Ще декілька днів тому лідери партій, які взяли на себе відповідальність за формування нового уряду, голосно заявляли, що у Латвії буде національна урядова коаліція, до складу якої входитимуть Партія реформ Затлерса, блок «Єдність» та Національне об’єднання «Усе Латвії! – Вітчизні і Свободі/Рух за національну незалежність Латвії».
Однак, ще не будучи офіційно затвердженою, нова урядова коаліція почала розпадатися. Шестеро членів Партії реформ Затлерса оголосили про своє бажання вийти з її складу й стати незалежними депутатами.
Президент Латвії Андріс Берзиньш зазначив, що не підтримає таку коаліцію, яка матиме в парламенті лише 50 голосів зі 100, тобто не матиме більшості.
Модель національної коаліції не виправдала себе
Щоб врятувати ситуацію, Партія реформ Затлерса уклала угоду про співпрацю з шістьма розкольниками, які зобов’язалися підтримувати коаліцію.
Наразі лідер цієї партії, ініціатор розпуску колишнього парламенту, колишній президент Латвії Валдіс Затлерс зазнав поразки як кандидат від згаданої національної коаліції: депутати на першому засіданні парламенту 17 жовтня не обрали його головою парламенту.
«Я думаю, те, що Валдіса Затлерса не обрали спікером, було помстою з боку окремих партій за його ініціативу розпустити попередній парламент», – вважає представник «Партії реформ Затлерса», депутат Інесе Лібіня-Еґнере.
Лише 18 жовтня у перебігу другого дня засідання новообраного парламенту депутати обрали нового голову – лідера об’єднання «Єдність» Солвіту Аболтиню, яка займала цю посаду і в попередньому парламенті.
Чи загрожує Латвії етнічне протистояння?
Фактичний переможець позачергових виборів – «Центр злагоди» – залишився в опозиції, однак не збирається стояти осторонь перипетій формування нового уряду. 17 жовтня, під час першого засідання нового парламенту, представники та прихильники цієї переважно російськомовної партії провели акцію протесту проти, як вони вважають, етнічної дискримінації.
«Ми хочемо показати, що депутати «Центру злагоди» та виборці, які голосували за «Центр злагоди», є частиною Латвії», – зауважив лідер цієї партії, мер Риги Ніл Ушаков.
На ім’я президента Латвії надійшло 5 тисяч електронних послань із закликом включити «Центр злагоди» до складу нової коаліції.
Публіцист Марина Костянецька допускає, що усунення «Центру злагоди» від формування уряду може спричинити радикалізацію російськомовного населення Латвії.
Наразі політолог Михайло Родін зауважує, що в латвійському законодавстві не визначений термін формування урядової коаліції, отже, «старий» уряд, сформований попереднім, 10-м парламентом, навіть склавши повноваження, теоретично може працювати й до наступних виборів.
До складу нового парламенту Латвії входить «Центр злагоди», який має 31 депутатське місце. Парія реформ Затлерса має 16 мандатів, «Єдність» – 20, Національне об’єднання «Усе Латвії! – Вітчизні і свободі/Рух за національну незалежність Латвії» – 14, а Союз «зелених» і селян – 13 мандатів; шість місць – у незалежних депутатів.
Однак, ще не будучи офіційно затвердженою, нова урядова коаліція почала розпадатися. Шестеро членів Партії реформ Затлерса оголосили про своє бажання вийти з її складу й стати незалежними депутатами.
Президент Латвії Андріс Берзиньш зазначив, що не підтримає таку коаліцію, яка матиме в парламенті лише 50 голосів зі 100, тобто не матиме більшості.
Модель національної коаліції не виправдала себе
Щоб врятувати ситуацію, Партія реформ Затлерса уклала угоду про співпрацю з шістьма розкольниками, які зобов’язалися підтримувати коаліцію.
Наразі лідер цієї партії, ініціатор розпуску колишнього парламенту, колишній президент Латвії Валдіс Затлерс зазнав поразки як кандидат від згаданої національної коаліції: депутати на першому засіданні парламенту 17 жовтня не обрали його головою парламенту.
«Я думаю, те, що Валдіса Затлерса не обрали спікером, було помстою з боку окремих партій за його ініціативу розпустити попередній парламент», – вважає представник «Партії реформ Затлерса», депутат Інесе Лібіня-Еґнере.
Лише 18 жовтня у перебігу другого дня засідання новообраного парламенту депутати обрали нового голову – лідера об’єднання «Єдність» Солвіту Аболтиню, яка займала цю посаду і в попередньому парламенті.
Чи загрожує Латвії етнічне протистояння?
Фактичний переможець позачергових виборів – «Центр злагоди» – залишився в опозиції, однак не збирається стояти осторонь перипетій формування нового уряду. 17 жовтня, під час першого засідання нового парламенту, представники та прихильники цієї переважно російськомовної партії провели акцію протесту проти, як вони вважають, етнічної дискримінації.
«Ми хочемо показати, що депутати «Центру злагоди» та виборці, які голосували за «Центр злагоди», є частиною Латвії», – зауважив лідер цієї партії, мер Риги Ніл Ушаков.
На ім’я президента Латвії надійшло 5 тисяч електронних послань із закликом включити «Центр злагоди» до складу нової коаліції.
Публіцист Марина Костянецька допускає, що усунення «Центру злагоди» від формування уряду може спричинити радикалізацію російськомовного населення Латвії.
Наразі політолог Михайло Родін зауважує, що в латвійському законодавстві не визначений термін формування урядової коаліції, отже, «старий» уряд, сформований попереднім, 10-м парламентом, навіть склавши повноваження, теоретично може працювати й до наступних виборів.
До складу нового парламенту Латвії входить «Центр злагоди», який має 31 депутатське місце. Парія реформ Затлерса має 16 мандатів, «Єдність» – 20, Національне об’єднання «Усе Латвії! – Вітчизні і свободі/Рух за національну незалежність Латвії» – 14, а Союз «зелених» і селян – 13 мандатів; шість місць – у незалежних депутатів.
