Боротьба за прихильність виборців не обмежується реальним життям, продовжується й в інтернеті. Для того, щоб вплинути на свідомість людей, політики намагаються створити ілюзію того, що громадськість підтримує їх і недолюблює їхніх опонентів. Задля цього залучають спеціальних людей, які провокують дискусії і відстоюють певну точку зору на популярних сайтах, форумах та у блогах. Зазвичай ці платні коментатори, так звані інтернет-тролі, пишуть на найрейтинговіших ресурсах мережі.
Радіо Свобода провело журналістське розслідування, щоб дізнатися, де і як політики замовляють коментарі.
Будь-хто може замовити підтримку коментарями, треба лише зателефонувати до однієї з провідних піар-агенцій. Менеджери відкрито пропонують клієнтам організацію платних коментарів.
«Підтримаємо коментарями на всіх сайтах. Треба вирішити: ви обираєте ці сайти чи ми обираємо, де це можна зробити? Ціна буде змінюватися залежно від сайту. На дуже рейтингових сайтах на кшталт «Цензор», «Обозреватель», «Ура-інформ» ціна буде змінюватися», – відповіла менеджер піар-компанії.
Більшість піар-агенцій готові допомогти підвищити або понизити рейтинг політиків за допомогою замовних коментарів.
«Ми йому обираємо стратегію: показуємо його позитивні якості, негативні намагаємось нівелювати. Використовуємо й коментарі. Нам треба знати, яке минуле у цієї людини, щоб розуміти, звідки чекати удару, якщо проти нього почнуть працювати», – сказали в іншій піар-компанії.
Найманих коментаторів використовують усі провідні політики
Наймані інтернет-тролі існують в Україні лише декілька років. Однак цей інструмент уже використовують усі провідні політичні сили, зазначає політтехнолог Тарас Березовець.
«Найчастіше такі коментарі застосовуються на популярних сайтах «Українська правда», «Кореспондент», «УНІАН», «Українська національні новини», «Цензор» тощо. Я знаю, що в середньому під час виборчої кампанії штат коментаторів збільшується до кількох десятків. Це може бути навіть 100 куплених блогерів по всій країні, які працюють на одну конкретну політичну силу. Коли вибори закінчуються, залишається приблизно 15-20 осіб», – розповідає Тарас Березовець.
На послуги коментаторів та блогерів є попит на українському ринку. І саме через це є й пропозиція, зазначає політолог Віктор Котигоренко.
«В Україні вже є спеціальні агенції, які коментують новини і виступи блогерів відповідно до інтересів своїх замовників. Я знаю щонайменше 2 структури, які спеціалізуються на таких коментарях, для того, щоб використовувати інтернет для формування громадської думки та реагування на певні політичні події», – запевняє Віктор Котигоренко.
Джерело, яке безпосередньо пов’язане з замовними коментарями, розповіло Радіо Свобода, як працюють куплені коментатори. Коментатор зобов’язаний слідкувати за 15 найпопулярнішими інформаційними ресурсами. Щодня їм надсилається план, у якому вказано, над якими темами треба працювати та яку позицію відстоювати. Головна мета – написати першим, адже чим раніше напишеш коментар, тим більше людей його прочитають. Якщо надходить замовлення зменшити увагу до певної новини, то коментатор починає лаятися на усіх користувачів і, зазвичай, це відбиває бажання у пересічного читача брати участь в обговоренні. Ще один метод «знищення» новини – забруднення коментарів не пов’язаними з темою матеріалу повідомленнями – «флудом». Такі прийоми знижують увагу та активність користувачів: мало хто захоче шукати співбесідника чи інформацію в коментарях, у яких панує безлад, зазначає джерело Радіо Свобода.
Вакансію інтернет-троля можна знайти на сайті роботи
Писати коментарі за гроші може кожен, хто має до цього схильність, вважає експерт із інтернет-комунікацій Максим Саваневський. За його словами, досвідчених коментаторів, які працюють у цій сфері близько 2 років, шукають через знайомих, а тролі-новачки знаходять роботодавців на звичайних сайтах із пошуку роботи. Зазвичай вакансії інтернет-тролів приховують за вакансіями копірайтерів та рерайтерів.
Між тим, експерти запевняють, що діяльність найманих коментаторів уже не є ефективною. Люди все менше реагують на коментарі, однак у руках піарників це може бути дієвим інструментом захисту, зазначає Максим Саваневський.
«Як елемент стримування негативу це може мати місце. Коли в соціальних мережах обливають негативом політиків, то іноді треба, щоб хтось займався «вирівнюванням», – каже Саваневський.
Найняті коментатори протягом останніх президентських виборів працювали дуже відкрито і нахабно. Тепер їх легко побачити, і цей прийом втрачає вплив, зазначає політтехнолог Тарас Березовець.
«Є так звані копіпастери, їх називають юляботами, германоботами. Вони розміщують абсолютно ідентичні коментарі на 5-6 ресурсах. Їх легко побачити, тому що вони повторюють заздалегідь прописані для них тези», – запевняє Тарас Березовець.
Після президентських виборів інтернет-спільнота навіть вигадала спеціальні «терміни» для найманих коментаторів провідних політичних сил – юлябот, германобот, януковичбот тощо.
Послугами тролів не користуємося – Дарія Чепак
Натомість прес-секретар Президента Дарія Чепак стверджує, що ніколи не співпрацювала з інтернет-тролями: «Я можу вам сказати за свою прес-службу: ми ніколи цим не користувалися».
У 2009 році «Українська правда» звинуватила БЮТ у тому, що їх коментатори заполонили ресурс. Радіо Свобода вирішило запитати прес-секретаря Юлії Тимошенко Марину Сороку про замовні коментарі, однак вона відмовилась від коментарів.
«Я не буду це коментувати, бо це нісенітниця», – відповіла Марина Сорока.
Знайти та притягнути до відповідальності інтернет-троля майже неможливо, передовсім тому, що технологічно важко визначити місце перебування людини, зазначав у коментарі Радіо Свобода юрист Інституту медіаправа Ігор Розкладай.
«Якщо в коментарях буде поширюватися недостовірна інформація, то особа, про яку написано, має право вимагати від сайту прибрати цю інформацію і може навіть подати до суду», – запевняє Ігор Розкладай.
Кількість користувачів інтернету щороку зростає. Відповідно до досліджень компанії «In Mind», уже зараз постійно інтернетом користується кожен третій українець.
Радіо Свобода провело журналістське розслідування, щоб дізнатися, де і як політики замовляють коментарі.
Будь-хто може замовити підтримку коментарями, треба лише зателефонувати до однієї з провідних піар-агенцій. Менеджери відкрито пропонують клієнтам організацію платних коментарів.
«Підтримаємо коментарями на всіх сайтах. Треба вирішити: ви обираєте ці сайти чи ми обираємо, де це можна зробити? Ціна буде змінюватися залежно від сайту. На дуже рейтингових сайтах на кшталт «Цензор», «Обозреватель», «Ура-інформ» ціна буде змінюватися», – відповіла менеджер піар-компанії.
Більшість піар-агенцій готові допомогти підвищити або понизити рейтинг політиків за допомогою замовних коментарів.
«Ми йому обираємо стратегію: показуємо його позитивні якості, негативні намагаємось нівелювати. Використовуємо й коментарі. Нам треба знати, яке минуле у цієї людини, щоб розуміти, звідки чекати удару, якщо проти нього почнуть працювати», – сказали в іншій піар-компанії.
Найманих коментаторів використовують усі провідні політики
Наймані інтернет-тролі існують в Україні лише декілька років. Однак цей інструмент уже використовують усі провідні політичні сили, зазначає політтехнолог Тарас Березовець.
«Найчастіше такі коментарі застосовуються на популярних сайтах «Українська правда», «Кореспондент», «УНІАН», «Українська національні новини», «Цензор» тощо. Я знаю, що в середньому під час виборчої кампанії штат коментаторів збільшується до кількох десятків. Це може бути навіть 100 куплених блогерів по всій країні, які працюють на одну конкретну політичну силу. Коли вибори закінчуються, залишається приблизно 15-20 осіб», – розповідає Тарас Березовець.
На послуги коментаторів та блогерів є попит на українському ринку. І саме через це є й пропозиція, зазначає політолог Віктор Котигоренко.
«В Україні вже є спеціальні агенції, які коментують новини і виступи блогерів відповідно до інтересів своїх замовників. Я знаю щонайменше 2 структури, які спеціалізуються на таких коментарях, для того, щоб використовувати інтернет для формування громадської думки та реагування на певні політичні події», – запевняє Віктор Котигоренко.
Джерело, яке безпосередньо пов’язане з замовними коментарями, розповіло Радіо Свобода, як працюють куплені коментатори. Коментатор зобов’язаний слідкувати за 15 найпопулярнішими інформаційними ресурсами. Щодня їм надсилається план, у якому вказано, над якими темами треба працювати та яку позицію відстоювати. Головна мета – написати першим, адже чим раніше напишеш коментар, тим більше людей його прочитають. Якщо надходить замовлення зменшити увагу до певної новини, то коментатор починає лаятися на усіх користувачів і, зазвичай, це відбиває бажання у пересічного читача брати участь в обговоренні. Ще один метод «знищення» новини – забруднення коментарів не пов’язаними з темою матеріалу повідомленнями – «флудом». Такі прийоми знижують увагу та активність користувачів: мало хто захоче шукати співбесідника чи інформацію в коментарях, у яких панує безлад, зазначає джерело Радіо Свобода.
Вакансію інтернет-троля можна знайти на сайті роботи
Писати коментарі за гроші може кожен, хто має до цього схильність, вважає експерт із інтернет-комунікацій Максим Саваневський. За його словами, досвідчених коментаторів, які працюють у цій сфері близько 2 років, шукають через знайомих, а тролі-новачки знаходять роботодавців на звичайних сайтах із пошуку роботи. Зазвичай вакансії інтернет-тролів приховують за вакансіями копірайтерів та рерайтерів.
Між тим, експерти запевняють, що діяльність найманих коментаторів уже не є ефективною. Люди все менше реагують на коментарі, однак у руках піарників це може бути дієвим інструментом захисту, зазначає Максим Саваневський.
«Як елемент стримування негативу це може мати місце. Коли в соціальних мережах обливають негативом політиків, то іноді треба, щоб хтось займався «вирівнюванням», – каже Саваневський.
Найняті коментатори протягом останніх президентських виборів працювали дуже відкрито і нахабно. Тепер їх легко побачити, і цей прийом втрачає вплив, зазначає політтехнолог Тарас Березовець.
«Є так звані копіпастери, їх називають юляботами, германоботами. Вони розміщують абсолютно ідентичні коментарі на 5-6 ресурсах. Їх легко побачити, тому що вони повторюють заздалегідь прописані для них тези», – запевняє Тарас Березовець.
Після президентських виборів інтернет-спільнота навіть вигадала спеціальні «терміни» для найманих коментаторів провідних політичних сил – юлябот, германобот, януковичбот тощо.
Послугами тролів не користуємося – Дарія Чепак
Натомість прес-секретар Президента Дарія Чепак стверджує, що ніколи не співпрацювала з інтернет-тролями: «Я можу вам сказати за свою прес-службу: ми ніколи цим не користувалися».
У 2009 році «Українська правда» звинуватила БЮТ у тому, що їх коментатори заполонили ресурс. Радіо Свобода вирішило запитати прес-секретаря Юлії Тимошенко Марину Сороку про замовні коментарі, однак вона відмовилась від коментарів.
«Я не буду це коментувати, бо це нісенітниця», – відповіла Марина Сорока.
Знайти та притягнути до відповідальності інтернет-троля майже неможливо, передовсім тому, що технологічно важко визначити місце перебування людини, зазначав у коментарі Радіо Свобода юрист Інституту медіаправа Ігор Розкладай.
«Якщо в коментарях буде поширюватися недостовірна інформація, то особа, про яку написано, має право вимагати від сайту прибрати цю інформацію і може навіть подати до суду», – запевняє Ігор Розкладай.
Кількість користувачів інтернету щороку зростає. Відповідно до досліджень компанії «In Mind», уже зараз постійно інтернетом користується кожен третій українець.
