За останні 20 років українська мова стала популярнішою. Якщо раніше українці спілкувались переважно російською мовою, то тепер більше половини розмовляє українською і кількість україномовних громадян із кожним роком зростає, зазначає керівник соціологічної служби центру Разумкова Андрій Биченко.
«В цілому по Україні вдома російською мовою розмовляють 44,5 відсотка, українською – 53,3 відсотка, іншою – 1,4 відсотка та близько одного відсотка вагалися з відповіддю на це питання. Також є певна частина двомовних громадян», – сказав він.
При цьому в центрі, на сході і на півдні України кількість людей, які розмовляють у громадських місцях російською, переважає над тими, які спілкуються українською вдома.
За 20 років українська мова радикально не змінилась – науковці
За роки незалежності українська мова радикально не змінилася – з’явилась лише невелика кількість нових слів, адже українською почали розмовляти у тих професійних сферах, де раніше її не було, зауважує директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко.
«Розширилось функціональне поле української мови. Розширення цього поля – це присутність української мови у тих сферах, де вона раніше була відсутня: з’явилася українська армія, українські силові структури, український спорт», – зазначає Павло Гриценко.
Серйозний поштовх до розвитку української мови відбувся трохи раніше від незалежності – у 1989 році з ухваленням закону «Про мови». На це звернув увагу в коментарі Радіо Свобода письменник Юрій Андрухович.
«Це було вперше в історії нашої мови, коли вона отримала статус державної. Маю зазначити, що я вважаю цей закон досить вдалим. І якщо б він виконувався, то ситуація з мовою була б набагато кращою», – переконаний письменник.
Розвиток мови залежить від становища у державі – письменник
За словами Юрія Андруховича, за останні 20 років українська мова розвивалася нерівномірно, залежно від становища у державі.
«Чудово пам’ятаю момент Помаранчевої революції, коли в Києві практично кожен відповідав українською, вітався українською, – каже він. – Зрозуміло, що сьогоднішні часи суттєво відрізняються в гірший бік».
Письменник попереджає, що кількість україномовних громадян може зменшитися у майбутньому.
«Курс нинішнього режиму на іноді повзучу, а іноді агресивну совєтизацію відбивається й на мові. Цей режим втілює собою ту частину України, того виборця, який робить свій вибір через нелюбов до української мови», – зазначає Юрій Андрухович.
Президент України, зі свого боку, запевнює, що українська буде займати належне місце як державна мова. Якось Віктор Янукович сказав, що радить і своїм онукам вивчати українську.
Разом з тим політичний соратник Президента, регіонал Олександр Єфремов – співавтор законопроекту «Про мови в Україні», який, на думку фахівців із Національної академії наук, може «увічнити наслідки радянської політики русифікації». Після нищівної критики законопроект відклали.
Українські політики часто намагаються маніпулювати мовним питанням перед виборами, але ця проблема не дуже хвилює українців, зауважує соціолог Андрій Биченко.
За результатами дослідження Центру Разумкова, мовне питання не входить у десятку найболючіших проблем для українців. Найбільше людей хвилює корупція, слабка економіка і медичні питання.
«В цілому по Україні вдома російською мовою розмовляють 44,5 відсотка, українською – 53,3 відсотка, іншою – 1,4 відсотка та близько одного відсотка вагалися з відповіддю на це питання. Також є певна частина двомовних громадян», – сказав він.
При цьому в центрі, на сході і на півдні України кількість людей, які розмовляють у громадських місцях російською, переважає над тими, які спілкуються українською вдома.
За 20 років українська мова радикально не змінилась – науковці
За роки незалежності українська мова радикально не змінилася – з’явилась лише невелика кількість нових слів, адже українською почали розмовляти у тих професійних сферах, де раніше її не було, зауважує директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко.
«Розширилось функціональне поле української мови. Розширення цього поля – це присутність української мови у тих сферах, де вона раніше була відсутня: з’явилася українська армія, українські силові структури, український спорт», – зазначає Павло Гриценко.
Серйозний поштовх до розвитку української мови відбувся трохи раніше від незалежності – у 1989 році з ухваленням закону «Про мови». На це звернув увагу в коментарі Радіо Свобода письменник Юрій Андрухович.
«Це було вперше в історії нашої мови, коли вона отримала статус державної. Маю зазначити, що я вважаю цей закон досить вдалим. І якщо б він виконувався, то ситуація з мовою була б набагато кращою», – переконаний письменник.
Розвиток мови залежить від становища у державі – письменник
За словами Юрія Андруховича, за останні 20 років українська мова розвивалася нерівномірно, залежно від становища у державі.
«Чудово пам’ятаю момент Помаранчевої революції, коли в Києві практично кожен відповідав українською, вітався українською, – каже він. – Зрозуміло, що сьогоднішні часи суттєво відрізняються в гірший бік».
Письменник попереджає, що кількість україномовних громадян може зменшитися у майбутньому.
«Курс нинішнього режиму на іноді повзучу, а іноді агресивну совєтизацію відбивається й на мові. Цей режим втілює собою ту частину України, того виборця, який робить свій вибір через нелюбов до української мови», – зазначає Юрій Андрухович.
Президент України, зі свого боку, запевнює, що українська буде займати належне місце як державна мова. Якось Віктор Янукович сказав, що радить і своїм онукам вивчати українську.
Разом з тим політичний соратник Президента, регіонал Олександр Єфремов – співавтор законопроекту «Про мови в Україні», який, на думку фахівців із Національної академії наук, може «увічнити наслідки радянської політики русифікації». Після нищівної критики законопроект відклали.
Українські політики часто намагаються маніпулювати мовним питанням перед виборами, але ця проблема не дуже хвилює українців, зауважує соціолог Андрій Биченко.
За результатами дослідження Центру Разумкова, мовне питання не входить у десятку найболючіших проблем для українців. Найбільше людей хвилює корупція, слабка економіка і медичні питання.
