Правовий експеримент ініціювало одне з молодіжних громадських об’єднань. Члени організації вирішили вивчити, як на практиці чиновники виконують новий Закон України «Про доступ до публічної інформації».
Для цього вони розіслали в усі виконавчі комітети міст Дніпропетровщини однаково оформлені офіційні запити про надання стандартної інформації щодо важливих питань – місцевих бюджетів, генпланів розвитку міст, комунальних тарифів.
Про тарифи – залюбки, про генплан – не питайте
Результати експерименту, кажуть активісти, неприємно вразили: чверть органів влади взагалі проігнорувала запити, більшість – надали неповну або невчасну інформацію. Чимало інформації з суспільно важливих проблем, як виявилось, у міськрадах регіону – під грифом «секретно», говорить координатор проекту Микита Проданець.
«Щодо тарифів і бюджету – то тут нема питань, усі надали інформацію в повній мірі. А от щодо генеральних планів розвитку, то у половини міст вони або ще радянських часів, на великих аркушах, які неможливо пересилати, або ще не затверджені, або під грифом «секретно». Є приклади, коли пишуть, що генплан не затверджений, але його дію продовжено ще на 5 років. Нонсенс. Тобто є над чим працювати», – зазначив Микита Проданець.
За Законом України «Про доступ до публічної інформації», орган влади має надати відповідь на запит громадянина упродовж 5-ти днів. Фахівці міськради просто не встигають задовольняти запити в такий термін, кажуть в управлінні внутрішньої політики Дніпропетровської міськради. В управлінні радять заходити на сайт міської ради: там, мовляв, є більшість рішень, які цікавлять громадян.
«Відпрацьовуються додаткові можливості доступу громадян до інформації – як на сайті, так і на субдоменах управлінь. Про новий закон міська рада знає, були проведені наради. Думаємо, що система буде працювати», – зазначили в управлінні.
Що заважає дніпропетровській владі швидше стати відкритою і прозорою для громадян? У деяких випадках це – звичка чиновників, впевнені експерти. Аби закон почав діяти більш-менш ефективно, вважає кандидат історичних наук, політолог Геннадій Перший, треба щонайменше рік.
«Очевидно, питання ефективності цього законодавства – це питання однорічної перспективи. Можливо, він залишиться тільки таким собі «побажанням» Верховної Ради до місцевих органів влади. Цей закон уже перезрів, його треба було ухвалити раніше, ще років десять назад», – говорить Геннадій Перший.
Дірка в законі: декларації про доходи чиновники можуть не показувати
Дніпропетровський політолог Кирило Недря зазначає: одного документа не досить, щоб забезпечити в Україні повну прозорість влади. Тим паче, що закон дуже не досконалий, зазначає експерт.
«Цей закон суперечить іншому закону – «Про захист персональних даних». Наприклад, декларації наших чиновників. Досі чітко не врегульовано – це публічна інформація чи персональні дані. І чиновники можуть цим користуватись, не виставляти свої декларації для загалу», – прокоментував Кирило Недря.
За новим українським законодавством, чиновник, який запізнився з відповіддю громадянину або полінувався відповісти якісно, може бути оштрафований на 425–850 гривень. У деяких країнах Європи за це передбачена кримінальна відповідальність.
Але громадські активісти Дніпропетровщини поки не вимагають покарань. Кажуть, вже розіслали до міськрад та держадміністрацій спеціальні пам’ятки – як чинити із зверненнями громадян. Сподіваються на розуміння влади.
Довідка: Закон України «Про доступ до публічної інформації» набув чинності 9 травня 2011 року. Згідно із документом, громадянин має право запросити в органу влади будь-яку інформацію, якою той володіє, – генеральний план розвитку міста, формулу розрахунку комунальних тарифів, умови тендерів і таке інше. Є лише 3 винятки, які дозволяють не надати інформацію: таємниця (наприклад, державна або банківська), конфіденційна інформація або службова інформація.
Для цього вони розіслали в усі виконавчі комітети міст Дніпропетровщини однаково оформлені офіційні запити про надання стандартної інформації щодо важливих питань – місцевих бюджетів, генпланів розвитку міст, комунальних тарифів.
Про тарифи – залюбки, про генплан – не питайте
Результати експерименту, кажуть активісти, неприємно вразили: чверть органів влади взагалі проігнорувала запити, більшість – надали неповну або невчасну інформацію. Чимало інформації з суспільно важливих проблем, як виявилось, у міськрадах регіону – під грифом «секретно», говорить координатор проекту Микита Проданець.
«Щодо тарифів і бюджету – то тут нема питань, усі надали інформацію в повній мірі. А от щодо генеральних планів розвитку, то у половини міст вони або ще радянських часів, на великих аркушах, які неможливо пересилати, або ще не затверджені, або під грифом «секретно». Є приклади, коли пишуть, що генплан не затверджений, але його дію продовжено ще на 5 років. Нонсенс. Тобто є над чим працювати», – зазначив Микита Проданець.
За Законом України «Про доступ до публічної інформації», орган влади має надати відповідь на запит громадянина упродовж 5-ти днів. Фахівці міськради просто не встигають задовольняти запити в такий термін, кажуть в управлінні внутрішньої політики Дніпропетровської міськради. В управлінні радять заходити на сайт міської ради: там, мовляв, є більшість рішень, які цікавлять громадян.
«Відпрацьовуються додаткові можливості доступу громадян до інформації – як на сайті, так і на субдоменах управлінь. Про новий закон міська рада знає, були проведені наради. Думаємо, що система буде працювати», – зазначили в управлінні.
Що заважає дніпропетровській владі швидше стати відкритою і прозорою для громадян? У деяких випадках це – звичка чиновників, впевнені експерти. Аби закон почав діяти більш-менш ефективно, вважає кандидат історичних наук, політолог Геннадій Перший, треба щонайменше рік.
«Очевидно, питання ефективності цього законодавства – це питання однорічної перспективи. Можливо, він залишиться тільки таким собі «побажанням» Верховної Ради до місцевих органів влади. Цей закон уже перезрів, його треба було ухвалити раніше, ще років десять назад», – говорить Геннадій Перший.
Дірка в законі: декларації про доходи чиновники можуть не показувати
Дніпропетровський політолог Кирило Недря зазначає: одного документа не досить, щоб забезпечити в Україні повну прозорість влади. Тим паче, що закон дуже не досконалий, зазначає експерт.
«Цей закон суперечить іншому закону – «Про захист персональних даних». Наприклад, декларації наших чиновників. Досі чітко не врегульовано – це публічна інформація чи персональні дані. І чиновники можуть цим користуватись, не виставляти свої декларації для загалу», – прокоментував Кирило Недря.
За новим українським законодавством, чиновник, який запізнився з відповіддю громадянину або полінувався відповісти якісно, може бути оштрафований на 425–850 гривень. У деяких країнах Європи за це передбачена кримінальна відповідальність.
Але громадські активісти Дніпропетровщини поки не вимагають покарань. Кажуть, вже розіслали до міськрад та держадміністрацій спеціальні пам’ятки – як чинити із зверненнями громадян. Сподіваються на розуміння влади.
Довідка: Закон України «Про доступ до публічної інформації» набув чинності 9 травня 2011 року. Згідно із документом, громадянин має право запросити в органу влади будь-яку інформацію, якою той володіє, – генеральний план розвитку міста, формулу розрахунку комунальних тарифів, умови тендерів і таке інше. Є лише 3 винятки, які дозволяють не надати інформацію: таємниця (наприклад, державна або банківська), конфіденційна інформація або службова інформація.
