Влада в Приштині вжила такий захід у відповідь на факт, що боснійські органи не визнають печатки косовської митної служби. Запровадження додаткового мита викликало невдоволення імпортерів відносно експортерів у двох країнах.
Косовський міністр торгівлі й промисловості Мимоза Кусарі-Ліла пояснює, що влада в Сараєві 10-відсоткове мито запровадила ще в грудні 2008 року.
«Ми не бачили жодної позитивної зміни з боку Боснії у зв’язку з митною печаткою, хоча йдеться про печатку, котра узгоджена з резолюцією 1244 Ради безпеки ООН, та котру сприймають інші інституції й країни-члени Євросоюзу, включаючі й деякі з тих, котрі не визнали косовську державу», – стверджує Кусарі-Ліла.
Такий захід косовської влади став великим ударом для боснійської економіки. Адже Косово єдина країна, з котрою Боснія і Герцеговина має позитивний торговельний баланс. До Косова вивозять товарів на суму 100 мільйонів євро, а ввозять звідти у п’ять разів менше – лише на 20 мільйонів євро.
Печатка митної служби – символ державності
Керівник зовнішньоторговельного відділу Торговельної палати Боснії і Герцеговини Дулько Хасич нагадує, що від початку нинішнього року до Косова вивезли товарів на суму 80 мільйонів євро.
«На жаль, йдеться про суто політичну постанову косовського уряду. Не слід забувати, що боснійська влада офіційно не визнала Республіку Косово. Точніше, не визнає печатки косовських митних органів. Косовська влада відповіла на це, й тут не йдеться про нову проблему. Ми – Торговельна палата та Асоціяція вивізників – вже давно попереджали, що виникне така проблема. Саме так сталося. Іншими словами, політичні суперечки «перелилися» на торговельні відносини й ми тепер маємо отримати наслідки, а їхній ефект важко передбачити. Адже ми втратили ринок який коштує сто мільйонів євро», – зазначає Хасич.
Боснія і Герцеговина не визнала незалежності Косова через те, що проти цього виступає її складова частина Республіка Сербська, в котрій більшість населення становлять серби. Лідери боснійських сербів заявляли, що вони призначать референдум про відокремлення від Боснії і Герцеговини в разі визнання центральною владою в Сараєві незалежності Косова.
Боснія і Герцеговина, Сербія та Косово належать до ЦЕФТА – Середньоєвропейської угоди про вільну торгівлю, членами котрої є також Хорватія, Чорногорія, Македонія, Албанія та Молдова. Якщо влада в Сараєві матиме намір протестувати проти рішення приштинського уряду, то буде змушена звернутися саме до приштинського уряду, оскільки в цьому році в рамках ЦЕФТА головуючим є якраз Косово. Йдеться про один із, так би мовити, абсурдів, яких на Балканах чимало.
Матеріал підготували: Михайло Рамач, Nadie Ahmeti, Mirna Sadikovic
Косовський міністр торгівлі й промисловості Мимоза Кусарі-Ліла пояснює, що влада в Сараєві 10-відсоткове мито запровадила ще в грудні 2008 року.
«Ми не бачили жодної позитивної зміни з боку Боснії у зв’язку з митною печаткою, хоча йдеться про печатку, котра узгоджена з резолюцією 1244 Ради безпеки ООН, та котру сприймають інші інституції й країни-члени Євросоюзу, включаючі й деякі з тих, котрі не визнали косовську державу», – стверджує Кусарі-Ліла.
Такий захід косовської влади став великим ударом для боснійської економіки. Адже Косово єдина країна, з котрою Боснія і Герцеговина має позитивний торговельний баланс. До Косова вивозять товарів на суму 100 мільйонів євро, а ввозять звідти у п’ять разів менше – лише на 20 мільйонів євро.
Печатка митної служби – символ державності
Керівник зовнішньоторговельного відділу Торговельної палати Боснії і Герцеговини Дулько Хасич нагадує, що від початку нинішнього року до Косова вивезли товарів на суму 80 мільйонів євро.
«На жаль, йдеться про суто політичну постанову косовського уряду. Не слід забувати, що боснійська влада офіційно не визнала Республіку Косово. Точніше, не визнає печатки косовських митних органів. Косовська влада відповіла на це, й тут не йдеться про нову проблему. Ми – Торговельна палата та Асоціяція вивізників – вже давно попереджали, що виникне така проблема. Саме так сталося. Іншими словами, політичні суперечки «перелилися» на торговельні відносини й ми тепер маємо отримати наслідки, а їхній ефект важко передбачити. Адже ми втратили ринок який коштує сто мільйонів євро», – зазначає Хасич.
Боснія і Герцеговина не визнала незалежності Косова через те, що проти цього виступає її складова частина Республіка Сербська, в котрій більшість населення становлять серби. Лідери боснійських сербів заявляли, що вони призначать референдум про відокремлення від Боснії і Герцеговини в разі визнання центральною владою в Сараєві незалежності Косова.
Боснія і Герцеговина, Сербія та Косово належать до ЦЕФТА – Середньоєвропейської угоди про вільну торгівлю, членами котрої є також Хорватія, Чорногорія, Македонія, Албанія та Молдова. Якщо влада в Сараєві матиме намір протестувати проти рішення приштинського уряду, то буде змушена звернутися саме до приштинського уряду, оскільки в цьому році в рамках ЦЕФТА головуючим є якраз Косово. Йдеться про один із, так би мовити, абсурдів, яких на Балканах чимало.
Матеріал підготували: Михайло Рамач, Nadie Ahmeti, Mirna Sadikovic
