У Держагентстві говорять: цьогорічний конкурс істотно відрізняється від минулих, насамперед європейськими, прозорими правилами відкритого відбору переможців. Водночас деякі члени журі бачать і недоліки у правилах конкурсу.
Конкурс проходив у 2 етапи. Після першого відбіркового туру залишилося півсотні претендентів. І вперше в історії державних конкурсів вони мали пітчингувати – тобто відкрито презентувати свої проекти, розповіла голова Державного агентства з питань кіно Катерина Копилова.
«Вперше в Україні конкурс був таким відкритим, таким прозорим і таким європейським. Більше півроку Державне агентство з питань кіно займалося тим, що аналізувало аналогічні конкурси в європейських країнах. Ми максимально наблизили умови проведення українського конкурсу до європейських», – сказала Катерина Копилова.
За її словами, цього року на виробництво та поширення національних фільмів держава виділила 70 мільйонів гривень. Для того, щоб профінансувати усі обрані проекти, потрібно ще 80 мільйонів наступного року.
Цей конкурс, як будь-який початок хорошої справи, має деякі недоліки, стверджує Роман Балаян, голова експертної ради конкурсу. Однак найголовнішим здобутком є відкриття нових талановитих кіномитців, стверджує відомий режисер.
«Багато навколо цього конкурсу чуток. І обговорюється питання, що в журі були люди, які також представляли свої проекти. Але ті люди не могли голосувати за свої та подібні до своїх проекти. Взагалі не можна, щоб у комісії були люди, які представляють свої проекти. Це було помилкою від самого початку. Ще мене хвилює, чи будуть виділені гроші в цьому році. Уже майже кінець року. Державі завжди вигідно, щоб гроші залишились, щоб їм повернули їх назад. Таке не перший рік відбувається. Особисто для мене головне, що пройшли дебютанти. Мене тільки це цікавило. Я познайомився з багатьма дебютантами – це майбутнє України», – вважає Роман Балаян.
Кінематографічні дебюти
Із тридцяти семи кінопроектів, які отримають державне фінансування – 11 дебютних. Максим Буйницький (один із дебютантів-переможців) подавав на розгляд журі презентацію художнього короткометражного фільму. На реалізацію свого проекту молодий режисер має отримати від держави близько мільйона гривень.
«Це екранізація оповідання Тані Малярчук «Метелик», слоган фільму «про що жінки розмовляють з Богом, якщо не ходять до церкви». Це велика надія, радість відчути з боку держави підтримку кіно, в тому числі дебютних робіт. Але, маючи досвід зйомок фільму в інституті, я, власне, готовий до всього. Я відповідаю за цей проект і я його доведу до прем’єри», – заявив у коментарі Радіо Свобода Максим Буйницький.
Фінансова підтримка молодого кіно
Голова Української кінофундації Андрій Халпахчі впевнений, що автори дебютів – це нове, успішне покоління українських кіномитців. Він вважає, що для творчої реалізації та справжнього успіху їм потрібна, в першу чергу, наполегливість.
«І далі, щоб талант розвивався, щоб були ідеї, щоб були умови, потрібне покращення системи виховання наших кінорежисерів і, безумовно, все ж таки гроші. Бо кіно – це виробництво, яке потребує грошей – те, що декларує сьогодні держава. Без державної підтримки неможливо поставити українське кіно на ноги, – каже Андрій Халпахчі. – Конкурс все ж таки існував. Але в такому обсязі, коли це було 5 мільйонів гривень, то який конкурс можна було проводити? Що можна зняти було на 5 мільйонів гривень?»
Саме державна підтримка на фінансування дебютних проектів дасть змогу сформувати нове покоління українських кінематографістів, говорить голова Державного агентства з питань кіно Катерина Копилова. А розвивати українське кіно треба за європейськими зразками, зокрема Україні близьким є досвід Польщі, впевнена Катерина Копилова.
«Поляки за 6 років дійшли до 30% національного продукту в кінотеатрах і польський глядач пішов на польське кіно. Я б дуже хотіла, щоб Україна пішла тим шляхом, яким пішла Польща. Ми не маємо до 2016 року податку на додану вартість: від виробництва до кінопрокату. Всі розуміють, що це здешевлює виробництво картини на 20%. На сьогоднішній день для працюючого продюсера дійсно є преференції, які прописані в Податковому кодексі», – зазначила Катерина Копилова.
Не грошима єдиними
Визначальним фактором для розвитку кіномистецтва країни є не кількість грошей, а творча особистість, впевнений мистецький оглядач Олег Вергеліс. Тож, хоча фінансування кіно і дуже важлива річ, але до цього чинника все зводити не варто.
«Потрібні талановиті люди, які знайдуть можливості для самореалізації. Талановита людина проб’є, якщо захоче, стіну і знайде вихід із ситуації. Мова повинна йти просто про якісь цікаві речі й людям, і нам самим. Не завжди держава ці речі може спрогнозувати або визначити. Мистецтво виникає різним чином. Це якась стихія. А ми вирішили: коли виділить держава мільярди – все стане добре», – сказав Олег Вергеліс.
У 2011 році на підтримку кіновиробництва з державного бюджету було виділено 122 мільйони гривень. Наступного року обіцяють суму на 50% вищу.
Конкурс проходив у 2 етапи. Після першого відбіркового туру залишилося півсотні претендентів. І вперше в історії державних конкурсів вони мали пітчингувати – тобто відкрито презентувати свої проекти, розповіла голова Державного агентства з питань кіно Катерина Копилова.
«Вперше в Україні конкурс був таким відкритим, таким прозорим і таким європейським. Більше півроку Державне агентство з питань кіно займалося тим, що аналізувало аналогічні конкурси в європейських країнах. Ми максимально наблизили умови проведення українського конкурсу до європейських», – сказала Катерина Копилова.
За її словами, цього року на виробництво та поширення національних фільмів держава виділила 70 мільйонів гривень. Для того, щоб профінансувати усі обрані проекти, потрібно ще 80 мільйонів наступного року.
Цей конкурс, як будь-який початок хорошої справи, має деякі недоліки, стверджує Роман Балаян, голова експертної ради конкурсу. Однак найголовнішим здобутком є відкриття нових талановитих кіномитців, стверджує відомий режисер.
Список фільмів-переможців:
1. «Метелик»,
2. «Прокляте місто»,
3. «Такі красиві люди»,
4. «Fata morgana»,
5. «Красна Маланка»,
6. «Пригоди Котигорошка та його друзів»,
7. «Жага»,
8. «Відеотрилогія. Костянтин Степанков. Спомини після життя»,
9. «Отаман українського кіно»,
10. «Сергій Чепік»,
11. «Професіонали»,
12. «Бойтенський вальс»,
13. «Кінопроби. Однокурсники»,
14. «Брати»,
15. «Хвороба кохання»,
16. «Ескімоска»,
17. «Перекотиполе»,
18. «Час життя об’єкта в кадрі»,
19. «Параджанов»,
20. «Той же шлях»,
21. «Україно, goodbye!»,
22. «Діамантовий хрест»,
23. «Ломбард»,
24. «Під електричними хмарами»,
25. «Микита Кожум’яка»,
26. «По той бік ночі»,
27. «Люби мене»,
28. «Юля»,
29. «Лікарі»,
30. «DAU»,
31. «Кавказький бурий ведмідь»,
32. «Уроки української»,
33. «Ваня»,
34. «Дорога»,
35. «Креденс»,
36. «Птахи»,
37. «Тепер я буду любити тебе».
«Багато навколо цього конкурсу чуток. І обговорюється питання, що в журі були люди, які також представляли свої проекти. Але ті люди не могли голосувати за свої та подібні до своїх проекти. Взагалі не можна, щоб у комісії були люди, які представляють свої проекти. Це було помилкою від самого початку. Ще мене хвилює, чи будуть виділені гроші в цьому році. Уже майже кінець року. Державі завжди вигідно, щоб гроші залишились, щоб їм повернули їх назад. Таке не перший рік відбувається. Особисто для мене головне, що пройшли дебютанти. Мене тільки це цікавило. Я познайомився з багатьма дебютантами – це майбутнє України», – вважає Роман Балаян.
Кінематографічні дебюти
Із тридцяти семи кінопроектів, які отримають державне фінансування – 11 дебютних. Максим Буйницький (один із дебютантів-переможців) подавав на розгляд журі презентацію художнього короткометражного фільму. На реалізацію свого проекту молодий режисер має отримати від держави близько мільйона гривень.
«Це екранізація оповідання Тані Малярчук «Метелик», слоган фільму «про що жінки розмовляють з Богом, якщо не ходять до церкви». Це велика надія, радість відчути з боку держави підтримку кіно, в тому числі дебютних робіт. Але, маючи досвід зйомок фільму в інституті, я, власне, готовий до всього. Я відповідаю за цей проект і я його доведу до прем’єри», – заявив у коментарі Радіо Свобода Максим Буйницький.
Фінансова підтримка молодого кіно
Голова Української кінофундації Андрій Халпахчі впевнений, що автори дебютів – це нове, успішне покоління українських кіномитців. Він вважає, що для творчої реалізації та справжнього успіху їм потрібна, в першу чергу, наполегливість.
«І далі, щоб талант розвивався, щоб були ідеї, щоб були умови, потрібне покращення системи виховання наших кінорежисерів і, безумовно, все ж таки гроші. Бо кіно – це виробництво, яке потребує грошей – те, що декларує сьогодні держава. Без державної підтримки неможливо поставити українське кіно на ноги, – каже Андрій Халпахчі. – Конкурс все ж таки існував. Але в такому обсязі, коли це було 5 мільйонів гривень, то який конкурс можна було проводити? Що можна зняти було на 5 мільйонів гривень?»
Саме державна підтримка на фінансування дебютних проектів дасть змогу сформувати нове покоління українських кінематографістів, говорить голова Державного агентства з питань кіно Катерина Копилова. А розвивати українське кіно треба за європейськими зразками, зокрема Україні близьким є досвід Польщі, впевнена Катерина Копилова.
«Поляки за 6 років дійшли до 30% національного продукту в кінотеатрах і польський глядач пішов на польське кіно. Я б дуже хотіла, щоб Україна пішла тим шляхом, яким пішла Польща. Ми не маємо до 2016 року податку на додану вартість: від виробництва до кінопрокату. Всі розуміють, що це здешевлює виробництво картини на 20%. На сьогоднішній день для працюючого продюсера дійсно є преференції, які прописані в Податковому кодексі», – зазначила Катерина Копилова.
Не грошима єдиними
Визначальним фактором для розвитку кіномистецтва країни є не кількість грошей, а творча особистість, впевнений мистецький оглядач Олег Вергеліс. Тож, хоча фінансування кіно і дуже важлива річ, але до цього чинника все зводити не варто.
«Потрібні талановиті люди, які знайдуть можливості для самореалізації. Талановита людина проб’є, якщо захоче, стіну і знайде вихід із ситуації. Мова повинна йти просто про якісь цікаві речі й людям, і нам самим. Не завжди держава ці речі може спрогнозувати або визначити. Мистецтво виникає різним чином. Це якась стихія. А ми вирішили: коли виділить держава мільярди – все стане добре», – сказав Олег Вергеліс.
У 2011 році на підтримку кіновиробництва з державного бюджету було виділено 122 мільйони гривень. Наступного року обіцяють суму на 50% вищу.
