«Нью-Йорк Таймз» оприлюднила матеріал Ніколаса Вейда під назвою «Ознаки прогресу суспільства? Організовані війни», у якому йдеться про висновки групи археологів Каліфорнійського університету на базі вивчення древніх держав Південної і Центральної Америки, що «війни були своєрідними повитухами перших держав, які виникли, коли зі збільшенням народонаселення виникали більш складні соціальні структури, щоб координувати діяльність людей». Професор Чарльз Станіш з Університету Лос-Анджелеса каже, що таку ж роль війни відігравали й у Межиріччі чи стародавньому Китаї. Антрополог з Оксфорду Лоуренс Кілі каже, що «війна – врешті-решт не заперечення людської здатності до соціального партнерства, а просто найбільш руйнівне вираження цього». Як не парадоксально, кажуть американці Самюел Боулз із Університету Санта-Фе та Герберт Ґінтіс з Принстона, але «війна, ймовірно, внесла свій вклад у поширення людського альтруїзму». Хоча археологи з Лос-Анджелеса все ж вказують на матеріальні підтвердження своєї тези. «Війни і торгівля – джерела зовнішнього збагачення», – переконаний згаданий вже Чарльз Станіш. А доктор Джойс Маркус, археолог з Університету Мічигану, стверджує: «Конкурентноздатна взаємодія (включно з війною) – один із найбільш потужних рушіїв у розвитку, чи біологічного, чи соціального».
Лондонський New Scientist публікує міркування американських астрогеологів про те, що Місяць може складатися з двох космічних тіл. Цьому може бути підтвердженням відсутність обертання його довкола своєї осі і структурна відмінність поверхні двох його сторін. Місяць, як вважають вчені, виник як космічне тіло унаслідок зіткнення об’єкта, подібного за розмірами до Марса, з молодою ще Землею, що стало причиною викиду хмари пилу і твердих уламків, які врешті об’єдналися в Місяць. Дослідники міркують, що відмінна структура протилежної від Землі поверхні Місяця пояснюється тим, що спочатку було два Місяці – великий і малий, і більший поглинув менший. Цим пояснюють дволику природу супутника Землі.
Та ж «Нью-Йорк Таймз» публікує статтю Денніса Овербая, де йдеться про ймовірне наближення вчених у Європі та США до підтвердження існування так званої «частинки Бога», чи ж бозона Гіґґза, який, імовірно, й наділяє масою матерію. Як стверджує автор статті з посиланнями на фізиків США та Європи, весь науковий світ чекає захоплюючого 2012 року, коли нарешті може вдатися підтвердити існування цих «частинок Бога». На деяких наукових блогах розігруються й своєрідні ставки щодо ймовірності відкриття бозона Гіґґза. Вчені кажуть, що з відкриттям цієї частинки буде завершено початковий етап пізнання Всесвіту і наука перейде до більш детального його вивчення. Якщо ж бозона не знайдуть, тоді доведеться переглянути всю існуючу теорію Всесвіту. Хоча оптимістів стосовно існування «частинок Бога» все ж більше, і фізики в передчуттях нових відкриттів, пов’язаних із темною матерією і темною енергією, з яких переважно й складається Всесвіт і які фактично ще й не відомі достеменно.
Лондонський New Scientist публікує міркування американських астрогеологів про те, що Місяць може складатися з двох космічних тіл. Цьому може бути підтвердженням відсутність обертання його довкола своєї осі і структурна відмінність поверхні двох його сторін. Місяць, як вважають вчені, виник як космічне тіло унаслідок зіткнення об’єкта, подібного за розмірами до Марса, з молодою ще Землею, що стало причиною викиду хмари пилу і твердих уламків, які врешті об’єдналися в Місяць. Дослідники міркують, що відмінна структура протилежної від Землі поверхні Місяця пояснюється тим, що спочатку було два Місяці – великий і малий, і більший поглинув менший. Цим пояснюють дволику природу супутника Землі.
Та ж «Нью-Йорк Таймз» публікує статтю Денніса Овербая, де йдеться про ймовірне наближення вчених у Європі та США до підтвердження існування так званої «частинки Бога», чи ж бозона Гіґґза, який, імовірно, й наділяє масою матерію. Як стверджує автор статті з посиланнями на фізиків США та Європи, весь науковий світ чекає захоплюючого 2012 року, коли нарешті може вдатися підтвердити існування цих «частинок Бога». На деяких наукових блогах розігруються й своєрідні ставки щодо ймовірності відкриття бозона Гіґґза. Вчені кажуть, що з відкриттям цієї частинки буде завершено початковий етап пізнання Всесвіту і наука перейде до більш детального його вивчення. Якщо ж бозона не знайдуть, тоді доведеться переглянути всю існуючу теорію Всесвіту. Хоча оптимістів стосовно існування «частинок Бога» все ж більше, і фізики в передчуттях нових відкриттів, пов’язаних із темною матерією і темною енергією, з яких переважно й складається Всесвіт і які фактично ще й не відомі достеменно.
