Ця історія бере початок у часи Другої світової війни. 1941-го у Литві, поблизу містечка Укмерге, після кривавого бою один із місцевих мешканців підібрав тіла двох солдатів, які воювали по різні боки, – українця та німця – і поховав їх в одній могилі. Щоб позначити місце, він посадив там дуб. Забутою могилою з останками двох солдатів зацікавились тільки зараз. Її історія наскільки вразила іменитого литовського кінорежисера Аудрюса Стоніса, що він вирішив зняти фільм і розгорнув пошукову роботу.
«Ми хочемо через історію цього зниклого чи загиблого солдата розказати й історію родини, й історію війни –через долі живих людей. Ми вирішили, що обов’язково треба з’ясувати, ким були ці солдати», – каже режисер.
Точних даних про те, хто такі ці двоє солдатів, поки немає, однак литовський документаліст вважає, що одним із них може бути вихідець із Дніпропетровська Вадим Чабан. Відомості про нього вже багато років поспіль розшукують нащадки, поки безуспішно.
Знайти могилу діда
Так співпало, що онук Вадима Чабана Ярослав Жилкін зараз керує дніпропетровською історико-пошуковою організацією «Пошук-Дніпро» і сам допомагає з’ясовувати долі загиблих вояків. Ярослав каже: точно відомо, що його дід воював біля Укмерге і саме влітку 1941-го зник безвісти. Дніпропетровський пошуковець поставив перед собою мету знайти останки діда, аби з ним могла гідно попрощатися родина.
Ярослав Жилкін списався з литовською організацією, що займається перепохованням та розкопками, а через деякий час йому зателефонували з кіностудії.
«Пролунав дзвінок, дзвонила помічниця Аудрюса. Тепер у нас запланована спільна пошукова експедиція, я сподіваюсь, буде якийсь результат. А може, й не буде. Але в будь-якому разі я на цьому не зупинюсь», – каже Ярослав Жилкін.
Після експертизи, вважає режисер Аудрюс Стоніс, стане відомо, хто саме похований під дубом у Литві – Вадим Чабан чи інший український солдат. Режисерові також належить з’ясувати, ким був німецький воїн, який знайшов свій останній спочинок поруч із українцем. Відтак після українських зйомок він планує поїхати до Німеччини.
Роботу над стрічкою мають намір завершити до кінця 2012 року. Потім вона вийде на екрани в різних країнах, зокрема у Литві, Україні та Німеччині.
«Ми хочемо через історію цього зниклого чи загиблого солдата розказати й історію родини, й історію війни –через долі живих людей. Ми вирішили, що обов’язково треба з’ясувати, ким були ці солдати», – каже режисер.
Точних даних про те, хто такі ці двоє солдатів, поки немає, однак литовський документаліст вважає, що одним із них може бути вихідець із Дніпропетровська Вадим Чабан. Відомості про нього вже багато років поспіль розшукують нащадки, поки безуспішно.
Знайти могилу діда
Так співпало, що онук Вадима Чабана Ярослав Жилкін зараз керує дніпропетровською історико-пошуковою організацією «Пошук-Дніпро» і сам допомагає з’ясовувати долі загиблих вояків. Ярослав каже: точно відомо, що його дід воював біля Укмерге і саме влітку 1941-го зник безвісти. Дніпропетровський пошуковець поставив перед собою мету знайти останки діда, аби з ним могла гідно попрощатися родина.
Ярослав Жилкін списався з литовською організацією, що займається перепохованням та розкопками, а через деякий час йому зателефонували з кіностудії.
«Пролунав дзвінок, дзвонила помічниця Аудрюса. Тепер у нас запланована спільна пошукова експедиція, я сподіваюсь, буде якийсь результат. А може, й не буде. Але в будь-якому разі я на цьому не зупинюсь», – каже Ярослав Жилкін.
Після експертизи, вважає режисер Аудрюс Стоніс, стане відомо, хто саме похований під дубом у Литві – Вадим Чабан чи інший український солдат. Режисерові також належить з’ясувати, ким був німецький воїн, який знайшов свій останній спочинок поруч із українцем. Відтак після українських зйомок він планує поїхати до Німеччини.
Роботу над стрічкою мають намір завершити до кінця 2012 року. Потім вона вийде на екрани в різних країнах, зокрема у Литві, Україні та Німеччині.
Аудрюс Стоніс народився 1966 року у Вільнюсі. Член Європейської кіноакадемії та Європейської мережі документального мовлення. Стоніс є автором 19-ти фільмів, працює як режисер і продюсер. Його роботи не раз отримували престижні нагороди, серед яких «Фелікс» Європейської кіноакадемії за документальну картину «Земля сліпих» (1992). Володар Національної премії культури та мистецтв Литви. |