Вихід першого китайського авіаносця у море – це предмет гордості для місцевих військових фанатів, які спеціально приїхали подивитися на 300-метровий крейсер до портового міста Далянь на північному сході Китаю. Про це повідомляє «Міжнародне радіо Китаю». Диктор цитує слова одного з очевидців, який розмірковує, чи Китай повинен мати авіаносці: «Повинен, серед постійних членів Ради безпеки ООН лише в Китаю немає авіаносця!»
Китаєць додає, що до «індексу щастя» треба включати і почуття безпеки.
Натомість почуття небезпеки загострилося у сусідів Китаю. За останній рік посилилися морські територіальні суперечки між Китаєм та Японією, Філіппінами і В’єтнамом, похолоднішали відносини з Південною Кореєю. На кону розробка шельфу з енергоносіями і торговельні шляхи.
Військові експерти тим часом сперечаються: вихід у море першого китайського авіаносця – це психологічна атака на сусідів Китаю чи демонстрація якісного стрибка у військовому потенціалі? Офіційний Пекін, зі свого боку, наполягає, що взявся за «Варяг» з метою досліджень і навчання.
Чи міг «Варяг» працювати на Україну?
Китай купив недобудований авіаносний крейсер «Варяг» на Миколаївському суднобудівному заводі в 1998 році за 20 мільйонів доларів – за ціною металобрухту. Крейсер продали порожнім, без начинки. Тоді контракт уклала приватна китайська фірма, яка обіцяла переробити корабель на казино на плаву. Але замість цього почалася таємна модернізація з військовою метою. Офіційний Пекін вперше визнав, що готує авіаносець, лише на початку цього літа.
Міністром оборони України у 1998 році був Олександр Кузьмук, який вважає, що немає за чим жалкувати, бо українська держава не могла добудувати крейсер.
«Україні він аж ніяк не потрібен, тому що наші стратегічні інтереси не передбачають перебування в світовому океані таких стратегічних об’єктів. Це перше. А-по друге, економічно Україна не впоралася б із цим завданням», – сказав Кузьмук в інтерв’ю Радіо Свобода.
Але Україна могла б отримати від Китаю набагато більше, якби спробувала спільно добудовувати «Варяг», вважає кримський військовий експерт Мирослав Мамчак.
«Була можливість його продати не як металобрухт, а як недобудований корабель. Тому я можу лише порадіти за китайські військово-морські сили, які зуміли здобути цей корабель, один із найкращих кораблебудівних проектів колишнього Радянського Союзу», – зазначив у розмові з Радіо Свобода Мирослав Мамчак, який є офіцером запасу українських Військово-морських сил.
Він турбується, щоб доля «Варяга» не спіткала ракетний крейсер, донедавна відомий як «Україна», який нині «іржавіє» в Миколаєві, хоча міг би стати «школою виховання українських флотських офіцерів оперативно-тактичного рівня».
Розсікати морські хвилі колишній «Варяг» (корабель, як виглядає, досі так і не найменували по-китайському), ймовірно, буде недовго – навігацію в сусідніх водах закрили до 14 серпня. Після першого виходу в море перший китайський авіаносець будуть випробовувати далі. Скільки – достеменно не відомо.
Військові експерти очікують, що Китай збудує щонайменше два чи три авіаносці з нуля за зразком «Варяга», а також, можливо, ще два авіаносці за зразком іншого радянського проекту. Для порівняння, Сполучені Штати, які мають давню історію будівництва й експлуатації авіаносців, нині мають на бойовому чергуванні 11 кораблів такого типу. Росія, якій від СРСР дісталося кілька авіаносних крейсерів, збудованих у Миколаєві, нині має один-єдиний. Як повідомляють, по одному-два авіаносці має ще 7 країн.
Китаєць додає, що до «індексу щастя» треба включати і почуття безпеки.
Натомість почуття небезпеки загострилося у сусідів Китаю. За останній рік посилилися морські територіальні суперечки між Китаєм та Японією, Філіппінами і В’єтнамом, похолоднішали відносини з Південною Кореєю. На кону розробка шельфу з енергоносіями і торговельні шляхи.
Військові експерти тим часом сперечаються: вихід у море першого китайського авіаносця – це психологічна атака на сусідів Китаю чи демонстрація якісного стрибка у військовому потенціалі? Офіційний Пекін, зі свого боку, наполягає, що взявся за «Варяг» з метою досліджень і навчання.
Чи міг «Варяг» працювати на Україну?
Китай купив недобудований авіаносний крейсер «Варяг» на Миколаївському суднобудівному заводі в 1998 році за 20 мільйонів доларів – за ціною металобрухту. Крейсер продали порожнім, без начинки. Тоді контракт уклала приватна китайська фірма, яка обіцяла переробити корабель на казино на плаву. Але замість цього почалася таємна модернізація з військовою метою. Офіційний Пекін вперше визнав, що готує авіаносець, лише на початку цього літа.
Міністром оборони України у 1998 році був Олександр Кузьмук, який вважає, що немає за чим жалкувати, бо українська держава не могла добудувати крейсер.
«Україні він аж ніяк не потрібен, тому що наші стратегічні інтереси не передбачають перебування в світовому океані таких стратегічних об’єктів. Це перше. А-по друге, економічно Україна не впоралася б із цим завданням», – сказав Кузьмук в інтерв’ю Радіо Свобода.
Але Україна могла б отримати від Китаю набагато більше, якби спробувала спільно добудовувати «Варяг», вважає кримський військовий експерт Мирослав Мамчак.
«Була можливість його продати не як металобрухт, а як недобудований корабель. Тому я можу лише порадіти за китайські військово-морські сили, які зуміли здобути цей корабель, один із найкращих кораблебудівних проектів колишнього Радянського Союзу», – зазначив у розмові з Радіо Свобода Мирослав Мамчак, який є офіцером запасу українських Військово-морських сил.
Він турбується, щоб доля «Варяга» не спіткала ракетний крейсер, донедавна відомий як «Україна», який нині «іржавіє» в Миколаєві, хоча міг би стати «школою виховання українських флотських офіцерів оперативно-тактичного рівня».
Розсікати морські хвилі колишній «Варяг» (корабель, як виглядає, досі так і не найменували по-китайському), ймовірно, буде недовго – навігацію в сусідніх водах закрили до 14 серпня. Після першого виходу в море перший китайський авіаносець будуть випробовувати далі. Скільки – достеменно не відомо.
Військові експерти очікують, що Китай збудує щонайменше два чи три авіаносці з нуля за зразком «Варяга», а також, можливо, ще два авіаносці за зразком іншого радянського проекту. Для порівняння, Сполучені Штати, які мають давню історію будівництва й експлуатації авіаносців, нині мають на бойовому чергуванні 11 кораблів такого типу. Росія, якій від СРСР дісталося кілька авіаносних крейсерів, збудованих у Миколаєві, нині має один-єдиний. Як повідомляють, по одному-два авіаносці має ще 7 країн.
