Шлях свободи звільняє від тоталітаризму, ідеології меншовартості та вторинності, і подолати цю дорогу здатна лише освічена нація з розвиненими традиціями демократії. На жаль, Україна з огляду на брак порозуміння поміж владою та опозицією, відсутність співпраці між політиками та суспільством і проблеми, пов’язані з розвитком науки, освіти та культури, перебуває лише на початку цього євро-центричного шляху свободи.
Український шлях свободи пролягає крізь терни економічних проблем і соціальних негараздів, проблеми з розчаруваннями діями влади та недовірою до опозиції, несприйняття наукових та освітніх реформ, запропонованих суспільству нинішньою владою. Про це говорили на конференції почесний президент Києво-Могилянської академії В’ячеслав Брюховецький, депутат Європарламенту Марек Сівець, інші лектори.
«Якщо говорити глобально, то Україна, як і більша частина світу, нині зітнулася з глибинними проблемами філософського характеру – куди ми йдемо, як ми поборемо кризу. І якщо світ для філософів античності або для Григорія Сковороди видавався безмежним. І проблему можна було вирішити, відсторонившись від неї, або ж просто утікаючи від неї, то сучасний світ замалий для цього, і відповідальність за існування свободи, демократії, матеріального існування суспільства лежить на кожному», – зазначає колишній посол США в Україні (1993–1998 роки), а нині співголова Ради директорів Києво-Могилянської фундації Вільям Грін Міллер.
Україна – Європа. Виклики і ризики
Нині, коли Євросоюз унаслідок соціально-економічної кризи переживає кризу психологічну, розраховувати на належне місце у спільноті європейських народів може лише освічена держава, вважає польський політик Марек Сівець.
«Україна, розпочавши свій шлях свободи, знехтувала досвідом Польщі та інших держав «соціалістичного табору», які освітні та економічні реформи розпочинали відразу, як тільки відмовились від соціалістичного способу життя, – каже він. – Ті реформи, які впроваджує нині українська влада, були потрібні значно раніше, зараз це виглядає як намагання швидко і відразу досягти успіху, а такого не буває, і суспільство це зрозуміло».
Професор Арно Ренуар (Франція) додає: Україні конче потрібно долучити до внутрішніх реформ своїх інтелектуалів, щоб отримати нормальну стартову позицію для інтеграції з ЄС після підписання відповідної угоди.
Незважаючи на внутрішні ризики, які загрожують євроінтеграції України, – зволікання з реформами тощо – українська влада продовжуватиме політику інтеграції з ЄС, наголосила секретар Ради національної безпеки та оборони Раїса Богатирьова.
«Україна наблизилась упритул до підписання угоди про асоціацію з ЄС, – зазначає вона. – Треба віддати належне попередньому Президенту, наскільки послідовно відстоювалась політика (євроінтеграції). Сьогоднішня влада теж крокує цією дорогою, і нас повинно підтримати українське суспільство: іншого вибору нема».
«Освічена людина менше бряцає зброєю» – професор Брюховецький
Учасники конференції також обговорили проблеми освіти в Україні та ЄС. На думку професора В’ячеслава Брюховецького, сучасна освіта не здатна оперативно реагувати на соціальну та економічну кризу, на зміни довкілля людини, тощо. Глобалізація, з одного боку, дозволяє київським студентам слухати лекції провідних західних інтелектуалів через електронні мережі, а з іншого – на другий, а то і третій план відсуває питання національної історії та культури, проблему формування національної ідентичності особи. Освіта – це також запобіжний захід проти конфліктів, вважає Брюховецький.
А ректор Київського політехнічного інституту Михайло Згуровський, підсумовуючи дискусії, наголосив: якість освіти, рівень знань, загальний культурний рівень особи, суспільства і політикуму – це двигун або гальмо до розвитку держави.
«Освіта у розвиненому цивілізованому світі, до якого має належати Україна, повинна зараз стати передньою ланкою у вирішенні усіх наявних проблем. Перш за все, ми повинні зрозуміти, яку модель майбутнього суспільства ми маємо збудувати, і далі поставити у відповідність до цієї моделі людський капітал», – зазначив Згуровський.
А місія освіти в Україні, Європі, світі – взяти на себе місію підготовки цього унікального капіталу, на цій думці зійшлись усі учасники конференції.
Український шлях свободи пролягає крізь терни економічних проблем і соціальних негараздів, проблеми з розчаруваннями діями влади та недовірою до опозиції, несприйняття наукових та освітніх реформ, запропонованих суспільству нинішньою владою. Про це говорили на конференції почесний президент Києво-Могилянської академії В’ячеслав Брюховецький, депутат Європарламенту Марек Сівець, інші лектори.
«Якщо говорити глобально, то Україна, як і більша частина світу, нині зітнулася з глибинними проблемами філософського характеру – куди ми йдемо, як ми поборемо кризу. І якщо світ для філософів античності або для Григорія Сковороди видавався безмежним. І проблему можна було вирішити, відсторонившись від неї, або ж просто утікаючи від неї, то сучасний світ замалий для цього, і відповідальність за існування свободи, демократії, матеріального існування суспільства лежить на кожному», – зазначає колишній посол США в Україні (1993–1998 роки), а нині співголова Ради директорів Києво-Могилянської фундації Вільям Грін Міллер.
Україна – Європа. Виклики і ризики
Нині, коли Євросоюз унаслідок соціально-економічної кризи переживає кризу психологічну, розраховувати на належне місце у спільноті європейських народів може лише освічена держава, вважає польський політик Марек Сівець.
«Україна, розпочавши свій шлях свободи, знехтувала досвідом Польщі та інших держав «соціалістичного табору», які освітні та економічні реформи розпочинали відразу, як тільки відмовились від соціалістичного способу життя, – каже він. – Ті реформи, які впроваджує нині українська влада, були потрібні значно раніше, зараз це виглядає як намагання швидко і відразу досягти успіху, а такого не буває, і суспільство це зрозуміло».
Професор Арно Ренуар (Франція) додає: Україні конче потрібно долучити до внутрішніх реформ своїх інтелектуалів, щоб отримати нормальну стартову позицію для інтеграції з ЄС після підписання відповідної угоди.
Незважаючи на внутрішні ризики, які загрожують євроінтеграції України, – зволікання з реформами тощо – українська влада продовжуватиме політику інтеграції з ЄС, наголосила секретар Ради національної безпеки та оборони Раїса Богатирьова.
«Україна наблизилась упритул до підписання угоди про асоціацію з ЄС, – зазначає вона. – Треба віддати належне попередньому Президенту, наскільки послідовно відстоювалась політика (євроінтеграції). Сьогоднішня влада теж крокує цією дорогою, і нас повинно підтримати українське суспільство: іншого вибору нема».
«Освічена людина менше бряцає зброєю» – професор Брюховецький
Учасники конференції також обговорили проблеми освіти в Україні та ЄС. На думку професора В’ячеслава Брюховецького, сучасна освіта не здатна оперативно реагувати на соціальну та економічну кризу, на зміни довкілля людини, тощо. Глобалізація, з одного боку, дозволяє київським студентам слухати лекції провідних західних інтелектуалів через електронні мережі, а з іншого – на другий, а то і третій план відсуває питання національної історії та культури, проблему формування національної ідентичності особи. Освіта – це також запобіжний захід проти конфліктів, вважає Брюховецький.
А ректор Київського політехнічного інституту Михайло Згуровський, підсумовуючи дискусії, наголосив: якість освіти, рівень знань, загальний культурний рівень особи, суспільства і політикуму – це двигун або гальмо до розвитку держави.
«Освіта у розвиненому цивілізованому світі, до якого має належати Україна, повинна зараз стати передньою ланкою у вирішенні усіх наявних проблем. Перш за все, ми повинні зрозуміти, яку модель майбутнього суспільства ми маємо збудувати, і далі поставити у відповідність до цієї моделі людський капітал», – зазначив Згуровський.
А місія освіти в Україні, Європі, світі – взяти на себе місію підготовки цього унікального капіталу, на цій думці зійшлись усі учасники конференції.
