Конституція АРК була ухвалена кримським парламентом 13 років тому – 21 жовтня 1998 року, але вступила в силу лише через два місяці, після того, як у грудні того ж року її затвердила Верховна Рада України. Саме тоді вона внесла поправку, запропоновану депутатом Іваном Зайцем. Згідно з нею, у випадку суперечностей між положеннями кримської конституції та українського законодавства встановлюється пріоритет останнього.
Проти цього і протестували в п’ятницю два десятки активістів Народного фронту «Севастополь-Крим-Росія». Вони пікетували офіс представника омбудсмена України в Сімферополі і передали Ніні Карпачовій звернення з вимогою зробити конституційне подання щодо незаконності згаданої «поправки Зайця».
Координатор Народного фронту «Севастополь-Крим-Росія» Валерій Подьячий висловив переконання, що стосовно Криму офіційний Київ «розтоптав закон, розтоптав волевиявлення кримчан». «Поправку Зайця» він назвав «ідіотською» і такою, що «перетворила Крим на колонію». За словами Подьячого, проросійські активісти планують також звернення з цього приводу і до міжнародних інституцій.
Учасники пікету також вимагали відновлення дії «Конституції Республіки Крим» в редакції 6 травня 1992 року, яка встановлювала конфедеративні відносини Криму з Україною. Цей документ був скасований Президентом України у березні 1995 року.
Конституція як символ?
Ставлення до кримської конституції, як, власне, і до самої автономії в Криму різне. По-різному оцінюють і її дієвість та корисність. Але для більшості кримчан – це символ особливого статусу півострова, вважає директор Таврійського інституту регіонального розвитку Андрій Клименко.
«Уже добре, що вона є, це відрізняє, власне кажучи, Крим від решти регіонів України, – зазначає кримський експерт. – А коли є конституція, то залишається широке поле для внесення поправок, для її доопрацювання, розвитку і так далі».
За словами Андрія Клименка, кримська конституція насамперед є певним гарантом стабільності на півострові. У ній закладені певні гарантії тримовності в автономії, а також вона дає шанс розширити економічні повноваження регіону. Важливо грамотно і в інтересах громади, регіону і держави цими можливостями скористатися, вважає експерт.
Проти цього і протестували в п’ятницю два десятки активістів Народного фронту «Севастополь-Крим-Росія». Вони пікетували офіс представника омбудсмена України в Сімферополі і передали Ніні Карпачовій звернення з вимогою зробити конституційне подання щодо незаконності згаданої «поправки Зайця».
Координатор Народного фронту «Севастополь-Крим-Росія» Валерій Подьячий висловив переконання, що стосовно Криму офіційний Київ «розтоптав закон, розтоптав волевиявлення кримчан». «Поправку Зайця» він назвав «ідіотською» і такою, що «перетворила Крим на колонію». За словами Подьячого, проросійські активісти планують також звернення з цього приводу і до міжнародних інституцій.
Учасники пікету також вимагали відновлення дії «Конституції Республіки Крим» в редакції 6 травня 1992 року, яка встановлювала конфедеративні відносини Криму з Україною. Цей документ був скасований Президентом України у березні 1995 року.
Конституція як символ?
Ставлення до кримської конституції, як, власне, і до самої автономії в Криму різне. По-різному оцінюють і її дієвість та корисність. Але для більшості кримчан – це символ особливого статусу півострова, вважає директор Таврійського інституту регіонального розвитку Андрій Клименко.
«Уже добре, що вона є, це відрізняє, власне кажучи, Крим від решти регіонів України, – зазначає кримський експерт. – А коли є конституція, то залишається широке поле для внесення поправок, для її доопрацювання, розвитку і так далі».
За словами Андрія Клименка, кримська конституція насамперед є певним гарантом стабільності на півострові. У ній закладені певні гарантії тримовності в автономії, а також вона дає шанс розширити економічні повноваження регіону. Важливо грамотно і в інтересах громади, регіону і держави цими можливостями скористатися, вважає експерт.