Центр Умані в перший день Рош-га-Шани вже традиційно перетворюється на місце масової молитви та трапези. Близько 30 тисяч хасидів збираються до могили свого вчителя цадика Нахмана з тим, щоб помолитися за щасливий Новий рік.
Туди журналістів із настанням свята не пускають. У молитвах хасиди дуже екзальтовані і можуть розбити камеру чи диктофон, розповідає паломник із Ізраїлю, Олександр Долженков.
«Тому що їм не подобається, коли тут знімають, тим паче в таке свято. Я не знаю, ви можете спробувати фотографувати. Але тут такі люди, які готові і здатні на все», – попереджає ізраїльтянин.
Нині і до вечора суботи у хасидів Шабат – їм нічого не можна робити: головне не можна фотографуватися, довго розмовляти, дивитися на жінок. Особу жіночої статі, що проходить повз могилу цадика Нахмана, можуть закидати будь-чим, що опиниться під рукою.
«Залишають після себе сміття…»
Убезпечити місцеве населення від конфліктів із хасидами вирішили шляхом ізоляції одних від інших, розповідає Сергій Альошкін, начальник відділу охорони громадського порядку УМВС України в Черкаській області.
«На час святкування іудеями Нового року в зоні компактного проживання і культових обрядів буде діяти тимчасовий режим доступу на ту територію категорії громадян. Для цього діє система перепусток».
Окрім обмежень у пересуванні, уманчани потерпають і від інших проблем, спричинених приїздом тисяч прочан, розповідає голова Уманської Асоціації виборців Герман Рахматулін.
«Залишають після себе сміття, залишають після себе небезпеку різноманітних інфекційних захворювань, залишають після себе необхідність ремонту тих помешкань, які хасиди винаймають, і залишають після себе, звичайно, ж неприємні спогади, – розповідає місцевий активіст. – Під час приїзду хасидів різко підскакують ціни на продукти харчування».
Зароблені «на прочанах» гроші, не покривають морального збитку?
За даними єврейських лідерів, кожен прочанин за час прощі витрачає в Умані близько тисячі доларів.
Втім, Герман Рахматулін заперечує тезу, що мовляв після приїзду хасидів, уманчани гарно заробляють і живуть, «приспівуючи», увесь рік. Добре заробити вдається лише декільком сотням мешканців міста, які безпосередньо живуть поруч із могилою цадика Нахмана, або ж перевозять прочан. Решта із 86 тисяч мешканців Умані ніякого зиску з того не мають, каже Рахматулін.
Крім того, часто ті гроші, які вдається заробити «на прочанах», не покривають морального збитку, завданого місцевим мешканцям, говорить пенсіонерка Раїса. Жінка дала інтерв’ю Радіо Свобода просто у своєму гаражі, де вони з чоловіком живуть, поки їхнє житло винайняли хасиди.
«Пенсія маленька, що нам ще робити? Ми – «злидні», тому й мусимо здавати. Наскільки нам це вигідно? Та ми хоч купимо собі якийсь одяг на зиму, ліки. Але в минулому році було таке, що хасиди дещо покрали у нас у квартирі. Буває дуже брудно, а буває ні», – зауважила уманська пенсіонерка.
Міліція: основні проблеми починаються, коли хасиди від’їжджають
У міліції зауважують, що великих проблем із емоційними хасидами немає, але поки проходить святкування. Зазвичай, проблеми починаються, коли вони від’їжджають додому, зазначає Сергій Альошкін.
«В основному це скарги пов’язані з цивільно-правовими відносинами. Громадяни, у яких хасиди винаймають житло, у них бувають деякі тертя щодо оплати», – говорить начальник відділу охорони громадського порядку УМВС в Черкаській області.
Та цього року, вже під час святкування, мала місце і трагедія. У четвер по обіді 19-річний паломник із Ізраїлю потонув у місцеву кар’єрі, виконуючи спеціальний обряд омовіння. Лікарі-рятівники підключили утопленика до апаратів, однак повернути його до життя вже не вдалося.
Прочани почнуть покидати Умань у неділю. А поки, до їхнього від’їзду, за порядком у місті стежать майже півтисячі українських правоохоронців та 6 офіцерів ізраїльської поліції, які спеціально приїхали сюди і працюють у дві зміни.