Сербські урядовці, включаючи й президента Бориса Тадича, кілька років повторювали гасло «І Європа й Косово». Це означало, що метою державної політики є і вступ до Євросоюзу, і запровадження влади над Косовом. Та після недавніх інцидентів на кордоні, а зокрема після візиту до Белграда минулого тижня німецького канцлера Анґели Меркель, політичні діячі на перше місце ставлять Косово. Пані Меркель, нагадаємо, вимагала від Белграда розпустити паралельні сербські органи влади в Косові. Президент Сербії відкинув таку вимогу.
«Одна з умов, поставлених перед Сербією для здобуття статусу кандидата, – це розпуск паралельних структур на півночі Косова. Це є неприйнятним для Сербії через численні причини. Я це дуже відверто і зрозуміло сказав канцлерові Меркель. Якщо від нас сербська або європейська громадськість вимагатиме, щоб Сербія чітко визначилася, то моя відповідь буде, що Сербія не відмовиться від жодного свого політичного інтересу. В разі, якщо кандидатура на членство в Євросоюзі не можлива сьогодні, вона стане можливою завтра», – заявив Борис Тадич для державного агентства ТАНЮГ.
Соціолог Весна Пешич, незалежний депутат в парламенті, не погоджується з главою держави, але пояснює, чому він став непоступливим.
«Починаючи від Сербської православної церкви, всі вважають, що Сербія не сміє зрадити Косово. Це означає, що Тадич, беручи до уваги майбутні вибори, через внутрішній тиск та через настрій громадскості, змушений реагувати так різко», – каже соціолог.
Не всі громадяни і навіть не всі прихильники Демократичної партії поділяють думки Тадича щодо Косова. Адже влада колишнього прем`єра Воїслава Коштуніци розвалилася саме тому, що свою політику базувала лише на справі Косова, не дбаючи про економічні та інші питання.
Тадич під тиском як ультранаціоналістів, так і ліберально-демократичних сил
Предраґ Сімич, політолог й колишній дипломат, каже, що «трохи парадоксальним є те, що влада Демократичної партії після трьох років зустрічається з тією самою справою, перед котрою зупинилася й влада партії Коштуніци, а це справа Косова».
«Це може означати й повернення автаркічної риторики, оскільки ми вже сьогодні в газетах читаємо заклики до Сербії відкинути ринкову економіку. Боюся, що знаходимося на початку поганого етапу, зокрема якщо взяти до уваги, що оточення змінилося. Нагадаю, болгарські та хорватські урядовці перебували з візитом у Косові. Це в Сербії розширює почуття оточеної фортеці. На мою думку, чимало того, що в Сербії було досягнено упродовж минулих років і на чому зокрема наполягав Тадич, наразі опинилося під знаком питання», – каже Сімич.
Ситуацію справді можна назвати парадоксальною. Націонал-екстремісти називають Тадича зрадником й стверджують, що влада не вживає необхідних заходів для повернення Косова до складу Сербії. А ліберально-демократичні кола попереджають: глава держави надто поступається ультранаціоналістам та антиєвропейським силам.
«Одна з умов, поставлених перед Сербією для здобуття статусу кандидата, – це розпуск паралельних структур на півночі Косова. Це є неприйнятним для Сербії через численні причини. Я це дуже відверто і зрозуміло сказав канцлерові Меркель. Якщо від нас сербська або європейська громадськість вимагатиме, щоб Сербія чітко визначилася, то моя відповідь буде, що Сербія не відмовиться від жодного свого політичного інтересу. В разі, якщо кандидатура на членство в Євросоюзі не можлива сьогодні, вона стане можливою завтра», – заявив Борис Тадич для державного агентства ТАНЮГ.
Соціолог Весна Пешич, незалежний депутат в парламенті, не погоджується з главою держави, але пояснює, чому він став непоступливим.
«Починаючи від Сербської православної церкви, всі вважають, що Сербія не сміє зрадити Косово. Це означає, що Тадич, беручи до уваги майбутні вибори, через внутрішній тиск та через настрій громадскості, змушений реагувати так різко», – каже соціолог.
Не всі громадяни і навіть не всі прихильники Демократичної партії поділяють думки Тадича щодо Косова. Адже влада колишнього прем`єра Воїслава Коштуніци розвалилася саме тому, що свою політику базувала лише на справі Косова, не дбаючи про економічні та інші питання.
Тадич під тиском як ультранаціоналістів, так і ліберально-демократичних сил
Предраґ Сімич, політолог й колишній дипломат, каже, що «трохи парадоксальним є те, що влада Демократичної партії після трьох років зустрічається з тією самою справою, перед котрою зупинилася й влада партії Коштуніци, а це справа Косова».
«Це може означати й повернення автаркічної риторики, оскільки ми вже сьогодні в газетах читаємо заклики до Сербії відкинути ринкову економіку. Боюся, що знаходимося на початку поганого етапу, зокрема якщо взяти до уваги, що оточення змінилося. Нагадаю, болгарські та хорватські урядовці перебували з візитом у Косові. Це в Сербії розширює почуття оточеної фортеці. На мою думку, чимало того, що в Сербії було досягнено упродовж минулих років і на чому зокрема наполягав Тадич, наразі опинилося під знаком питання», – каже Сімич.
Ситуацію справді можна назвати парадоксальною. Націонал-екстремісти називають Тадича зрадником й стверджують, що влада не вживає необхідних заходів для повернення Косова до складу Сербії. А ліберально-демократичні кола попереджають: глава держави надто поступається ультранаціоналістам та антиєвропейським силам.
