Новий литовський закон про освіту ускладнив і без того непрості польсько-литовські відносини. До задавнених конфліктів щодо правил написання литовською польських прізвищ, двомовних назв населених пунктів і вулиць та суперечок про відібране комуністичною владою польське майно додалися дискусії про долю польських шкіл у Литві.
Згідно з новим литовським законом, учні шкіл національних меншин повинні здавати випускний іспит із литовської мови на тому ж рівні, що й учні-литовці. Дотепер нацменшини складали випускний іспит із литовської мови за спрощеною програмою.
Крім того, школярі-нелитовці вивчатимуть історію та географію Литви литовською мовою. Литовською ж викладатиметься і предмет основ патріотичного виховання.
Польща нагадує Литві, що та в Євросоюзі
Новий закон обурив найбільшу національну меншину в Литві – польську. Вона становить майже 7 відсотків населення Литви й переважно зосереджена в околицях литовської столиці Вільнюса. У відповідь на ухвалення такого закону навчальний рік у ста польських школах Литви розпочався зі страйку.
Литовські поляки вважають, що закон про освіту спрямований на те, щоб прискорити їхню асиміляцію з литовською більшістю. Польська меншина апелювала до Варшави, щоб та підтримала вимоги скасувати суперечливий закон.
Реакція з Варшави не забарилася. З приводу ситуації польської меншини висловилися найвищі посадові особи Польщі, а до Вільнюса поспішили офіційні делегації. Польський прем’єр-міністр Дональд Туск під час візиту до Вільнюса заявив, що польсько-литовські відносини будуть такими, як ставлення литовської держави до польської меншини.
А польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський твердить: «Литва – це суверенна, вільна країна, вона сама вибирає собі друзів. У мене склалося враження, що ми впродовж 20 років дещо нав’язували свою дружбу литовцям. Тепер ми чекаємо на жест взаємності, на те, щоб нашу простягнуту назустріч литовцям руку не відкидали шляхом ухвалення рішень, що завдають удару польській меншині. Це не так складно вирішити, йдеться про кілька таблиць, повернення майна і про те, щоб не ускладнювати ситуацію польських шкіл у Литві. Це те, що в Європейському Союзі не повинно бути чимось надзвичайним».
У своєрідний спосіб свою солідарність із литовським поляками висловив колишній президент Польщі Лех Валенса. Він відмовився прийняти одну з найвищих литовських державних нагород «Хрест Великого ордену Вітольда Великого», якою Валенсу саме мали відзначити.
Литва каже, що в ній меншини привілейовані
У свою чергу литовські високопосадовці твердять, що в Європі немає іншої такої держави, як Литва, де мовою нацменшини можна навчатися на всіх рівнях, починаючи від дитсадка й аж до вищої школи. На думку литовських політиків, які ухвалювали закон про освіту, мета нововведення – поглибити інтеграцію польської меншини у литовське суспільство. Офіційний Вільнюс сподівається, що суперечливе питання польського шкільництва у Литві зуміє вирішити спільна польсько-литовська група з питань освіти.
Прем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс закликає сторони до діалогу. В інтерв’ю литовському польськомовному радіо «З-над Вілії» він, зокрема, сказав: «Ми завжди готові до діалогу з Польщею. Ми бачили, що останніми роками його бракувало, причому не завжди з нашої вини. Тож я гаряче закликаю до щирого й об’єктивного діалогу».
Утім, поки що, незважаючи на численні декларації і палкі заклики до порозуміння, польсько-литовській групі з питань освіти не вдалося досягти консенсусу. Польська меншина у Литві заявляє, що готова до наступного шкільного страйку.
Згідно з новим литовським законом, учні шкіл національних меншин повинні здавати випускний іспит із литовської мови на тому ж рівні, що й учні-литовці. Дотепер нацменшини складали випускний іспит із литовської мови за спрощеною програмою.
Крім того, школярі-нелитовці вивчатимуть історію та географію Литви литовською мовою. Литовською ж викладатиметься і предмет основ патріотичного виховання.
Польща нагадує Литві, що та в Євросоюзі
Новий закон обурив найбільшу національну меншину в Литві – польську. Вона становить майже 7 відсотків населення Литви й переважно зосереджена в околицях литовської столиці Вільнюса. У відповідь на ухвалення такого закону навчальний рік у ста польських школах Литви розпочався зі страйку.
Литовські поляки вважають, що закон про освіту спрямований на те, щоб прискорити їхню асиміляцію з литовською більшістю. Польська меншина апелювала до Варшави, щоб та підтримала вимоги скасувати суперечливий закон.
Реакція з Варшави не забарилася. З приводу ситуації польської меншини висловилися найвищі посадові особи Польщі, а до Вільнюса поспішили офіційні делегації. Польський прем’єр-міністр Дональд Туск під час візиту до Вільнюса заявив, що польсько-литовські відносини будуть такими, як ставлення литовської держави до польської меншини.
А польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський твердить: «Литва – це суверенна, вільна країна, вона сама вибирає собі друзів. У мене склалося враження, що ми впродовж 20 років дещо нав’язували свою дружбу литовцям. Тепер ми чекаємо на жест взаємності, на те, щоб нашу простягнуту назустріч литовцям руку не відкидали шляхом ухвалення рішень, що завдають удару польській меншині. Це не так складно вирішити, йдеться про кілька таблиць, повернення майна і про те, щоб не ускладнювати ситуацію польських шкіл у Литві. Це те, що в Європейському Союзі не повинно бути чимось надзвичайним».
У своєрідний спосіб свою солідарність із литовським поляками висловив колишній президент Польщі Лех Валенса. Він відмовився прийняти одну з найвищих литовських державних нагород «Хрест Великого ордену Вітольда Великого», якою Валенсу саме мали відзначити.
Литва каже, що в ній меншини привілейовані
У свою чергу литовські високопосадовці твердять, що в Європі немає іншої такої держави, як Литва, де мовою нацменшини можна навчатися на всіх рівнях, починаючи від дитсадка й аж до вищої школи. На думку литовських політиків, які ухвалювали закон про освіту, мета нововведення – поглибити інтеграцію польської меншини у литовське суспільство. Офіційний Вільнюс сподівається, що суперечливе питання польського шкільництва у Литві зуміє вирішити спільна польсько-литовська група з питань освіти.
Прем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс закликає сторони до діалогу. В інтерв’ю литовському польськомовному радіо «З-над Вілії» він, зокрема, сказав: «Ми завжди готові до діалогу з Польщею. Ми бачили, що останніми роками його бракувало, причому не завжди з нашої вини. Тож я гаряче закликаю до щирого й об’єктивного діалогу».
Утім, поки що, незважаючи на численні декларації і палкі заклики до порозуміння, польсько-литовській групі з питань освіти не вдалося досягти консенсусу. Польська меншина у Литві заявляє, що готова до наступного шкільного страйку.
