмішок, які, безумовно, адресовані чинному кабміну. Конкретика і переконливість наших пропозицій – це найкраща гарантія для розв’язання італійських проблем», – зазначив один із лідерів опозиції П’єр Фердінандо Казіні.
Уряд на роздоріжжі
Щоб оздоровити економіку, урядовці розглядають також можливий продаж державної нерухомості і землі. У понеділок термінове засідання кабінету міністрів завершилося нічим. Протягом вівторка тривали коаліційні переговори, щоб досягти хоч якогось компромісу перед завтрашнім іспитом у Брюсселі. Та стратегія перемовин і заяв ще дуже далека від чітких відповідей, на які чекає керівництво євроспільноти.
Сильвіо Берлусконі ризикує в середу з’явитися у Брюсселі з порожніми руками. «Цього разу ситуація дуже небезпечна і ризикує обернутися урядовою кризою», – заявив Умберто Боссі, провідник крайньої правої партії «Північна ліга».
Падіння уряду правих на Апеннінах прогнозують тривалий час. Владу звинувачують у неспроможності вивести країну з глибокої боргової кризи. Якщо досі італійцям не вдалося змінити керівну верхівку, то, схоже, тепер їх до цього підштовхує сама Європа.
На пакет структурних реформ із розвитку італійської економіки європейці чекають вже кілька місяців. Велетенський державний борг у 120 відсотків від розміру національної економіки та повільне промислове зростання країни ставлять під загрозу всю зону євровалюти. А запроваджені раніше заходи суворих заощаджень держбюджету Євросоюз вважає недостатніми.
Пенсійні пристрасті
У середу італійський прем’єр має представити європейським партнерам чіткий план стимулювання економіки. Перший його пункт стосується підвищення пенсійного віку в Італії до 67 років.
Проти цього категорично виступає партія «Північна ліга» – ключовий союзник владної коаліції. Лігісти погрожують вивести людей на майдан у разі розгляду пенсійного питання.
Решта членів більшості погоджується на пенсійну реформу і закликає соратників не бунтувати, а спільно працювати над пакетом нових заходів.
«Італія не зазіхає на права пенсіонерів, але також прагне дати нинішнім молодим працівникам перспективу, що через 30–40 років і вони зможуть отримувати пенсію. В іншому випадку система пенсійного забезпечення буде недієздатною», – зазначив міністр закордонних справ Франко Фраттіні.
Ухвалити рішення про підвищення пенсійного віку готові й ліві опозиціонери, але за однієї умови: кабінет міністрів після цього має піти у відставку.
«На сьогодні країні потрібний серйозний уряд, який взяв би на себе зобов’язання перед європейськими партнерами і дотримувався їх, і при цьому відстоював національну гідність Італії. Ми не можемо терпіти іронічних насмішок, які, безумовно, адресовані чинному кабміну. Конкретика і переконливість наших пропозицій – це найкраща гарантія для розв’язання італійських проблем», – зазначив один із лідерів опозиції П’єр Фердінандо Казіні.
Уряд на роздоріжжі
Щоб оздоровити економіку, урядовці розглядають також можливий продаж державної нерухомості і землі. У понеділок термінове засідання кабінету міністрів завершилося нічим. Протягом вівторка тривали коаліційні переговори, щоб досягти хоч якогось компромісу перед завтрашнім іспитом у Брюсселі. Та стратегія перемовин і заяв ще дуже далека від чітких відповідей, на які чекає керівництво євроспільноти.
Сильвіо Берлусконі ризикує в середу з’явитися у Брюсселі з порожніми руками. «Цього разу ситуація дуже небезпечна і ризикує обернутися урядовою кризою», – заявив Умберто Боссі, провідник крайньої правої партії «Північна ліга».
Падіння уряду правих на Апеннінах прогнозують тривалий час. Владу звинувачують у неспроможності вивести країну з глибокої боргової кризи. Якщо досі італійцям не вдалося змінити керівну верхівку, то, схоже, тепер їх до цього підштовхує сама Європа.
