Давати чи не давати грекам наступний транш грошової допомоги? 17 країн єврозони сьогодні у Люксембурзі шукатимуть відповідь на це питання. Їх чекає інша складна дилема: як змусити непокірні держави цього валютного союзу вкладати гроші до Європейського фонду фінансової стабільності, що має служити своєрідним щитом від нападів на фінансову систему співдружності з боку світових ринків.
Сьогодні ввечері на засіданні так званої Єврогрупи, тобто клубу міністрів фінансів держав зони євро, вочевидь, намагатимуться тиснути на держави, що надто зволікають із ратифікацією рішення щодо відрахувань до цього фонду. Найбільший головний біль європейських лідерів викликає позиція Словаччини, яка минулого року вже відмовилася брати участь у допомозі грекам. Нинішні побоювання стосуються надто пізнього ухвалення рішення про залучення словацьких грошей до створення Фонду стабільності, який має нараховувати щонайменше 440 мільярдів євро.
Минулого тижня грецький прем’єр-міністр Йоргос Папандреу здійснив турне по таких важливих європейських столицях, як Берлін, Варшава та Париж. Мета цих візитів була одна: аналіз можливостей та пошук шляхів виходу Греції з нечуваної кризи, рівної якій ця держава за всю свою новітню історію не знала.
Європі потрібна стабільність
Характерно, що Франція була першою країною Європейської спільноти, депутати якої дали «зелене світло» на втілення угоди щодо другого плану фінансового порятунку греків, ухваленої на саміті ЄС у липні. Лише минулого тижня цей план ратифікувала одинадцята держава єврозони – Німеччина, цей важковаговик європейської економіки. Президент Франції Ніколя Саркозі, з огляду на підтримку Берліна, висловив полегшення та переконання, що «згода між Францією та Німеччиною щодо привнесення стабільності, яка нині так конче потрібна світу та Європі, є повною», – каже французький керівник.
Однак, напруга навколо грецької боргової проблеми наростає. На початку вересня інспектори від МВФ, Євросоюзу та Європейського центрального банку раптово покинула Афіни через невдоволення від повільних дій грецьких лідерів щодо впровадження плану суворих заощаджень. Сьогодні єврокомісар із монетарної політики Оллі Рен має також поінформувати міністрів про результати нового візиту інспекторів та про умови МВФ для виділення наступного, вже шостого траншу допомоги у розмірі 8 мільярдів євро.
Тим часом, коли політики різних європейських країн та рівнів намагаються між собою домовитися, без стороннього, за оцінками фахівців, грошового вливання всередині жовтня Афіни не матимуть грошей для погашення своїх боргів.
Сьогодні ввечері на засіданні так званої Єврогрупи, тобто клубу міністрів фінансів держав зони євро, вочевидь, намагатимуться тиснути на держави, що надто зволікають із ратифікацією рішення щодо відрахувань до цього фонду. Найбільший головний біль європейських лідерів викликає позиція Словаччини, яка минулого року вже відмовилася брати участь у допомозі грекам. Нинішні побоювання стосуються надто пізнього ухвалення рішення про залучення словацьких грошей до створення Фонду стабільності, який має нараховувати щонайменше 440 мільярдів євро.
Минулого тижня грецький прем’єр-міністр Йоргос Папандреу здійснив турне по таких важливих європейських столицях, як Берлін, Варшава та Париж. Мета цих візитів була одна: аналіз можливостей та пошук шляхів виходу Греції з нечуваної кризи, рівної якій ця держава за всю свою новітню історію не знала.
Європі потрібна стабільність
Характерно, що Франція була першою країною Європейської спільноти, депутати якої дали «зелене світло» на втілення угоди щодо другого плану фінансового порятунку греків, ухваленої на саміті ЄС у липні. Лише минулого тижня цей план ратифікувала одинадцята держава єврозони – Німеччина, цей важковаговик європейської економіки. Президент Франції Ніколя Саркозі, з огляду на підтримку Берліна, висловив полегшення та переконання, що «згода між Францією та Німеччиною щодо привнесення стабільності, яка нині так конче потрібна світу та Європі, є повною», – каже французький керівник.
Однак, напруга навколо грецької боргової проблеми наростає. На початку вересня інспектори від МВФ, Євросоюзу та Європейського центрального банку раптово покинула Афіни через невдоволення від повільних дій грецьких лідерів щодо впровадження плану суворих заощаджень. Сьогодні єврокомісар із монетарної політики Оллі Рен має також поінформувати міністрів про результати нового візиту інспекторів та про умови МВФ для виділення наступного, вже шостого траншу допомоги у розмірі 8 мільярдів євро.
Тим часом, коли політики різних європейських країн та рівнів намагаються між собою домовитися, без стороннього, за оцінками фахівців, грошового вливання всередині жовтня Афіни не матимуть грошей для погашення своїх боргів.
