Журналіст-розслідувач, а віднедавна генеральний продюсер львівського телеканалу «ЗІК» Дмитро Добродомов цього літа звернувся до органів міліції та прокуратури із заявою про те, що він зазнає тиску через свою професійну діяльність. За словами Дмитра, йому та його родині почали погрожувати невідомі – після серії журналістських розслідувань про зловживання місцевої влади у Львівській області. Утім, кримінальну справу, порушену за цим фактом, невдовзі закрили.
Подібного тиску зазнає полтавська активістка Ірина Земляна, яка бореться за виконання закону «Про доступ до публічної інформації». Кримінальну справу за фактом тиску на неї не закрили, більше того – у прес-службі Адміністрації Президента її наводять як приклад реакції влади на порушення свободи слова. Однак стали тиснути вже на матір Ірини. У школі, де вона працює директором, не припиняються перевірки. Ці та інші факти навела сьогодні на міжвідомчій робочій групі із захисту свободи слова та прав журналістів директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар.
«Є кілька справ, які Генпрокуратура погодилася закрити, – каже вона. – Зокрема це справа Дмитра Добродомова. Я добре знаю цю ситуацію і цього журналіста, і мені незрозуміло, чому справу закрили, адже на нього дійсно вчиняли тиск. Мала місце, фактично, відписка. Цю справу варто переглянути і з’ясувати, чому Генпрокуратура погодилася з висновками місцевих прокуратур?»
Вікторія Сюмар вважає, що в цьому напрямку прокуратурі та міліції бракує системного підходу. За її словами, навіть якщо сам журналіст не звертається до правоохоронців, вони можуть починати розслідування таких випадків навіть на підставі відео, викладеного в інтернеті.
Генпрокуратура реагує на всі звернення про свободу слова – Занфіров
Зі свого боку, заступник Генерального прокурора Віктор Занфіров запевняє, що тримає всі справи щодо порушень свободи слова на постійному контролі.
«Ми створили в себе робочу групу і опрацювали всі 86 звернень, які зробили Національна спілка журналістів та «Українська правда». Ухвалили по них 31 рішення, порушили 12 кримінальних справ, 6 із яких вже в суді. Однак 13 звернень не підтвердилися».
Втім, представники і Генпрокуратури, і МВС не змогли пояснити, чому не покарані винні у тиску на Добродомова і Земляну, а також – із чиєї вини постраждали журналісти, яких «Беркут» силою відтісняв із зали суду 6-7 липня під час слухання справи Тимошенко. Заступник начальника слідчого управління МВС Олег Татаров навіть не зміг пояснити, куди поділося в міністерстві звернення про цей інцидент, яке підписали понад 20 журналістів.
Європейський досвід: той, хто бив журналістів, не відповідає посаді
Представник міжнародної організації «Репортери без кордонів» Оксана Романюк відзначає, що захист свободи слова в Україні відповідає міжнародним стандартам, але тільки на папері. Тому, на її думку, тут варто застосувати практичний досвід європейських держав: домагатися звільнення з роботи кожного, хто до цього причетний.
«Якщо так штучно обмежують доступ до інформації, якщо журналістів б’ють просто в залі суду, постає питання, наскільки відповідають своїм посадам ті, хто ухвалює рішення. Наскільки вони мають право посідати ці посади», – вважає представниця міжнародної організації.
Від початку року правоохоронні органи України отримали від об’єднань журналістів 106 звернень про перешкоджання свободі слова та діяльності медіа.
Подібного тиску зазнає полтавська активістка Ірина Земляна, яка бореться за виконання закону «Про доступ до публічної інформації». Кримінальну справу за фактом тиску на неї не закрили, більше того – у прес-службі Адміністрації Президента її наводять як приклад реакції влади на порушення свободи слова. Однак стали тиснути вже на матір Ірини. У школі, де вона працює директором, не припиняються перевірки. Ці та інші факти навела сьогодні на міжвідомчій робочій групі із захисту свободи слова та прав журналістів директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар.
«Є кілька справ, які Генпрокуратура погодилася закрити, – каже вона. – Зокрема це справа Дмитра Добродомова. Я добре знаю цю ситуацію і цього журналіста, і мені незрозуміло, чому справу закрили, адже на нього дійсно вчиняли тиск. Мала місце, фактично, відписка. Цю справу варто переглянути і з’ясувати, чому Генпрокуратура погодилася з висновками місцевих прокуратур?»
Вікторія Сюмар вважає, що в цьому напрямку прокуратурі та міліції бракує системного підходу. За її словами, навіть якщо сам журналіст не звертається до правоохоронців, вони можуть починати розслідування таких випадків навіть на підставі відео, викладеного в інтернеті.
Генпрокуратура реагує на всі звернення про свободу слова – Занфіров
Зі свого боку, заступник Генерального прокурора Віктор Занфіров запевняє, що тримає всі справи щодо порушень свободи слова на постійному контролі.
«Ми створили в себе робочу групу і опрацювали всі 86 звернень, які зробили Національна спілка журналістів та «Українська правда». Ухвалили по них 31 рішення, порушили 12 кримінальних справ, 6 із яких вже в суді. Однак 13 звернень не підтвердилися».
Втім, представники і Генпрокуратури, і МВС не змогли пояснити, чому не покарані винні у тиску на Добродомова і Земляну, а також – із чиєї вини постраждали журналісти, яких «Беркут» силою відтісняв із зали суду 6-7 липня під час слухання справи Тимошенко. Заступник начальника слідчого управління МВС Олег Татаров навіть не зміг пояснити, куди поділося в міністерстві звернення про цей інцидент, яке підписали понад 20 журналістів.
Європейський досвід: той, хто бив журналістів, не відповідає посаді
Представник міжнародної організації «Репортери без кордонів» Оксана Романюк відзначає, що захист свободи слова в Україні відповідає міжнародним стандартам, але тільки на папері. Тому, на її думку, тут варто застосувати практичний досвід європейських держав: домагатися звільнення з роботи кожного, хто до цього причетний.
«Якщо так штучно обмежують доступ до інформації, якщо журналістів б’ють просто в залі суду, постає питання, наскільки відповідають своїм посадам ті, хто ухвалює рішення. Наскільки вони мають право посідати ці посади», – вважає представниця міжнародної організації.
Від початку року правоохоронні органи України отримали від об’єднань журналістів 106 звернень про перешкоджання свободі слова та діяльності медіа.
