Обрання нового голови Спілки письменників – одне з пріоритетних завдань зустрічі.
Нинішній її очільник Володимир Яворівський вважає свою 10-річну діяльність на цій посаді успішною. Каже, вдалося і майно зберегти, і захистити мистецьке об’єднання від розколів. Попри це, зазначає, що передбачає критику на свою адресу і готовий до неї.
«Будуть критикувати – і справедливо. Треба було глибше реформувати Спілку. Не вдалося відродити видавництво «Український письменник», треба було активніше робити виїзні засідання в областях, зустрічатися з губернаторами, письменниками. Десь не вистачило часу, десь – волі. Через те каюся», – зауважив Яворівський.
Конкуренції він чекає головним чином від молодих колег. Разом з тим, зазначає, що на нещодавньому з’їзді очільники обласних організацій дійшли згоди, що керівником такого об’єднання має бути «народний депутат, який не боїться влади, не буде згинатися перед нею».
Спілка – не отара баранів, яких треба рятувати від вовків
Письменник Павло Мовчан – депутат, проте не має наміру брати участі у цих виборах. На його думку, не важливо, хто стане головою Спілки, адже майбутнього у неї немає. Через «зневажливі дії керівництва» мистецьке об’єднання, зазначає він, «перетворилося на об’єкт зазіхань». Вибори нового голови, на його думку, будуть лише формальністю, адже принцип демократичності «зламаний низкою поправок до статуту, яким маніпулюватимуть у ці дні».
«Була проведена велика попередня робота тих, хто хоче зберегти свої позиції: процедура відбору делегатів і все, що пов’язане з наслідками цієї роботи. Відбудеться канонізація нинішнього голови спілки», – відзначив Мовчан.
Зміна керівництва спілки все ж відбудеться. Такої думки учасник з’їзду Михайло Слабошпицький. Каже, найбільше шансів стати новим керівником мають Василь Шкляр та Віктор Баранов. А от Володимир Яворівський, згідно зі статутом, втретє поспіль бути обраний на цю посаду не може, зазначає він. До того ж, каже, що нинішній голова – «особа не популярна у столичній організації», а вона, вважає Слабошпицький, відіграє значну роль під час голосування, адже має найбільше делегатів.
«Нині іде інформаційна війна. Поширюється думка, що тільки народний депутат може очолювати спілку, у той час, коли звідусіль ідуть рейдерські атаки. Потрібна авторитетна особистість. Спілка не стадо баранів, яке треба рятувати від вовка», – наголосив Слабошпицький.
Або політика, або література
Письменник Андрій Кокотюха не є членом Спілки письменників. Вважає такі об’єднання «сталінськими ноу-хау». На його думку, подібні з’їзди не вирішують важливих питань у розвитку сучасної української літератури.
«Сьогодні як керівництво, так і члени спілки носять у кишенях членські квитки, але від їхньої діяльності користі «0», якщо не «-1». Вони б говорили не про політику, а популяризували читання. Ну що це за Спілка письменників, голова якої – член політичної партії? Або ти іди в політику, або будь письменником», – зауважив Кокотюха.
За всю історію існування Національну спілку письменників України у різний час очолило 11 літераторів, серед яких Микола Бажан, Максим Рильський, Олесь Гончар та Павло Загребельний.
Згідно з чинним статутом, максимальний термін головування у спілці становить 2 каденції, тобто 10 років.
Нинішній її очільник Володимир Яворівський вважає свою 10-річну діяльність на цій посаді успішною. Каже, вдалося і майно зберегти, і захистити мистецьке об’єднання від розколів. Попри це, зазначає, що передбачає критику на свою адресу і готовий до неї.
«Будуть критикувати – і справедливо. Треба було глибше реформувати Спілку. Не вдалося відродити видавництво «Український письменник», треба було активніше робити виїзні засідання в областях, зустрічатися з губернаторами, письменниками. Десь не вистачило часу, десь – волі. Через те каюся», – зауважив Яворівський.
Конкуренції він чекає головним чином від молодих колег. Разом з тим, зазначає, що на нещодавньому з’їзді очільники обласних організацій дійшли згоди, що керівником такого об’єднання має бути «народний депутат, який не боїться влади, не буде згинатися перед нею».
Спілка – не отара баранів, яких треба рятувати від вовків
Письменник Павло Мовчан – депутат, проте не має наміру брати участі у цих виборах. На його думку, не важливо, хто стане головою Спілки, адже майбутнього у неї немає. Через «зневажливі дії керівництва» мистецьке об’єднання, зазначає він, «перетворилося на об’єкт зазіхань». Вибори нового голови, на його думку, будуть лише формальністю, адже принцип демократичності «зламаний низкою поправок до статуту, яким маніпулюватимуть у ці дні».
«Була проведена велика попередня робота тих, хто хоче зберегти свої позиції: процедура відбору делегатів і все, що пов’язане з наслідками цієї роботи. Відбудеться канонізація нинішнього голови спілки», – відзначив Мовчан.
Зміна керівництва спілки все ж відбудеться. Такої думки учасник з’їзду Михайло Слабошпицький. Каже, найбільше шансів стати новим керівником мають Василь Шкляр та Віктор Баранов. А от Володимир Яворівський, згідно зі статутом, втретє поспіль бути обраний на цю посаду не може, зазначає він. До того ж, каже, що нинішній голова – «особа не популярна у столичній організації», а вона, вважає Слабошпицький, відіграє значну роль під час голосування, адже має найбільше делегатів.
«Нині іде інформаційна війна. Поширюється думка, що тільки народний депутат може очолювати спілку, у той час, коли звідусіль ідуть рейдерські атаки. Потрібна авторитетна особистість. Спілка не стадо баранів, яке треба рятувати від вовка», – наголосив Слабошпицький.
Або політика, або література
Письменник Андрій Кокотюха не є членом Спілки письменників. Вважає такі об’єднання «сталінськими ноу-хау». На його думку, подібні з’їзди не вирішують важливих питань у розвитку сучасної української літератури.
«Сьогодні як керівництво, так і члени спілки носять у кишенях членські квитки, але від їхньої діяльності користі «0», якщо не «-1». Вони б говорили не про політику, а популяризували читання. Ну що це за Спілка письменників, голова якої – член політичної партії? Або ти іди в політику, або будь письменником», – зауважив Кокотюха.
За всю історію існування Національну спілку письменників України у різний час очолило 11 літераторів, серед яких Микола Бажан, Максим Рильський, Олесь Гончар та Павло Загребельний.
Згідно з чинним статутом, максимальний термін головування у спілці становить 2 каденції, тобто 10 років.
