За тиждень роботи табору будуть зустрічі з ученими, громадськими діячами, митцями трьох країн. Це, зокрема, історики Арон Вайс із Ізраїлю та Ярослав Грицак із України, дисиденти та правозахисники Мирослав Маринович та Семен Глузман, психолог Марія Ціхонь-Бітка з Польщі, директор центру «Ткума» та директор музею історії євреїв України і історії Голокосту Ігор Щупак та інші.
До такої навчально-пізнавальної додасться й інтерактивна складова: диспути, круглі столи, психологічні тренінги. І окремо будуть український, польський, єврейський дні, під час яких проводитимуться майстер-класи, ознайомлення з національними традиціями та культурою.
Як каже директор Львівського палацу культури імені Гната Хоткевича Ігор Мартиненко, головна ідея семінару – об’єднання через взаємопізнання.
«То є дуже важливий елемент – культура об’єднує всю Україну. Пізнання одне одного, що «інший» – то не означає «чужий». Ми маємо виховати молодь у тому дусі, щоб вони розуміли і хотіли, і могли разом», – говорить Ігор Мартиненко.
Учасники «Ковчегу» відвідуватимуть греко-католицькі, православні, римо-католицькі, юдейські святині та релігійні установи, матимуть духовні бесіди «Ми – діти єдиного Бога», разом планують піднятися на Говерлу.
Зміна акцентів: від драматичної історії до позитивного сприйняття
П’ять перших таких зустрічей української, польської і єврейської молоді проходили в Унівській Лаврі на Львівщині. Саме тут у роки Другої світової війни ченці греко-католицької церкви з благословення митрополита Андрея Шептицького переховували євреїв, а також надавали допомогу українським та польським дітям.
У зв’язку з ремонтом Унівського монастиря місце семінару змінили на реколекційний центр у Яремчі.
За словами керівника Федерації польських організацій в Україні Емілії Хмельової, змінюють і акценти: якщо на попередніх семінарах розглядали насамперед драматичні сторінки історії трьох народів, то «Ковчег-2011» присвячений позитивному сприйняттю народів-сусідів і позбавленню взаємних стереотипів, бо «всі ми в одному Ковчезі».
«Головна ідея – толерантність і добро. Цей семінар охоплений добром», – говорить Емілія Хмельова.
Стереотипи долатиме молодь
Психолог, професор Барбара Вайґль із Польщі каже, що самі по собі стереотипи не зникнуть. Вона називає основні кроки до їхнього подолання: контакти представників різних груп, надання знань, бо «стереотипи народжуються в пізнавальній порожнечі», виокремлення подібностей, підкреслення різнорідності в межах однієї групи, реалізація спільних проектів. Найкраще до цього надаються молоді.
Професор Барбара Вайґль
«Я вважаю, що найкраще таку роботу для ламання стереотипів починати не лише з молоддю, а взагалі з дітьми, навіть із дітьми маленькими, дошкільного віку. Тому що дорослі люди в цьому сенсі вже є втраченим поколінням», – переконана Барбара Вайґль.
Євген Лапін приїхав на «Ковчег» із Хмельницького. Свою цікавість до тематики семінару він пояснює і майбутнім фахом економіста-міжнародника, і участю в благодійній єврейській організації: «З мого фаху мені дуже цікаво, як люди різних національностей, різних конфесій знаходять спільну мову. Також я тут представляю хмельницьку благодійну організацію «Хесед Бешт», і з точки зору моєї діяльності це мені повчально і корисно».
Олександра Людвицька з Житомира називає себе представницею польської діаспори: «Я за походженням полька, живу в Україні. Цікавлюся історією. Цікаво послухати думки інших, цікаво подивитися на професуру».
Юля Вертова з Донецького державного університету управління, яка представляє українську молодь, каже, що через пізнання один одного можна прийти до єдності: «Тут дуже різні люди зібралися. І це така можливість із різних культур зрозуміти один одного. Тому що так склалося історично, що в наших народів були якісь конфлікти і негаразди».
До такої навчально-пізнавальної додасться й інтерактивна складова: диспути, круглі столи, психологічні тренінги. І окремо будуть український, польський, єврейський дні, під час яких проводитимуться майстер-класи, ознайомлення з національними традиціями та культурою.
Як каже директор Львівського палацу культури імені Гната Хоткевича Ігор Мартиненко, головна ідея семінару – об’єднання через взаємопізнання.
«То є дуже важливий елемент – культура об’єднує всю Україну. Пізнання одне одного, що «інший» – то не означає «чужий». Ми маємо виховати молодь у тому дусі, щоб вони розуміли і хотіли, і могли разом», – говорить Ігор Мартиненко.
Учасники «Ковчегу» відвідуватимуть греко-католицькі, православні, римо-католицькі, юдейські святині та релігійні установи, матимуть духовні бесіди «Ми – діти єдиного Бога», разом планують піднятися на Говерлу.
Зміна акцентів: від драматичної історії до позитивного сприйняття
П’ять перших таких зустрічей української, польської і єврейської молоді проходили в Унівській Лаврі на Львівщині. Саме тут у роки Другої світової війни ченці греко-католицької церкви з благословення митрополита Андрея Шептицького переховували євреїв, а також надавали допомогу українським та польським дітям.
У зв’язку з ремонтом Унівського монастиря місце семінару змінили на реколекційний центр у Яремчі.
За словами керівника Федерації польських організацій в Україні Емілії Хмельової, змінюють і акценти: якщо на попередніх семінарах розглядали насамперед драматичні сторінки історії трьох народів, то «Ковчег-2011» присвячений позитивному сприйняттю народів-сусідів і позбавленню взаємних стереотипів, бо «всі ми в одному Ковчезі».
«Головна ідея – толерантність і добро. Цей семінар охоплений добром», – говорить Емілія Хмельова.
Стереотипи долатиме молодь
Психолог, професор Барбара Вайґль із Польщі каже, що самі по собі стереотипи не зникнуть. Вона називає основні кроки до їхнього подолання: контакти представників різних груп, надання знань, бо «стереотипи народжуються в пізнавальній порожнечі», виокремлення подібностей, підкреслення різнорідності в межах однієї групи, реалізація спільних проектів. Найкраще до цього надаються молоді.
«Я вважаю, що найкраще таку роботу для ламання стереотипів починати не лише з молоддю, а взагалі з дітьми, навіть із дітьми маленькими, дошкільного віку. Тому що дорослі люди в цьому сенсі вже є втраченим поколінням», – переконана Барбара Вайґль.
Євген Лапін приїхав на «Ковчег» із Хмельницького. Свою цікавість до тематики семінару він пояснює і майбутнім фахом економіста-міжнародника, і участю в благодійній єврейській організації: «З мого фаху мені дуже цікаво, як люди різних національностей, різних конфесій знаходять спільну мову. Також я тут представляю хмельницьку благодійну організацію «Хесед Бешт», і з точки зору моєї діяльності це мені повчально і корисно».
Олександра Людвицька з Житомира називає себе представницею польської діаспори: «Я за походженням полька, живу в Україні. Цікавлюся історією. Цікаво послухати думки інших, цікаво подивитися на професуру».
Юля Вертова з Донецького державного університету управління, яка представляє українську молодь, каже, що через пізнання один одного можна прийти до єдності: «Тут дуже різні люди зібралися. І це така можливість із різних культур зрозуміти один одного. Тому що так склалося історично, що в наших народів були якісь конфлікти і негаразди».
