Колишній чеський президент Вацлав Гавел оприлюднив на сторінках «Москоу Таймз» статтю під назвою «Україна заблукала». Гавел стверджує, що «з приходом до влади Президента Януковича Україна суттєво і тривожно погіршила свій демократичний статус». Це, на думку колишнього глави Чехії, полягає у тому, що фундаментальні принципи демократії – свобода слова, зборів і преси – підпадають під усе зростаючий тиск влади Януковича. До цього додаються переслідування опозиції, «які досягли апогею арештом Юлії Тимошенко, переслідування котрої Захід вважає політично мотивованим. Це, як виглядає, підтверджує те, що верховенство права відсувається владою України на бік».
Вацлав Гавел вважає, що антидемократичний поворот України, враховуючи її стратегічну важливість, сильно непокоїть Захід і перераховує основні риси відступу Києва від демократичних завоювань. Одна з перших тривог демократичного світу, як наголошує Гавел, полягає у надмірний концентрації влади Президентом Януковичем, що суперечить принципам розподілу влад. Вацлав Гавел вважає, що Президент Янукович «натиснув на Конституційний суд із метою скасування конституційних змін, внесених у 2004 році, як складових врегулювання, котрі сприяли мирному завершенню Помаранчевої революції».
Гавел звертає увагу на повну зміну Януковичем колишнього курсу на збільшення ролі парламентаризму та зменшення ролі президентства. «Замість цього ,– каже Вацлав Гавел, – Президент України сьогодні все більше зосереджує у своїх руках контроль над виконавчою, законодавчою і судовою владою в державі».
Серед інших бід України колишній президент Чехії називає корупцію, поширену у владних структурах, та нерішучість у боротьбі з цим явищем. Вацлав Гавел також виділяє проблему наростання тиску з боку влади Януковича на свободу ЗМІ, структури громадянського суспільства, кримінальні переслідування опозиції , включно з Тимошенко, що мають на меті ослаблення опору опозиційних сил. Особливо виділяє Гавел наявність «олігархічного правління» в Україні, коли «головні структури економіки держави – експорт, енергетика, ЗМІ – контролюються купкою людей, що мають часто відкрито злочинні зв’язки і прямий вплив на правлячу Партію регіонів».
«Такі люди, – пише Вацлав Гавел, – не мають якихось явних стимулів для зміни статус-кво і ще менше бажання для так гостро необхідної боротьби проти корупції». Серйозною проблемою України, на думку Гавела, є «слабкість громадянського суспільства, організації якого не мають фактично ніяких можливостей справжньої участі у визначенні політичного курсу України». Тому, застерігає Вацлав Гавел, «Україна досягнула роздоріжжя, де один з показників вказує на шлях до демократії, у той час, як другий – до авторитаризму. Хоч і явна більшість громадян України схвалює членство в ЄС, але їхній ентузіазм обмежується відсутністю чіткої політки ЄС щодо України».
Небезпечним є і те, що в умовах віддаленості перспективи щодо членства України в ЄС наростає зближення у зв’язку з необхідністю дешевого газу у стосунках Москви і Києва, що є очевидно важливим для енергетичної безпеки багатьох країн ЄС, як наголошує колишній президент Чехії. Тому, на думку Гавела, ЄС має вести щодо України набагато активнішу політику, чому сприятиме головування Польщі в ЄС.
«І подібні зусилля потрібні для України сьогодні, – завершує Гавел свою статтю на сторінках «Москоу Таймз», – і тому вони не повинні бути проігноровані з причин політичної вигоди чи простого особистого економічного інтересу».
Радник президента Польщі Роман Кузняр пише на сторінках «Ґазети Виборчої», що останні події в Україні «можуть зв’язати Польщі руки» у питанні переговорів ЄС та України щодо укладення угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі. Радник Броніслава Коморовського також наголошує у день візиту Президента Віктора Януковича до Варшави, що український глава «має зважати на таку ситуацію», бо «ставки високі» і на кону європейський статус України, тому Київ не повинен давати хід аргументам, «котрі підривають шанс на успіх». Радник президента Польщі прямо запитує, «чи усвідомлюють в українській владі наслідки, які може мати процес над Юлією Тимошенко щодо успіху проектів, котрі є ключовими у довготривалому зближенні з ЄС».
Експерти з іспанського аналітичного центру FRIDE вважають, що Польща докладатиме всіх зусиль, щоб продовжувати свою стратегію на зближення України з ЄС. На шляху до цього Варшава мусить долати «опозицію щодо розширення Євросоюзу з боку Франції та Німеччини» і орієнтуватися в практичному зближенні України з Європою на такий довготривалий фактор, як 49-а стаття Лісабонської угоди ЄС щодо права на членство в Союзі будь-якої країни європейського континенту.
Вацлав Гавел вважає, що антидемократичний поворот України, враховуючи її стратегічну важливість, сильно непокоїть Захід і перераховує основні риси відступу Києва від демократичних завоювань. Одна з перших тривог демократичного світу, як наголошує Гавел, полягає у надмірний концентрації влади Президентом Януковичем, що суперечить принципам розподілу влад. Вацлав Гавел вважає, що Президент Янукович «натиснув на Конституційний суд із метою скасування конституційних змін, внесених у 2004 році, як складових врегулювання, котрі сприяли мирному завершенню Помаранчевої революції».
Гавел звертає увагу на повну зміну Януковичем колишнього курсу на збільшення ролі парламентаризму та зменшення ролі президентства. «Замість цього ,– каже Вацлав Гавел, – Президент України сьогодні все більше зосереджує у своїх руках контроль над виконавчою, законодавчою і судовою владою в державі».
Серед інших бід України колишній президент Чехії називає корупцію, поширену у владних структурах, та нерішучість у боротьбі з цим явищем. Вацлав Гавел також виділяє проблему наростання тиску з боку влади Януковича на свободу ЗМІ, структури громадянського суспільства, кримінальні переслідування опозиції , включно з Тимошенко, що мають на меті ослаблення опору опозиційних сил. Особливо виділяє Гавел наявність «олігархічного правління» в Україні, коли «головні структури економіки держави – експорт, енергетика, ЗМІ – контролюються купкою людей, що мають часто відкрито злочинні зв’язки і прямий вплив на правлячу Партію регіонів».
«Такі люди, – пише Вацлав Гавел, – не мають якихось явних стимулів для зміни статус-кво і ще менше бажання для так гостро необхідної боротьби проти корупції». Серйозною проблемою України, на думку Гавела, є «слабкість громадянського суспільства, організації якого не мають фактично ніяких можливостей справжньої участі у визначенні політичного курсу України». Тому, застерігає Вацлав Гавел, «Україна досягнула роздоріжжя, де один з показників вказує на шлях до демократії, у той час, як другий – до авторитаризму. Хоч і явна більшість громадян України схвалює членство в ЄС, але їхній ентузіазм обмежується відсутністю чіткої політки ЄС щодо України».
Небезпечним є і те, що в умовах віддаленості перспективи щодо членства України в ЄС наростає зближення у зв’язку з необхідністю дешевого газу у стосунках Москви і Києва, що є очевидно важливим для енергетичної безпеки багатьох країн ЄС, як наголошує колишній президент Чехії. Тому, на думку Гавела, ЄС має вести щодо України набагато активнішу політику, чому сприятиме головування Польщі в ЄС.
«І подібні зусилля потрібні для України сьогодні, – завершує Гавел свою статтю на сторінках «Москоу Таймз», – і тому вони не повинні бути проігноровані з причин політичної вигоди чи простого особистого економічного інтересу».
Радник президента Польщі Роман Кузняр пише на сторінках «Ґазети Виборчої», що останні події в Україні «можуть зв’язати Польщі руки» у питанні переговорів ЄС та України щодо укладення угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі. Радник Броніслава Коморовського також наголошує у день візиту Президента Віктора Януковича до Варшави, що український глава «має зважати на таку ситуацію», бо «ставки високі» і на кону європейський статус України, тому Київ не повинен давати хід аргументам, «котрі підривають шанс на успіх». Радник президента Польщі прямо запитує, «чи усвідомлюють в українській владі наслідки, які може мати процес над Юлією Тимошенко щодо успіху проектів, котрі є ключовими у довготривалому зближенні з ЄС».
Експерти з іспанського аналітичного центру FRIDE вважають, що Польща докладатиме всіх зусиль, щоб продовжувати свою стратегію на зближення України з ЄС. На шляху до цього Варшава мусить долати «опозицію щодо розширення Євросоюзу з боку Франції та Німеччини» і орієнтуватися в практичному зближенні України з Європою на такий довготривалий фактор, як 49-а стаття Лісабонської угоди ЄС щодо права на членство в Союзі будь-якої країни європейського континенту.
