Міжнародні кредитні агенції різко критикували за їхню роль у роздуванні іпотечної кризи 2008 року. Американська комісія, яка досліджувала витоки кризи, вирішила, що три головні рейтингові агенції – Standard & Poor’s, Moody’s і Fitch – відіграли «ключову» роль у фінансових потрясіннях, які почалися три роки тому. «На горіхи» фінансовим спостерігачам дісталося за те, що вони неправильно оцінили цінні папери, пов’язані з іпотеками.
Після того, як агенція Standard & Poor’s на початку цього місця вперше в історії знизила кредитний рейтинг Сполучених Штатів, міністерство фінансів у Вашингтоні не забарилося з відповіддю. Тоді голова відомства Тімоті Ґайтнер звинуватив спостерігачів у грубій помилці.
«Вони продемонстрували кричущу відсутність знання про ази американської бюджетної математики і дійшли хибного висновку», – заявив Ґайтнер.
У своїй статті на шпальтах «Нью-Йорк Таймз» економіст, Нобелівський лауреат Пол Круґман пише, що Standard & Poor’s – це останнє місце в світі, куди варто звертатися за оцінкою перспектив держави.
Standard & Poor’s пояснює, що оцінює не лише спроможність США оплачувати рахунки, але й політичну волю це робити.
Британський професор Тімоті Сінклер, який досліджує роль кредитних агенцій у світових фінансах,вважає: як би їх не критикували, вплив таких агенцій сьогодні сильний, як ніколи.
«Їхні оцінки, як виглядає, мають найбільше впливу, і їх найбільше бояться за всю столітню історію», – зазначає експерт.
Тімоті Сінклер пояснює це тим, що банки з посередників стали учасниками фінансових ринків, не завжди компетентними, а інвесторам треба мати бодай якісь орієнтири.
У Європі восени з’являться нові вимоги до рейтингових агенцій
Тим часом образа на кредитні агенції звучить не лише за океаном. У Європі знизили рейтинг трьох держав єврозони – Греції, Ірландії та Португалії.
Комісар Євросоюзу з внутрішніх ринків Мішель Барньє у листопаді обіцяє оприлюднити суворі вимоги до кредитних агенцій. Зокрема, він виступає за прозорість їхньої методики.
Ще один європейський комісар, Вів’єн Редінґ, закликала розтрощити «картель» рейтингових агенцій, які, за її словами, намагаються визначити долю Європи і її єдиної валюти.
Але впливовий британський журнал «Економіст» захищає роль таких структур. Оглядачі цитують дослідження Міжнародного валютного фонду за 2010 рік, яке доводить, що агенції були «відносно непоганим індикатором» ризику дефолту окремих країн. Як зауважує «Економіст», кредитні агенції щонайменше за рік наперед знизили до найменшої позначки рейтинги всіх країн, які зазнали дефолту з середини 1970-х років.
Зазвичай інвестори розпродають облігації країн, рейтинг яких знижено. Але наразі це не стосується Сполучених Штатів. Після зниження американського державного рейтингу покотилися вниз ціни на акції приватних компаній. Американський економіст Пітер Моріці пояснює це тим, що в інвесторів поки не так багато більш-менш безпечних альтернатив. Якщо США випустили облігацій на 14 трильйонів доларів, то наступна країна з високим рейтингом – на менше ніж на 2 трильйони. Чи довго втримається така ситуація – з цього приводу лунають лише припущення.
Над матеріалом працювали: Мар’яна Драч, Ron Synovitz, Heather Maher
Після того, як агенція Standard & Poor’s на початку цього місця вперше в історії знизила кредитний рейтинг Сполучених Штатів, міністерство фінансів у Вашингтоні не забарилося з відповіддю. Тоді голова відомства Тімоті Ґайтнер звинуватив спостерігачів у грубій помилці.
«Вони продемонстрували кричущу відсутність знання про ази американської бюджетної математики і дійшли хибного висновку», – заявив Ґайтнер.
У своїй статті на шпальтах «Нью-Йорк Таймз» економіст, Нобелівський лауреат Пол Круґман пише, що Standard & Poor’s – це останнє місце в світі, куди варто звертатися за оцінкою перспектив держави.
Standard & Poor’s пояснює, що оцінює не лише спроможність США оплачувати рахунки, але й політичну волю це робити.
Британський професор Тімоті Сінклер, який досліджує роль кредитних агенцій у світових фінансах,вважає: як би їх не критикували, вплив таких агенцій сьогодні сильний, як ніколи.
«Їхні оцінки, як виглядає, мають найбільше впливу, і їх найбільше бояться за всю столітню історію», – зазначає експерт.
Тімоті Сінклер пояснює це тим, що банки з посередників стали учасниками фінансових ринків, не завжди компетентними, а інвесторам треба мати бодай якісь орієнтири.
У Європі восени з’являться нові вимоги до рейтингових агенцій
Тим часом образа на кредитні агенції звучить не лише за океаном. У Європі знизили рейтинг трьох держав єврозони – Греції, Ірландії та Португалії.
Комісар Євросоюзу з внутрішніх ринків Мішель Барньє у листопаді обіцяє оприлюднити суворі вимоги до кредитних агенцій. Зокрема, він виступає за прозорість їхньої методики.
Ще один європейський комісар, Вів’єн Редінґ, закликала розтрощити «картель» рейтингових агенцій, які, за її словами, намагаються визначити долю Європи і її єдиної валюти.
Але впливовий британський журнал «Економіст» захищає роль таких структур. Оглядачі цитують дослідження Міжнародного валютного фонду за 2010 рік, яке доводить, що агенції були «відносно непоганим індикатором» ризику дефолту окремих країн. Як зауважує «Економіст», кредитні агенції щонайменше за рік наперед знизили до найменшої позначки рейтинги всіх країн, які зазнали дефолту з середини 1970-х років.
Зазвичай інвестори розпродають облігації країн, рейтинг яких знижено. Але наразі це не стосується Сполучених Штатів. Після зниження американського державного рейтингу покотилися вниз ціни на акції приватних компаній. Американський економіст Пітер Моріці пояснює це тим, що в інвесторів поки не так багато більш-менш безпечних альтернатив. Якщо США випустили облігацій на 14 трильйонів доларів, то наступна країна з високим рейтингом – на менше ніж на 2 трильйони. Чи довго втримається така ситуація – з цього приводу лунають лише припущення.
Над матеріалом працювали: Мар’яна Драч, Ron Synovitz, Heather Maher
