Агентство Reuters оприлюднило черговий прогноз найближчих ключових ризиків щодо України. У ньому виділяють, як фактор поточної політичної напруженості, суд над Юлією Тимошенко, а також ризики неотримання Україною чергового траншу кредиту МВФ у разі зволікання з реформуванням платежів у енергетиці. Звертають увагу на зростання напруження у російсько-українських стосунках у зв’язку з газовим питанням та подальші ризики з відтоком із українських теренів іноземних інвестицій, коли й надалі приватизація на ринку України непрозора і триває владний тиск на великих іноземних інвесторів. Тут також відзначено точки зору провідних аналітиків з приводу ймовірних наслідків суду над Тимошенко, у зв’язку з чим західні експерти прогнозують «умовний вирок», як найбільш ймовірний результат процесу, що заборонятиме Тимошенко брати участь у майбутніх виборах, не перетворюючи її у потерпілу перед громадськістю».
Американське видання «Global Post» не виключає, що нинішній судовий процес над Тимошенко, котрий «стає своєрідним цирком», можливо перетворить підсудну у «політичну страдницю». Тим більше, що вона «відкрито кепкує з головуючого судді, а зовні відбуваються жваві пікети її прихильників і противників». Водночас видання не бачить у цьому суді нічого смішного, бо західні політики серйозно насторожені щодо «політичного підтексту» цього процесу і лише очікують, як «далеко зайде обвинувачення». Спостерігачі, як наголошує «Global Post», «вже жахаються з перспективи, якими брудними і корумпованими можуть бути парламентські вибори у жовтні наступного року». «Однак, – як зауважує видання зі США, – одна сфера не постраждає – це зусилля України на шляху до угоди про співпрацю з ЄС». Але, як непокоїться «Global Post», «ситуація може стати парадоксальною: через рік Україна може опинитися ближче до ЄС та виявитися ще більш авторитарною». Це збиває з пантелику деяких західних дипломатів і чиновників, котрі порівнюють ситуацію в Україні з підготовкою до Євро-2012, коли «за пофарбованим фасадом ховаються зруйновані будівлі».
Директор Центру Європейських реформ із Брюсселя Чарльз Ґрант на сторінках лондонської «Файненшел Таймз» зазначає, що зовсім не важливо, хто стане у 2012 році президентом Росії, бо «домінуючою постаттю залишиться то й же Володимир Путін» і ймовірність «більшого плюралізму в Росії, посилення диктатури закону проти корупції, диверсифікації економіки у більш незалежну від експорту сировини» майже дорівнює нулю, бо «такі зміни можуть загрожувати основі влади і багатству правлячих кланів». Чарльз Ґрант також вважає, що і в зовнішній політиці Росії Путіна не варто «очікувати різких змін», бо в Москві сприймають «перезавантаження» у стосунках зі США лише в російських інтересах та й «росіяни думають, що США прийняли, як належну, перевагу Москви на ближніх територіях, включно з Україною».
Американське видання «Global Post» не виключає, що нинішній судовий процес над Тимошенко, котрий «стає своєрідним цирком», можливо перетворить підсудну у «політичну страдницю». Тим більше, що вона «відкрито кепкує з головуючого судді, а зовні відбуваються жваві пікети її прихильників і противників». Водночас видання не бачить у цьому суді нічого смішного, бо західні політики серйозно насторожені щодо «політичного підтексту» цього процесу і лише очікують, як «далеко зайде обвинувачення». Спостерігачі, як наголошує «Global Post», «вже жахаються з перспективи, якими брудними і корумпованими можуть бути парламентські вибори у жовтні наступного року». «Однак, – як зауважує видання зі США, – одна сфера не постраждає – це зусилля України на шляху до угоди про співпрацю з ЄС». Але, як непокоїться «Global Post», «ситуація може стати парадоксальною: через рік Україна може опинитися ближче до ЄС та виявитися ще більш авторитарною». Це збиває з пантелику деяких західних дипломатів і чиновників, котрі порівнюють ситуацію в Україні з підготовкою до Євро-2012, коли «за пофарбованим фасадом ховаються зруйновані будівлі».
Директор Центру Європейських реформ із Брюсселя Чарльз Ґрант на сторінках лондонської «Файненшел Таймз» зазначає, що зовсім не важливо, хто стане у 2012 році президентом Росії, бо «домінуючою постаттю залишиться то й же Володимир Путін» і ймовірність «більшого плюралізму в Росії, посилення диктатури закону проти корупції, диверсифікації економіки у більш незалежну від експорту сировини» майже дорівнює нулю, бо «такі зміни можуть загрожувати основі влади і багатству правлячих кланів». Чарльз Ґрант також вважає, що і в зовнішній політиці Росії Путіна не варто «очікувати різких змін», бо в Москві сприймають «перезавантаження» у стосунках зі США лише в російських інтересах та й «росіяни думають, що США прийняли, як належну, перевагу Москви на ближніх територіях, включно з Україною».
