На початку липня представники країн регіону Каспію зустрічалися в Москві, щоб продовжити обговорювати принципи розподілу багатих ресурсів цього моря. Зустріч закінчилася нічим, хоча всі учасники багато говорили про бажання миру і співпраці.
Каспійська дійсність свідчить значно менше про майбутній мирний ентузіазм. У травні цього року головнокомандувач ВМФ Росії адмірал Володимир Висоцький заявив в Астрахані, що каспійська флотилія буде отримувати щонайменше по 16 військових кораблів і суден до кінця 2020 року. Нині цей російський військово-морський підрозділ має майже 150 кораблів, включно з бойовим фрегатом «Татарстан».
Висоцький також пообіцяв до кінця 2011-го два нові ракетні кораблі для Каспію і нарощування берегової протикорабельної авіації.
Росія намагається домінувати на Каспії
Серед військово-морських сил п’яти країн регіону – Росії, Казахстану, Ірану, Азербайджану і Туркменистану – російські найпотужніші. Іран, наприклад, другий за військово-морськими силами тут, має 90 кораблів та планує наростити їхню кількість до 165, що означає пряме суперництво з Росією. У Тегерані – за рівномірний розподіл морських багатств Каспію, по 20 відсотків кожній країні регіону.
Російські експерти кажуть, що найбільший виклик для Москви на Каспії – нарощування тут військової присутності Ірану. Хоча американський військовий експерт Стівен Бланк наголошує, що Росія докладе всіх зусиль, щоб протистояти американській допомозі Азербайджанові, Казахстану і Туркменистанові.
«Російський неоколоніалізм, неоімперський підхід категорично суперечить інтересам інших пострадянських держав у регіоні та й інтересам США тут, із якими інші пострадянські республіки Каспію підтримують співпрацю в інтересах власної безпеки. Якщо Росія думає про співпрацю на Каспії, а не про виняткове домінування, то ми могли б з цим погодитися», – каже американський військовий експерт.
Росія нібито подає обнадійливі сигнали. 21 липня президент Дмитро Медведєв запропонував Державні думі ратифікувати угоду про гарантування безпеки в регіоні Каспійського моря, яка була підписана п’ятьма учасниками процесу ще у листопаді 2010 року.
Лідери країн Каспію домовилися в липні, що знову зустрінуться в Москві у кінці цього року. Але поки що важко сказати, чи перейдуть вони цього разу від риторики до справді позитивних зрушень.
Каспійська дійсність свідчить значно менше про майбутній мирний ентузіазм. У травні цього року головнокомандувач ВМФ Росії адмірал Володимир Висоцький заявив в Астрахані, що каспійська флотилія буде отримувати щонайменше по 16 військових кораблів і суден до кінця 2020 року. Нині цей російський військово-морський підрозділ має майже 150 кораблів, включно з бойовим фрегатом «Татарстан».
Висоцький також пообіцяв до кінця 2011-го два нові ракетні кораблі для Каспію і нарощування берегової протикорабельної авіації.
Росія намагається домінувати на Каспії
Серед військово-морських сил п’яти країн регіону – Росії, Казахстану, Ірану, Азербайджану і Туркменистану – російські найпотужніші. Іран, наприклад, другий за військово-морськими силами тут, має 90 кораблів та планує наростити їхню кількість до 165, що означає пряме суперництво з Росією. У Тегерані – за рівномірний розподіл морських багатств Каспію, по 20 відсотків кожній країні регіону.
Російські експерти кажуть, що найбільший виклик для Москви на Каспії – нарощування тут військової присутності Ірану. Хоча американський військовий експерт Стівен Бланк наголошує, що Росія докладе всіх зусиль, щоб протистояти американській допомозі Азербайджанові, Казахстану і Туркменистанові.
«Російський неоколоніалізм, неоімперський підхід категорично суперечить інтересам інших пострадянських держав у регіоні та й інтересам США тут, із якими інші пострадянські республіки Каспію підтримують співпрацю в інтересах власної безпеки. Якщо Росія думає про співпрацю на Каспії, а не про виняткове домінування, то ми могли б з цим погодитися», – каже американський військовий експерт.
Росія нібито подає обнадійливі сигнали. 21 липня президент Дмитро Медведєв запропонував Державні думі ратифікувати угоду про гарантування безпеки в регіоні Каспійського моря, яка була підписана п’ятьма учасниками процесу ще у листопаді 2010 року.
Лідери країн Каспію домовилися в липні, що знову зустрінуться в Москві у кінці цього року. Але поки що важко сказати, чи перейдуть вони цього разу від риторики до справді позитивних зрушень.
