Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода у Вашингтоні, Білий дім оголосив про візові санкції проти російських чиновників, причетних до смерті Сергія Магнітського, у письмовій реакції на законопроект Сенату. Цей документ закликає до ще ширших санкцій, включно із замороженням активів. Цитуючи урядові джерела, газета «Вашингтон Пост» повідомила, що «чорний список» не включає всіх 60 російських урядовців, які згадуються у законопроекті Сенату.
Первісний список готував Вільям Браудер, виконавчий директор інвестиційного фонду Hermitage Capital, для якого працював Сергій Магнітський. В інтерв’ю Радіо Свобода він оцінив рішення Білого Дому так: «Я думаю, що зараз Росія вже нічого не може зробити, щоб уникнути санкцій проти людей, які причетні до тортур і вбивства. Щоб уникнути подібного, їм треба очистити правову систему і покарати всіх цих людей».
У липні правозахисна рада при президенті Росії оприлюднила звіт, який свідчить, що Сергія Магнітського перед смертю сильно побили. Ще раніше під міжнародним тиском Дмитро Медведєв звільнив близько 20 тюремних працівників. У червні російська влада порушила карну справу ще проти двох тюремників. Але чільні особи, яких підозрюють у причетності до смерті Сергія Магнітського, пішли на підвищення.
Делікатний момент
Реагуючи на ці події, адміністрація президента США Барака Обами обережно балансує, щоб ще більше не нашкодити «перезавантаженню» російсько-американських відносин. Про це каже Радіо Свобода заступник директора програми Росія і Євразія Фонду Карнеґі у Вашингтоні Метью Роянскі.
«Їм не потрібен Конгрес, щоб казати, хто має бути у візовому списку. Вони це можуть зробити самі. Зазвичай США не оприлюднюють цих імен. До того ж, їм не подобається думка, що Конгрес може керувати політикою щодо Росії у делікатний момент відносин», – говорить американський аналітик.
Тихо запроваджуючи візові обмеження, Білий Дім намагається діяти так, щоб не перетворити це рішення на інструмент проти Росії, вважає Метью Роянскі. Він припускає, що адміністрація Обами таким чином ще й хоче здобути підтримку деяких конгресменів у справі скасування торговельних обмежень з Росією. З одного боку, запровадити візові санкції, втихомиривши критиків, а з іншого – відкрити Москві вступ до Світової організації торгівлі.
Росія продемонструвала своє ставлення до законопроекту Сенату у червні – тоді в Державній думі з’явився законопроект, що передбачає санкції проти іноземців, які порушили права російських громадян. За даними газети «Вашингтон Пост», російські урядовці також попереджали американців про те, що Росія, якщо проти неї запровадять санкції, навряд чи буде партнером США у справі санкцій щодо Ірану, Північної Кореї і Лівії. Під сумнівом може опинитися і співпраця з Росією у транзиті поставок до Афганістану.
Офіційна Москва наразі не коментувала рішення Вашингтона про візові санкції проти російських чиновників, причетних до смерті Сергія Магнітського.
37-річний Сергій Магнітський помер у 2009 році, провівши у камері попереднього ув’язнення в Москві майже рік. Після того, як юрист заявив про багатомільйонну корупцію у лавах російських силовиків, його самого звинуватили в ухилянні від сплати податків. В очах багатьох на Заході справа Магнітського стала символом корупції і порушень прав людини у Росії.
Матеріал підготували: Мар’яна Драч, Richard Solash, Ірина Лаґуніна.
Первісний список готував Вільям Браудер, виконавчий директор інвестиційного фонду Hermitage Capital, для якого працював Сергій Магнітський. В інтерв’ю Радіо Свобода він оцінив рішення Білого Дому так: «Я думаю, що зараз Росія вже нічого не може зробити, щоб уникнути санкцій проти людей, які причетні до тортур і вбивства. Щоб уникнути подібного, їм треба очистити правову систему і покарати всіх цих людей».
У липні правозахисна рада при президенті Росії оприлюднила звіт, який свідчить, що Сергія Магнітського перед смертю сильно побили. Ще раніше під міжнародним тиском Дмитро Медведєв звільнив близько 20 тюремних працівників. У червні російська влада порушила карну справу ще проти двох тюремників. Але чільні особи, яких підозрюють у причетності до смерті Сергія Магнітського, пішли на підвищення.
Делікатний момент
Реагуючи на ці події, адміністрація президента США Барака Обами обережно балансує, щоб ще більше не нашкодити «перезавантаженню» російсько-американських відносин. Про це каже Радіо Свобода заступник директора програми Росія і Євразія Фонду Карнеґі у Вашингтоні Метью Роянскі.
«Їм не потрібен Конгрес, щоб казати, хто має бути у візовому списку. Вони це можуть зробити самі. Зазвичай США не оприлюднюють цих імен. До того ж, їм не подобається думка, що Конгрес може керувати політикою щодо Росії у делікатний момент відносин», – говорить американський аналітик.
Тихо запроваджуючи візові обмеження, Білий Дім намагається діяти так, щоб не перетворити це рішення на інструмент проти Росії, вважає Метью Роянскі. Він припускає, що адміністрація Обами таким чином ще й хоче здобути підтримку деяких конгресменів у справі скасування торговельних обмежень з Росією. З одного боку, запровадити візові санкції, втихомиривши критиків, а з іншого – відкрити Москві вступ до Світової організації торгівлі.
Росія продемонструвала своє ставлення до законопроекту Сенату у червні – тоді в Державній думі з’явився законопроект, що передбачає санкції проти іноземців, які порушили права російських громадян. За даними газети «Вашингтон Пост», російські урядовці також попереджали американців про те, що Росія, якщо проти неї запровадять санкції, навряд чи буде партнером США у справі санкцій щодо Ірану, Північної Кореї і Лівії. Під сумнівом може опинитися і співпраця з Росією у транзиті поставок до Афганістану.
Офіційна Москва наразі не коментувала рішення Вашингтона про візові санкції проти російських чиновників, причетних до смерті Сергія Магнітського.
37-річний Сергій Магнітський помер у 2009 році, провівши у камері попереднього ув’язнення в Москві майже рік. Після того, як юрист заявив про багатомільйонну корупцію у лавах російських силовиків, його самого звинуватили в ухилянні від сплати податків. В очах багатьох на Заході справа Магнітського стала символом корупції і порушень прав людини у Росії.
Матеріал підготували: Мар’яна Драч, Richard Solash, Ірина Лаґуніна.
