Ініціатор законопроекту депутат, лідер Комуністичної партії України Петро Симоненко стверджує, що сплатити гроші абсолютно реально. За рахунок яких коштів? Він пропонує запровадити, наприклад, податок на розкіш. А гроші акумулювати в спеціальному фонді.
«Загальна сума там 132 мільярди. Є багато економічних шляхів віднайти ці гроші. Те ж саме використання різниці внутрішнього валового продукту (цього і наступного року), інші методи, тоді можна буде за 2-3, максимум 5 років все зробити. У першу чергу треба визнати це державним боргом. Треба мати політичну волю, державний підхід, а також змусити багатих ділитися з бідними. Треба врахувати те, що є люди дуже похилого віку, за життя їм треба повернути те, що вони заробили», – говорить Симоненко.
У законопроекті Симоненка передбачається, що на компенсацію знецінених вкладів Ощадбанку СРСР у план держбюджету на 2012 рік буде закладено 1 мільярд гривень.
Але зараз у проекті бюджету цієї суми нема, на відміну від 2008 року, коли були розпочаті аналогічні виплати, говорить депутат від БЮТ Сергій Терьохін.
Тоді в Ощадбанку зареєструвалися 12 мільйонів претендентів на компенсацію внесків. Виплатили гроші лише третині – 4 мільйонам, зауважує депутат.
«У нас існував закон, він і зараз існує, який встановлює матрицю цих виплат. Але влада помінялася, виплати зупинилися, незважаючи на те, що є закон, тобто обов’язок уряду їх робити. У нас було 2 етапи, перший – виплата тисячі гривень (до цього були так звані гробові виплати, сплачувалися гроші лише спадкоємцю померлої особи). І другий – планувалося залишок, який був не виплачений людям зі вкладами понад 1000 гривень, перевести в цінні папери або виплатити їм залежно від інфляції 1000 або 2000 гривень».
Утопія чи реальність?
Повернути весь борг колишнього Ощадбанку СРСР – це утопія, вважає економіст Ігор Бураковський. Тому, за його словами, цю тему треба закрити, хоча це буде і жорстке рішення.
«Проблема виплат втрачених заощаджень у колишньому Ощадбанку Радянського Союзу не має раціонального економічного вирішення. Виходячи з цього, я, чесно кажучи, не бачу можливостей це зробити ані в поточному чи наступному році, ані за тих умов, коли в Україні стабілізується економічна ситуація. Тому треба припинити використовувати цю тему як інструмент політичної боротьби», – стверджує економіст.
Усі країни колишнього СРСР змушені вирішувати проблему компенсації знецінених заощаджень у радянському Ощадбанку. Казахстану і Литві, наприклад, вдалося повністю погасити заборгованість. Зокрема, литовці отримали до двох тисяч доларів.
Середня компенсація у Литві склала 850 євро, максимальна 1400 євро. Майже третина населення Литви отримала від держави понад один мільярд євро. Кошти на відшкодування знецінених вкладів були отримані від приватизації значних промислових об’єктів, зокрема від продажу державних акцій нафтопереробного підприємства «Mazeikiu nafta» польській компанії «PKN Orlen».
Автомобіль, дача чи тисяча гривень
Сім’я киянки Ірини за часи Радянського Союзу мала на книжці чималі заощадження. Батьки жінки багато років відкладали на «чорний день». Але свою компенсацію Ірина досі не отримала.
«У мене і моїх батьків на той час на книжці були досить великі гроші. Можна було купити автомобіль, дачу. Але я не отримала ні свою 1000 гривень, ні компенсацію, яку мала отримати як спадкоємиця батьків. Адже коли йшли ці виплати, то були такі великі черги, ажіотаж був у касах. Мені було незручно йти і відбирати час і чергу у тих пенсіонерів, які, мабуть, більше потребували цих грошей, аніж я. Звичайно, я б хотіла отримати втрачені гроші, хоча б частково. Хоча це не порівняти з тим, що можна було купити за ті гроші, радянські», – говорить жінка.
Задля виділення коштів на компенсацію вкладів Кабінету міністрів України доведеться скоротити інші витрати, говорить фінансовий аналітик Олена Білан. А зараз, коли світ ще не вийшов з фінансової кризи, додаткові кошти Україні знайти дуже важко, стверджує Білан.
«Зважаючи на те, що є ризики і для світової, і для української економіки, то зараз буде важко виділяти з бюджету додаткові кошти на якісь нові проекти. Світова економіка зараз сповільнюється, це означає, що українська економіка теж буде сповільнюватися, відповідно надходження до бюджету будуть менші».
Щоб зменшити навантаження на бюджет і все ж відшкодувати людям внески, економісти пропонують інший механізм: усі вкладники Ощадбанку отримують можливість стати його власниками, вклади конвертують в акції. Тоді необхідна на компенсації сума може знизитися вдвічі, стверджують фахівці. Існує й інша можливість безготівкових розрахунків. Наприклад, переведення компенсації внесків на оплату за навчання або лікування.
«Загальна сума там 132 мільярди. Є багато економічних шляхів віднайти ці гроші. Те ж саме використання різниці внутрішнього валового продукту (цього і наступного року), інші методи, тоді можна буде за 2-3, максимум 5 років все зробити. У першу чергу треба визнати це державним боргом. Треба мати політичну волю, державний підхід, а також змусити багатих ділитися з бідними. Треба врахувати те, що є люди дуже похилого віку, за життя їм треба повернути те, що вони заробили», – говорить Симоненко.
У законопроекті Симоненка передбачається, що на компенсацію знецінених вкладів Ощадбанку СРСР у план держбюджету на 2012 рік буде закладено 1 мільярд гривень.
Але зараз у проекті бюджету цієї суми нема, на відміну від 2008 року, коли були розпочаті аналогічні виплати, говорить депутат від БЮТ Сергій Терьохін.
Тоді в Ощадбанку зареєструвалися 12 мільйонів претендентів на компенсацію внесків. Виплатили гроші лише третині – 4 мільйонам, зауважує депутат.
«У нас існував закон, він і зараз існує, який встановлює матрицю цих виплат. Але влада помінялася, виплати зупинилися, незважаючи на те, що є закон, тобто обов’язок уряду їх робити. У нас було 2 етапи, перший – виплата тисячі гривень (до цього були так звані гробові виплати, сплачувалися гроші лише спадкоємцю померлої особи). І другий – планувалося залишок, який був не виплачений людям зі вкладами понад 1000 гривень, перевести в цінні папери або виплатити їм залежно від інфляції 1000 або 2000 гривень».
Утопія чи реальність?
Повернути весь борг колишнього Ощадбанку СРСР – це утопія, вважає економіст Ігор Бураковський. Тому, за його словами, цю тему треба закрити, хоча це буде і жорстке рішення.
«Проблема виплат втрачених заощаджень у колишньому Ощадбанку Радянського Союзу не має раціонального економічного вирішення. Виходячи з цього, я, чесно кажучи, не бачу можливостей це зробити ані в поточному чи наступному році, ані за тих умов, коли в Україні стабілізується економічна ситуація. Тому треба припинити використовувати цю тему як інструмент політичної боротьби», – стверджує економіст.
Усі країни колишнього СРСР змушені вирішувати проблему компенсації знецінених заощаджень у радянському Ощадбанку. Казахстану і Литві, наприклад, вдалося повністю погасити заборгованість. Зокрема, литовці отримали до двох тисяч доларів.
Середня компенсація у Литві склала 850 євро, максимальна 1400 євро. Майже третина населення Литви отримала від держави понад один мільярд євро. Кошти на відшкодування знецінених вкладів були отримані від приватизації значних промислових об’єктів, зокрема від продажу державних акцій нафтопереробного підприємства «Mazeikiu nafta» польській компанії «PKN Orlen».
Автомобіль, дача чи тисяча гривень
Сім’я киянки Ірини за часи Радянського Союзу мала на книжці чималі заощадження. Батьки жінки багато років відкладали на «чорний день». Але свою компенсацію Ірина досі не отримала.
«У мене і моїх батьків на той час на книжці були досить великі гроші. Можна було купити автомобіль, дачу. Але я не отримала ні свою 1000 гривень, ні компенсацію, яку мала отримати як спадкоємиця батьків. Адже коли йшли ці виплати, то були такі великі черги, ажіотаж був у касах. Мені було незручно йти і відбирати час і чергу у тих пенсіонерів, які, мабуть, більше потребували цих грошей, аніж я. Звичайно, я б хотіла отримати втрачені гроші, хоча б частково. Хоча це не порівняти з тим, що можна було купити за ті гроші, радянські», – говорить жінка.
Задля виділення коштів на компенсацію вкладів Кабінету міністрів України доведеться скоротити інші витрати, говорить фінансовий аналітик Олена Білан. А зараз, коли світ ще не вийшов з фінансової кризи, додаткові кошти Україні знайти дуже важко, стверджує Білан.
«Зважаючи на те, що є ризики і для світової, і для української економіки, то зараз буде важко виділяти з бюджету додаткові кошти на якісь нові проекти. Світова економіка зараз сповільнюється, це означає, що українська економіка теж буде сповільнюватися, відповідно надходження до бюджету будуть менші».
Щоб зменшити навантаження на бюджет і все ж відшкодувати людям внески, економісти пропонують інший механізм: усі вкладники Ощадбанку отримують можливість стати його власниками, вклади конвертують в акції. Тоді необхідна на компенсації сума може знизитися вдвічі, стверджують фахівці. Існує й інша можливість безготівкових розрахунків. Наприклад, переведення компенсації внесків на оплату за навчання або лікування.
