Книжкова виставка, присвячена Мілошеві, в Університеті ім. Нобеля, 10 жовтня 2011 року
Україна відкриває для себе нобелівського лауреата, польського поета і мислителя Чеслава Мілоша
Дніпропетровськ – В Україні розпочався цикл інтелектуальних дискусій «Уроки Мілоша для України», присвячених Чеславу Мілошу, польському поету, перекладачеві і мислителю, лауреатові Нобелівської премії з літератури 1980 року. На дискусію, яка відбулась у Дніпропетровську, в Університеті імені Альфреда Нобеля, зібралися відомі письменники та перекладачі, президенти і представники ПЕН-клубів із різних країн – України, Білорусі, Литви, Польщі, з якими так чи інакше було пов’язане життя і творчість Мілоша.
Біографія польського генія Чеслава Мілоша, як визнають дослідники, повна несподіваних поворотів. Народився у маєтку на кордоні нинішньої Литви та Білорусі, а став провідним знавцем у галузі полоністики і видатним польським поетом. Певний час працював на «Польському радіо» у Вільнюсі (Вільно), але був звільнений за звинуваченнями в підтримці прагнень приєднання Вільнюса до Литви та у діяльності на користь білоруської культури.
Після Другої світової війни працював у дипломатичних установах Польщі за кордоном, але 1951 року, бачачи плоди комуністичного режиму на батьківщині, попросив політичного притулку у Франції.
Керівники та учасники ПЕН-клубів
Геній перед обличчям комуністичного режиму
За словами учасників інтелектуальної дискусії у Дніпропетровську, постать Мілоша для поляків має те ж значення, що й Франка для українців: вони обоє сміливо викривали вади суспільства, були геніальними поетами та вченими, сповідували ліберальні ідеї.
«Людина, у якої з довоєнних часів була ліва ідеологія, не обов’язково комуністична, але ліва, і ця людина лицем до лиця зіткнулась із комуністичним режимом сталінських часів у Польщі. Причому в Польщі зруйнованій, в Польщі на третину зміщеній зі сходу на захід. Ця Польща осиротіла, це Польща – без євреїв, українців, білорусів, литовців, залишились одні поляки. Така Польща стала сиротою свого минулого. І Мілош описує свої переживання, спостереження», – зазначив президент польського ПЕН-клубу, перекладач та історик Адам Поморський.
А втім, активісти дискусії визнають: в Україні існує «трагічне незнання» творчості Чеслава Мілоша. На думку науковців, це спадок радянських часів, коли книжки польського генія були заборонені. Між тим суспільна думка Мілоша як ніколи актуальна, зокрема його роздуми про людську гідність, інтереси конкретної людини, зазначив український історик, доктор історичних наук Ярослав Грицак.
«Мілош завжди уникав великих ідеологій, він їх ненавидів, він ненавидів комунізм, він ненавидів націоналізм. І я вважаю, що цей стиль мислення зараз конче потрібний для нашої країни, бо у нас зараз говорять про захист інтересів України, Росії, Литви і дуже мало про захист інтересів українців, росіян, литовців», – вважає Ярослав Грицак.
Дніпродзержинський поет Сергій Злючий, перекладач Мілоша
Творча спадщина Мілоша – не для масового читача?
Внесок у популяризацію творчої спадщини Чеслава Мілоша наразі зробили і на Дніпропетровщині. Дніпродзержинський поет Сергій Злючий видав збірку перекладів творів Мілоша українською мовою. На жаль, каже автор, ця книга поки лишилась непоміченою серед масового читача.
«Мене, як поета, він зацікавив передусім прекрасною поезією, це дуже глибокі роздуми над сенсом буття, релігії, любові. Мілош існує в декількох іпостасях. Його есе різко відрізняється своєю суспільністю, громадською позицією. Він просто надзвичайно складний, він інтелектуальний – це для одиниць», – сказав Сергій Злючий в інтерв’ю Радіо Свобода.
Наступна, після Дніпропетровська, «мілошевська» конференція відбудеться у Харкові, в листопаді. Таким чином Україна долучається до масштабних відзначень сторіччя з дня народження великого мислителя і поета, що тривають зараз у Польщі. 2011 рік польський Сейм оголосив Роком Мілоша.
Довідка для сайту
Чеслав Мілош (1911-2004) – одна з ключових фігур польської літератури і суспільної думки XX століття, лауреат Нобелівської премії в галузі літератури за 1980 рік. Народився в 1911 році в садибі Шетейне Ковенської губернії. Випускник Університету Стефана Баторія у Вільнюсі в 1934 році. Дебютував книгою поезії «Три зими» в тому ж році У студентські роки – один із організаторів та лідерів поетичної групи «Жагари». Під час німецької окупації жив у Варшаві, видаючи в підпіллі свої вірші. Після війни опублікував у Варшаві книгу віршів «Спасіння». 1951 року емігрував із Польщі до Франції, а потім до США, де викладав сучасну літературу. Уже за кордоном опублікував багато книг віршів і поем, книги прози, есе. Був почесним доктором університетів багатьох країн світу. Після політичних змін у Польщі в 90-і роки Чеслав Мілош повернувся на батьківщину, помер у Кракові.
Журналістка-фрілансерка. Працюю кореспонденткою Радіо Свобода в Дніпрі з 2006 року. Народилась на Дніпропетровщині. Закінчила факультет систем і засобів масової комунікації Дніпровського національного університету – магістр журналістики. Писала для місцевих та загальноукраїнських газет і журналів, працювала новинкаркою та дикторкою на радіо, кореспонденткою та редакторкою сайту в інформагенції. Пишу, фотографую, надихаюсь історіями людей.
