Моральної ваги організаторам цього проекту надає той факт, що упродовж ХХ століття лауреатами Нобелівської премії в галузі фізики, хімії, медицини, економіки, літератури і миру стали 16 осіб угорського походження. Однак цією кількістю іменитих угорців творчий потенціал нації далеко не вичерпується, переконані керівники Допомогової ради, яка опікується юними талантами Угорщини і не тільки.
До програми цієї організації підключилося понад 200 тисяч батьків, педагогів і дітей з Угорщини та багатьох європейських країн.
«Ця континентальна мережа матиме тут один із, так би мовити, вузлових центрів. Хоча згодом виникатимуть й інші центри, скажімо, у Лондоні або Польщі. Це нас тільки зміцнить. Але те, що Будапешт стане у цій справі піонером, для нас дуже почесно», – сказав Пейтер Чермеї, голова Національної Ради з питань допомоги талановитій молоді.
Угорським досвідом цікавиться Євросоюз
Рішення заснувати Центр здібної молоді Європи в Будапешті Європарламент має ухвалити у 2012 році. На думку учасників програми «Угорський геній», чекати, отже, доведеться недовго, тому що пройдений шлях від задуму і до втілення самої ідеї об’єднати розпорошені таланти вимірюється майже 20 роками. Лише в Угорщині в рамках цієї програми різними дослідженнями наукового і технічно-прикладного характеру займаються 20 тисяч школярів зі шести сотень факультативних осередків.
Проектний менеджер «Угорського генія» Пейтер Байор назвав пріоритетні напрямки роботи: «Передусім ми поставили собі за мету зміцнювати певні фахові сфери. За останні півтора року ми надали можливість пройти короткі 10–30-годинні курси підвищення кваліфікації 14 тисячам педагогів. Акцент робився на психологічній педагогіці, а саме на тому, як слід працювати зі здібними школярами».
За словами Байора, юний талант не завжди сам проб’є собі дорогу. Зазвичай педагоги в середньому повинні витратити 10 тисяч годин, щоб допомогти талановитій дитині чи підліткові розвинути закладені природою здібності. А ще наставники мають завданням орієнтувати зусилля учня на корисну віддачу суспільству в майбутньому.
«Зацікавленість мережі таких допомогових центрів для талановитих дітей має проявитися в тому, щоб ці осередки обмінювалися інформацією, вчилися навзаєм і обмінювалися досвідом. Власне кажучи, саме це і подобається у нашому проекті найбільше Європейському Союзові», – зазначив Петер Байор.
До програми цієї організації підключилося понад 200 тисяч батьків, педагогів і дітей з Угорщини та багатьох європейських країн.
«Ця континентальна мережа матиме тут один із, так би мовити, вузлових центрів. Хоча згодом виникатимуть й інші центри, скажімо, у Лондоні або Польщі. Це нас тільки зміцнить. Але те, що Будапешт стане у цій справі піонером, для нас дуже почесно», – сказав Пейтер Чермеї, голова Національної Ради з питань допомоги талановитій молоді.
Угорським досвідом цікавиться Євросоюз
Рішення заснувати Центр здібної молоді Європи в Будапешті Європарламент має ухвалити у 2012 році. На думку учасників програми «Угорський геній», чекати, отже, доведеться недовго, тому що пройдений шлях від задуму і до втілення самої ідеї об’єднати розпорошені таланти вимірюється майже 20 роками. Лише в Угорщині в рамках цієї програми різними дослідженнями наукового і технічно-прикладного характеру займаються 20 тисяч школярів зі шести сотень факультативних осередків.
Проектний менеджер «Угорського генія» Пейтер Байор назвав пріоритетні напрямки роботи: «Передусім ми поставили собі за мету зміцнювати певні фахові сфери. За останні півтора року ми надали можливість пройти короткі 10–30-годинні курси підвищення кваліфікації 14 тисячам педагогів. Акцент робився на психологічній педагогіці, а саме на тому, як слід працювати зі здібними школярами».
За словами Байора, юний талант не завжди сам проб’є собі дорогу. Зазвичай педагоги в середньому повинні витратити 10 тисяч годин, щоб допомогти талановитій дитині чи підліткові розвинути закладені природою здібності. А ще наставники мають завданням орієнтувати зусилля учня на корисну віддачу суспільству в майбутньому.
«Зацікавленість мережі таких допомогових центрів для талановитих дітей має проявитися в тому, щоб ці осередки обмінювалися інформацією, вчилися навзаєм і обмінювалися досвідом. Власне кажучи, саме це і подобається у нашому проекті найбільше Європейському Союзові», – зазначив Петер Байор.
