Лондон – Вітрини маленького приміщення у північній частині Лондона світилися по домашньому затишно і привабили чималу кількість людей. Серед набору полотен і фотографій на стінах увагу одразу ж привабили малюнки в українському народному стилі, який став відомий завдяки художниці Марії Приймаченко. Фантастичні різнокольорові тварини і рослини.
І виявляється, що так званий наївний стиль подобається й іншим. Англомовний юнак каже, що мало знає про українську культуру чи мистецтво, але його як графічного дизайнера дуже привабив саме цей український стиль. Яскраві кольори, сміливий пензель, фантазія.
На маленькій виставці можна було чути навіть іспанську, але переважно – суміш англійської та української мови.
Ще одна відвідувачка Олена Ящук – також художниця. Зараз живе у Лондоні. Їй особисто дуже близькі роботи українських колег.
«Мені подобаються в українському мистецтві саме народні традиції яскравості кольорів... А якщо дивитися на сучасне мистецтво європейське, то воно досить депресивне, досить темне. Наприклад Люсьєн Фрейд, який нещодавно помер. Він дуже, дуже популярний. Його роботи надзвичайно дорогі, але його портрети показують не те, якою людина є...», – каже Олена Ящук, якій навіть слова забракло, щоб змалювати стиль тепер покійного Люсьєна Фрейда, до речі, онука славнозвісного психолога Зигмунда Фрейда.
Усе має ціну
Олені Фрейд з оголеними, не завжди привабливими тілами на полотнах не подобається, але вона наголошує, що це її особиста думка. Цінність роботи митця визначається, зокрема, і тим, скільки за нього готові платити.
Одна з останніх робіт Люсьєна Фрейда ще за його життя була продана за понад 33 мільйони доларів.
Куратор української експозиції Анастасія Кохан сказала, що можливість продати роботи українських митців – вирішальна для подальших планів її праці у цій галузі.
Організація виставки коштувала Анастасії дуже багатьох зусиль. Можливо тому, що це її перша така спроба у Лондоні.
«Це було дуже складно. Було стільки роботи, що в деякі моменти я вже казала, що не буде більше ніяких виставок українського мистецтва у Лондоні. Просто важко, якщо по порядку розкласти усе, що треба зробити, щоб привезти виставку з України в Лондон. Це нелегкий бізнес. Поки що, рахуючи витрати і те, що може щось продамо, особливих прибутків ми не отримуємо, бо галерея не наша, вона бере відсотки. Поки що цей проект, можна сказати, на майбутнє», – усміхаючись розповідає Анастасія.
Головними статтями українського експорту в останні роки стали металургія та хімічна промисловість. Шанувальники мистецтва кажуть, що українці можуть заробляти на життя і менш енерговитратною та набагато екологічно чистішою продукцією.
