Доступність посилання

ТОП новини

Яким має бути суддя, щоб суд був справедливим?


Київ – Венеціанська комісія рекомендує Україні врахувати те, що судді, призначені вперше, не повинні розглядати політичні справи. Адже протягом першого терміну призначення судді мають менше можливостей для незалежності від політичної влади, як і від виконавчої та законодавчої, зазначають в комісії. Втім, юристи зауважують, що на об’єктивність суддів впливають не лише терміни призначення і статус, а й інші фактори. Велику роль відіграють особисті риси судді, його незаангажованість та кваліфікаційний рівень. Тож важливими є принципи та критерії відбору суддів на посаду, зауважують юристи. Яким же чином варто відбирати справедливих суддів і що впливає на їхню об’єктивність?

Венеціанська комісія оприлюднила напередодні висновок щодо законопроекту про внесення змін до Закону «Про судовий устрій і статус суддів». Головною проблемою, згідно з висновками європейських експертів, залишається той факт, що в Україні існує дві категорії суддів – призначені тимчасово (на перший термін) і довічно.

«При першому призначенні судді більш залежні від законодавчої та виконавчої влади. Потрібно, щоб судді, призначені на тимчасові позиції, не розглядали справ з істотною політичною складовою», – мовиться у висновках комісії.

Раніше Венеціанська комісія, за повідомленнями, висловлювала думку, що справу екс-прем’єра Юлії Тимошенко не мав розглядати суддя Родіон Кірєєв, призначений вперше.

11 жовтня суддя Родіон Кірєєв визнав колишнього Прем’єр-міністра України Юлію Тимошенко винною у перевищенні службових повноважень і засудив її до семи років позбавлення волі.

Верховна Рада не послухає Венеціанську комісію – радник Президента

Втім, радник Президента, керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента Марина Ставнійчук сумнівається, що Верховна Рада врахує рекомендацію Венеціанської комісії про недоречність для суддів зі стажем роботи менш як п’ять років розглядати кримінальні справи з політичною складовою.

Таку думку Марини Ставнійчук висловила в коментарі для одного з українських видань.

Крім того, за її словами, закони не розділяють суддів у повноваженнях на підставі досвіду суддівської практики.

Радник Президента нагадала, що в Україні діє система автоматичного розподілу справ між суддями, а тому немає критеріїв, за якими можна визначати складність справ.

Втім, деякі експерти вважають, що в Україні на ділі не відбувається автоматичного розподілу справ, а діє «підкилимний принцип».

Тож на об’єктивність суддів не завжди впливає саме досвід його роботи і статус – тимчасовий чи безстроковий, а впливає його залежність від інших гілок влади, говорить Руслан Роженко, голова громадської організації «Комітет захисту суддів».

«Інше питання, коли цей суддя наскільки є незалежним і наскільки він є суддею, а не «помічником» секретаріату Президента, Вищої ради юстиції, чи «помічником» Генерального прокурора. Якщо дивитися в закон, то у нас усі судді є рівними і професійними. І сам принцип незалежності судді вже виявляється при розподілі справи. Розподіл справи повинен бути комп’ютерним, і саме комп’ютер повинен визначити випадковим шляхом, хто буде розглядати ту чи іншу справу, незалежно від його політичного забарвлення», – наголошує юрист.

Анонімне кваліфікаційне тестування: за і проти

Щодо того, як проводити відбір на посаду таких суддів, які будуть мати високий рівень кваліфікації та особисті якості яких засвідчуватимуть здатність такого судді бути об’єктивним, то тут думки експертів розбігаються.

Руслан Роженко вважає, що запроваджене цього року анонімне кваліфікаційне тестування кандидатів на посаду судді, яких призначають вперше, не може розкрити рівень професійності судді.

«Оці незалежні тестування не дають можливості виявити усі якості судді. Це виявляється лише при особистому спілкуванні. Тести – це папірець, на них поставив галочку і виграв. Інше питання – як у повсякденному житті суддя буде застосовувати юридичні норми», – зауважує Руслан Роженко.

Втім, постійний експерт Ради Європи, німецький адвокат Карстен Манке вважає, що лише анонімне тестування може об’єктивно показати знання кандидата, але в жодному разі не його навички. Але і співбесіда з кандидатом на посаду судді може скласти про нього суб’єктивну думку і не виявити його професійних якостей, зауважує Карстен Манке.

«У такому разі дуже важливо застосовувати механізм, якому люди будуть довіряти. Наприклад, ви можете запрошувати спостерігачів на інтерв’ю, і для усіх кандидатів мають використовуватися однакові питання. Але повної об’єктивності тут все одно не отримати. Тому у вас має бути тверда довіра до тих людей, які входять в комісію відбору», – говорить експерт.

Гарантією незалежності суддів є відповідний рівень винагороди?

Натомість голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Ігор Самсін вважає що саме анонімне тестування якнайкраще показує рівень кваліфікаційної підготовки суддів.

А щодо факторів впливу на об’єктивність судді Ігор Самсін також називає рівень його матеріального забезпечення судді.

«Важливою гарантією незалежності судів є відповідний рівень винагороди, соціального захисту та матеріального забезпечення суддів, які повинні встановлюватися на рівні закону. Такий висновок неоднозначно випливає зі змісту Європейської хартії про закон про статус суддів та з інших міжнародних документів», – зауважив голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Цього року в Україні вперше було проведено добір кандидатів на посаду суддів за новими загальноприйнятими у світі правилами: на основі анонімного тестування та кваліфікаційного іспиту. Уся ця процедура є автоматизованою і розроблена за активного сприяння проекту Агентства США з міжнародного розвитку USAІD.

За підсумками опрацювання результатів складення кандидатами першого в Україні національного анонімного тестування успішно його пройшли всього близько 900 кандидатів, а провалили тестування дві з половиною тисячі осіб.
  • Зображення 16x9

    Валентина Аксьонова

    Співпрацює з Радіо Свобода з травня 2010 року. Працює для програм «Свобода сьогодні», «Європейська свобода», «Ранкова свобода» та «Лінія уваги». З 2009 року автор та ведуча програми «Сурма» на Національному Радіо. Має досвід роботи в гарячих точках, зокрема в Грузії в серпні 2008 року.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG