Пронизлива бахівська «Чакона», котра звучала цього вечора з-під рук Мирослави Которович, могла б служити епіграфом концерту. Слухачі, котрі прибули до Рівного і з сусідніх Луцька, Тернополя і Львова, згадували легендарного скрипаля – єдиного з українських музикантів, удостоєного честі грати на інструменті Паганіні. Музичні зустрічі приурочені 70-й річниці від дня народження Богодара Которовича – призера міжнародних конкурсів, лауреата Шевченківської премії, автора і керівника багатьох музично-театральних проектів, зокрема, Національного камерного ансамблю «Київські солісти».
Його називають одним із засновників української скрипкової школи, адже виховав півтори сотні непересічних музикантів. Його останнім втіленим проектом стала музична казка для дітей «Фердинанд», записана ансамблем «Київські солісти». Оповідачем у цьому творі виступає сам Богодар Которович, музичними ілюстраціями служать твори відомих композиторів, а головним героєм насправді є саме життя – від народження до випробувань і духовного зростання.
Богодара Которовича немає вже більше двох років, але скрипка видатного французького майстра Вільйома, яка належить державній скарбниці України, нині звучить у Мирославиних руках. Власне, у спадок їй дістався не інструмент, а можливість грати на ньому. За скрипку досі точиться боротьба з Москвою, адже там заявили, що інструмент належить Росії. Насправді вона задекларована в Державній колекції музичних інструментів України і є частиною музичної спадщини, котра дісталася українській державі після розпаду СРСР.
«Він закохував у музику» – Мирослава Которович
Все, що робить і в чому бере участь Мирослава Которович – музично-театральні проекти, концерти, музично-поетичні вечори – відбувається під впливом пам’яті про батька.
«Це справді одне з моїх завдань – продовжувати те, що він розпочав, – каже вона. – Знаєте, в нього навіть був просвітницький дар, він закохував у музику. Ті, що потрапляли вперше на його концерт класичної музики, знали з того моменту, що це дуже цікаво, дуже живо. У класичній музиці є дуже багато місця творчості, свободі і… порушенню правил».
Лауреати міжнародних конкурсів Мирослава Которович і рівнянка Катерина Бойчук зіграли сольні партії у супроводі Академічного камерного оркестру Рівненської філармонії, другом якого був незабутній Богодар Которович. У програмі концерту – Друга партита і Концерт для гобою (у перекладі для двох скрипок та оркестру) Йоганна Себастьяна Баха, Кончерто Гроссо Георга Генделя.
Твір сучасного композитора Володимира Мартинова під назвою «Заходьте!», який звучав у фіналі концерту, є також символічним, вважає Мирослава Которович.
«Цей твір мені здається, якнайкраще підходить для того, щоб присвятити його блискучому, талановитому скрипалеві, – зазначає вона. – Людина на землі має якусь ціль. У цьому творі кожна з варіацій, які ми виконуємо по черзі з Катериною Бойчук, як прохання, ідея, можливо, якесь власне творіння, створене для того, щоб достукатися або до своєї душі, або до інших – до Прийняття».
Рівнянку Катерину Бойчук її викладач, а нині й колега по сцені Мирослава Которович вважає однією з найталановитіших учениць. Водночас Катерина Бойчук була останньою випускницею Богодара Которовича, останньою з тих, кого він слухав на державному іспиті. Не випадково нині вона виконала саме той твір – Партиту ре мінор Йоганна Себастьяна Баха. Творчий тандем Которович – Бойчук є логічним продовженням шляху, який колись обрав для себе Богодар Которович відкривати світові шедеври українцям і пропагувати в світі перлини української класики.
У найближчі місяці концерти пам’яті Богодара Которовича відбудуться у Черкасах, Чернігові, Києві, Луганську, Алчевську та Берліні.
Його називають одним із засновників української скрипкової школи, адже виховав півтори сотні непересічних музикантів. Його останнім втіленим проектом стала музична казка для дітей «Фердинанд», записана ансамблем «Київські солісти». Оповідачем у цьому творі виступає сам Богодар Которович, музичними ілюстраціями служать твори відомих композиторів, а головним героєм насправді є саме життя – від народження до випробувань і духовного зростання.
Богодара Которовича немає вже більше двох років, але скрипка видатного французького майстра Вільйома, яка належить державній скарбниці України, нині звучить у Мирославиних руках. Власне, у спадок їй дістався не інструмент, а можливість грати на ньому. За скрипку досі точиться боротьба з Москвою, адже там заявили, що інструмент належить Росії. Насправді вона задекларована в Державній колекції музичних інструментів України і є частиною музичної спадщини, котра дісталася українській державі після розпаду СРСР.
«Він закохував у музику» – Мирослава Которович
Все, що робить і в чому бере участь Мирослава Которович – музично-театральні проекти, концерти, музично-поетичні вечори – відбувається під впливом пам’яті про батька.
«Це справді одне з моїх завдань – продовжувати те, що він розпочав, – каже вона. – Знаєте, в нього навіть був просвітницький дар, він закохував у музику. Ті, що потрапляли вперше на його концерт класичної музики, знали з того моменту, що це дуже цікаво, дуже живо. У класичній музиці є дуже багато місця творчості, свободі і… порушенню правил».
Лауреати міжнародних конкурсів Мирослава Которович і рівнянка Катерина Бойчук зіграли сольні партії у супроводі Академічного камерного оркестру Рівненської філармонії, другом якого був незабутній Богодар Которович. У програмі концерту – Друга партита і Концерт для гобою (у перекладі для двох скрипок та оркестру) Йоганна Себастьяна Баха, Кончерто Гроссо Георга Генделя.
Твір сучасного композитора Володимира Мартинова під назвою «Заходьте!», який звучав у фіналі концерту, є також символічним, вважає Мирослава Которович.
«Цей твір мені здається, якнайкраще підходить для того, щоб присвятити його блискучому, талановитому скрипалеві, – зазначає вона. – Людина на землі має якусь ціль. У цьому творі кожна з варіацій, які ми виконуємо по черзі з Катериною Бойчук, як прохання, ідея, можливо, якесь власне творіння, створене для того, щоб достукатися або до своєї душі, або до інших – до Прийняття».
Рівнянку Катерину Бойчук її викладач, а нині й колега по сцені Мирослава Которович вважає однією з найталановитіших учениць. Водночас Катерина Бойчук була останньою випускницею Богодара Которовича, останньою з тих, кого він слухав на державному іспиті. Не випадково нині вона виконала саме той твір – Партиту ре мінор Йоганна Себастьяна Баха. Творчий тандем Которович – Бойчук є логічним продовженням шляху, який колись обрав для себе Богодар Которович відкривати світові шедеври українцям і пропагувати в світі перлини української класики.
У найближчі місяці концерти пам’яті Богодара Которовича відбудуться у Черкасах, Чернігові, Києві, Луганську, Алчевську та Берліні.
