У 2008 році Україна вступила до Світової організації торгівлі і фактично стала повноцінним гравцем на світовому ринку. Але за 3 роки український бізнес не зміг вийти на конкурентні позиції в міжнародній торгівлі. Тепер національні виробники просять владу переглянути зобов’язання України перед СОТ.
Представники вітчизняного бізнесу, об’єднань організацій роботодавців та галузевих асоціацій звернулися до Прем’єр-міністра України Миколи Азарова із відкритим листом. Адже, за їхніми розрахунками, негативні тенденції нині спостерiгаються у харчовiй, виноробнiй, молочнiй, деревообробнiй та авiацiйнiй, автомобільній та в легкій промисловості.
Вплив СОТ?
Наприклад, у галузі сільського господарства серйозних втрат зазнало свинарство. Імпорт свинини збільшився у три рази, і частка її споживання на українському ринку досягла 30%. Збільшує імпорт захисне мито, яке в Україні в 5-8 разів нижче, ніж в країнах ЄС, кажуть експерти.
Аналогiчна ситуацiя спостерігається у цукровiй галузi. При вступі до СОТ Україна взяла на себе подвійне зобов’язання: знизити ввізне мито на цукор та погодитися на встановлення тарифної квоти на імпорт в Україну цукру-сирцю з тростини. Ці кроки призвели до відсутності економічної зацікавленості у розвитку власного цукрово-бурякового виробництва, втрати 11% обсягів внутрішнього ринку та припинення експорту цукру, говорить Микола Ярчук, гендиректор Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор»: «Україна програла конкурентну боротьбу з тростинним цукром-сирцем, який був дешевший по собівартості, і галузь сьогодні знаходиться в перманентній кризі. Через втрату зовнішніх ринків збуту, неврегульованість внутрішнього ринку розпочалося різке скорочення площ посіву цукрових буряків, виробничі потужності цукрових заводів залишилися незадіяними. Якщо ще не так давно добова потужність переробки цукрових буряків складала 550 тисяч на добу, то сьогодні лише 250. Тобто потужності зменшилися в 2 з половиною рази».
У рамках зобов’язань перед СОТ від початку цього року Україна скасувала імпортні збори на алкогольну продукцію та спирт. У результаті, за 6 місяців цього року виробництво виноградних вин в Україні зменшилося порівняно з минулим роком на 40%.
Падіння обсягів виробництва спостерігається і на підприємствах легкої промисловості. 3а 3 останні роки на 45% скоротилося виробництво, і на стільки ж зріс імпорт. І якщо раніше на 2 жителів України вироблялось 10 одиниць одягу та 8 пар взуття, то цього року по одній парі, розповідає Олександр Соколовський, президент Всеукраїнського об’єднання організацій роботодавців підприємства легкої промисловості «Укрлегпром»: «Кажуть, що українська легка промисловість неспроможна – це неправда. Але 90% товару (або послуг) йде на Захід. І лише менше 10% підприємств працюють на внутрішній український ринок. Це говорить про те, що легка промисловість готова конкурувати, вона готова насичувати ринок. Створіть умови, допоможіть. Якщо була б реальна допомога інвесторам, то легка промисловість в рази б виросла з точки зору, зокрема, робочих місць».
Захистити українського виробника
Проблеми є в кожній галузі, але вони під контролем Президента і їхнє вирішення це лише питання часу, наголошує Василь Горбаль, радник віце-прем’єр-міністра України Андрія Клюєва.
«Логічним завершенням нашої роботи, нашої дискусії буде не тільки лист-звернення до прем’єр-міністра. Але й ряд напевно інших ініціатив, які будуть полягати дійсно в дієвому впливі вже на ті рішення, які будуть зараз моделюватися в уряді та Верховній Раді. Зокрема, це і питання протидії в бізнесовому середовищі, створення штучних бар’єрів, які ще існують. Всі ці питання стоять під контролем у Президента. Я переконаний, що наразі можливе деколи розчарування у діях влади. Але те, що накопичилося роками у багатьох представників, галузевих виробників, зараз буде мати певний вихід», – пояснює Горбаль.
Найбільшою помилкою під час приєднання до Світової організації торгівлі було скасування ввізних мит, переконаний народний депутат Валерій Крайній, член парламентського комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва.
«Для української економіки, окрім сировинної галузі, вступ до СОТ був поспішним кроком. Це означало значне зменшення тарифного регулювання з боку нашої держави, значне зменшення а іноді і повне скасування ввізних мит на імпортні товари. Це головний недолік в тому, що було зроблено за 3 роки. Ми цими діями, не захистивши власного виробника, не зробивши перехідних періодів, зробили так, що допомогли імпортерам активно працювати на українському ринку, допомогли їхній економіці вижити в ті скрутні часи», – розповідає народний депутат.
Умови для виробництва
Проте тарифне регулювання не єдиний механізм розвитку національного виробництва, каже Валерій Крайній. За його словами, наразі Кабінет Міністрів України підготував 83 законопроекти щодо підтримки вітчизняного виробника. Одна з найважливіших пропозицій – єдиний митний тариф, зазначив депутат.
Економіст Ігор Бураковський вважає, що в Україні відповідні умови мають бути і для національних, і для іноземних виробників. За словами експерта, захищати вітчизняного виробника потрібно від недобросовісних конкурентів. І водночас треба створювати належні умови для високоякісного виробництва свого національного продукту. А щоб продукт був конкурентоспроможним, необхідна правильна державна політика, а також взаємодія уряду та підприємств.
Проблеми вітчизняного бізнесу можуть бути вирішені за рахунок створення системи ефективного захисту внутрішнього ринку, покращення регуляторної політики, вдосконалення податкової та митної політики, боротьби з контрабандою та вигідних умов інвестування у національне виробництво, говорять експерти.
Представники вітчизняного бізнесу, об’єднань організацій роботодавців та галузевих асоціацій звернулися до Прем’єр-міністра України Миколи Азарова із відкритим листом. Адже, за їхніми розрахунками, негативні тенденції нині спостерiгаються у харчовiй, виноробнiй, молочнiй, деревообробнiй та авiацiйнiй, автомобільній та в легкій промисловості.
Вплив СОТ?
Наприклад, у галузі сільського господарства серйозних втрат зазнало свинарство. Імпорт свинини збільшився у три рази, і частка її споживання на українському ринку досягла 30%. Збільшує імпорт захисне мито, яке в Україні в 5-8 разів нижче, ніж в країнах ЄС, кажуть експерти.
Аналогiчна ситуацiя спостерігається у цукровiй галузi. При вступі до СОТ Україна взяла на себе подвійне зобов’язання: знизити ввізне мито на цукор та погодитися на встановлення тарифної квоти на імпорт в Україну цукру-сирцю з тростини. Ці кроки призвели до відсутності економічної зацікавленості у розвитку власного цукрово-бурякового виробництва, втрати 11% обсягів внутрішнього ринку та припинення експорту цукру, говорить Микола Ярчук, гендиректор Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор»: «Україна програла конкурентну боротьбу з тростинним цукром-сирцем, який був дешевший по собівартості, і галузь сьогодні знаходиться в перманентній кризі. Через втрату зовнішніх ринків збуту, неврегульованість внутрішнього ринку розпочалося різке скорочення площ посіву цукрових буряків, виробничі потужності цукрових заводів залишилися незадіяними. Якщо ще не так давно добова потужність переробки цукрових буряків складала 550 тисяч на добу, то сьогодні лише 250. Тобто потужності зменшилися в 2 з половиною рази».
У рамках зобов’язань перед СОТ від початку цього року Україна скасувала імпортні збори на алкогольну продукцію та спирт. У результаті, за 6 місяців цього року виробництво виноградних вин в Україні зменшилося порівняно з минулим роком на 40%.
Падіння обсягів виробництва спостерігається і на підприємствах легкої промисловості. 3а 3 останні роки на 45% скоротилося виробництво, і на стільки ж зріс імпорт. І якщо раніше на 2 жителів України вироблялось 10 одиниць одягу та 8 пар взуття, то цього року по одній парі, розповідає Олександр Соколовський, президент Всеукраїнського об’єднання організацій роботодавців підприємства легкої промисловості «Укрлегпром»: «Кажуть, що українська легка промисловість неспроможна – це неправда. Але 90% товару (або послуг) йде на Захід. І лише менше 10% підприємств працюють на внутрішній український ринок. Це говорить про те, що легка промисловість готова конкурувати, вона готова насичувати ринок. Створіть умови, допоможіть. Якщо була б реальна допомога інвесторам, то легка промисловість в рази б виросла з точки зору, зокрема, робочих місць».
Захистити українського виробника
Проблеми є в кожній галузі, але вони під контролем Президента і їхнє вирішення це лише питання часу, наголошує Василь Горбаль, радник віце-прем’єр-міністра України Андрія Клюєва.
«Логічним завершенням нашої роботи, нашої дискусії буде не тільки лист-звернення до прем’єр-міністра. Але й ряд напевно інших ініціатив, які будуть полягати дійсно в дієвому впливі вже на ті рішення, які будуть зараз моделюватися в уряді та Верховній Раді. Зокрема, це і питання протидії в бізнесовому середовищі, створення штучних бар’єрів, які ще існують. Всі ці питання стоять під контролем у Президента. Я переконаний, що наразі можливе деколи розчарування у діях влади. Але те, що накопичилося роками у багатьох представників, галузевих виробників, зараз буде мати певний вихід», – пояснює Горбаль.
Найбільшою помилкою під час приєднання до Світової організації торгівлі було скасування ввізних мит, переконаний народний депутат Валерій Крайній, член парламентського комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва.
«Для української економіки, окрім сировинної галузі, вступ до СОТ був поспішним кроком. Це означало значне зменшення тарифного регулювання з боку нашої держави, значне зменшення а іноді і повне скасування ввізних мит на імпортні товари. Це головний недолік в тому, що було зроблено за 3 роки. Ми цими діями, не захистивши власного виробника, не зробивши перехідних періодів, зробили так, що допомогли імпортерам активно працювати на українському ринку, допомогли їхній економіці вижити в ті скрутні часи», – розповідає народний депутат.
Умови для виробництва
Проте тарифне регулювання не єдиний механізм розвитку національного виробництва, каже Валерій Крайній. За його словами, наразі Кабінет Міністрів України підготував 83 законопроекти щодо підтримки вітчизняного виробника. Одна з найважливіших пропозицій – єдиний митний тариф, зазначив депутат.
Економіст Ігор Бураковський вважає, що в Україні відповідні умови мають бути і для національних, і для іноземних виробників. За словами експерта, захищати вітчизняного виробника потрібно від недобросовісних конкурентів. І водночас треба створювати належні умови для високоякісного виробництва свого національного продукту. А щоб продукт був конкурентоспроможним, необхідна правильна державна політика, а також взаємодія уряду та підприємств.
Проблеми вітчизняного бізнесу можуть бути вирішені за рахунок створення системи ефективного захисту внутрішнього ринку, покращення регуляторної політики, вдосконалення податкової та митної політики, боротьби з контрабандою та вигідних умов інвестування у національне виробництво, говорять експерти.
